<<
>>

8.2.4. Види законодавчого процесу

Будь-який законодавчий процес характеризується взаємодією двох начал – об’єктивного і суб’єктивного, що суттєво визначають його характер, той чи інший вид законодавчого процесу. Основними видами розвинутого законодавчого процесу є конституційний процес, ординарний (звичайний, парламентський) та субститутний законодавчий процес.

Кожний з названих видів має свої особливості, що зумовлюються, передусім, специфікою законодавчих актів, виробленню яких вони підпорядковані. Зокрема, у здійсненні конституційного процесу помітну роль відіграє народне волевиявлення. Специфіка парламентської законотворчості потребує спеціально визначеної процедури, існування регламентів. При цьому світова практика являє нам як дещо спільне в регламентації парламентської законотворчості, так і багате різноманіття форм здійснення зазначеного процесу. Характерним різновидом субститутного процесу є делегована законотворчість.

Конституційний процес в Україні є характерною складовою світового конституційного процесу, головна тенденція якого – універсалізація демократичних принципів та інститутів, що становлять основу сучасних конституцій. Потрібно розрізняти два способи реалізації вітчизняного конституційного процесу: поточний конституційний процес і перспективний конституційний процес. Поточний процес конституційних змін, до прийняття нової Конституції України, по суті слугував потребам юридичного супроводження поточної політичної боротьби за владу, являв собою реакцію законодавця на перебіг цієї боротьби. Завдяки йому було запроваджено основні державні інститути, відбувалася перевірка їх життям, вдосконалювалася законодавча діяльність, що знайшло дальше втілення у Конституції України 1996 року.

Вироблення нової Конституції України було непослідовним, позбавленим внутрішньої цілісності, логічного змістовного зв’язку, що, зрештою, зумовило загалом компромісний характер її остаточної редакції, яка містить низку внутрішніх суперечностей.

Ординарний (звичайний) законодавчий процес в Україні становить парламентський законодавчий процес, конституційне визначення якого охоплює три основних етапи у виробленні законів: розгляд закону, його ухвалення та набрання ним чинності.

В Україні, поряд із конституційним та парламентським законодавчим процесом, відбувався ще один – субститутний законодавчий процес. У ході становлення національної правової системи змінювалася необхідність вказаного процесу, внаслідок чого змінювалися також форми його реалізації, залежно від суб’єктів законодавчих повноважень: Президії Верховної Ради УРСР (України), Президента України та Кабінету Міністрів України. Після прийняття нової Конституції України низка субститутних законодавчих актів зберігають чинність повністю або частково, у зв’язку з чим існує необхідність привести у відповідність з вимогами Конституції субститутні акти глави держави й декрети Кабінету Міністрів України, оскільки Конституція України не допускає існування таких різновидів законодавчих актів.

Разом з тим, крім видових особливостей, будь-який законодавчий процес має безліч індивідуальних рис, які вирізняють кожний окремий законодавчий процес серед аналогічних процесів.

<< | >>
Источник: Бостан С.К. та ін.. Теорія держави і права (Актуальні проблеми). Навчальний посібник. Київ-2013. 2013

Еще по теме 8.2.4. Види законодавчого процесу:

  1. 6. Законодавча функція Верховної Ради України
  2. § 29. Стадії правотворчого процесу.
  3. § 34. Поняття реалізації норм права, її форми і види.
  4. § 45. Юридичний процес: поняття, етапи, види.
  5. 8.2. Законодавчий процес як сфера юридичної діяльності
  6. 8.2.1. Юридична діяльність, юридичний процес і процедура. Законодавство як предмет законодавчої діяльності
  7. 8.2.2. Законотворчість – змістовна основа законодавчого процесу
  8. 8.2.3. Законодавча діяльність та законодавчий процес, сутність законодавчого процесу
  9. 8.2.4. Види законодавчого процесу
  10. 8.2.5. Проблеми удосконалення законодавчого процесу в Україні
  11. 16.4. Способи і види правотворчості
  12. 16.5. Законодавчий процес і його особливості
  13. 3. Закон, загальне поняття та види законів.
  14. § 1. Поняття адміністративного процесу
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -