6.2.1. Поняття політичної системи суспільства

У широкому сенсі політична система – це сукупність політичних явищ, що відображає різні за змістом рівні політичної життєдіяльності суспільства. Вона охоплює матеріальні і нематеріальні компоненти, пов'язані з відносинами, що виникають з приводу здійснення політичної влади.

а) політичних інститутів;

б) політичних норм і принципів;

в) політичних відносин, в основі яких лежать закономірності функціонування соціальної системи як своєрідного утворення; [243]

г) інших соціальних явищ, що відносяться до політики як способу реалізації влади і політичної культури, традицій, соціально-політичної орієнтації, визначають кому належить влада в країні, за допомогою яких структур вона реалізується, які принципи, форми і напрямки такої реалізації

На цьому рівні поняття політичної системи співвідноситься з поняттям суспільства.

Вузьке розуміння політичної системи зводиться до визначення політичної системи виключно як сукупності суб'єктів, що беруть участь у реалізації політичної влади, тобто в управлінні справами суспільства. Іншими словами, політична система – це політична організація суспільства або її структурна сторона, інституційна підсистема, яка уособлює стабільність розвитку, забезпечує необхідну організаційну оформленість.

Сутність поняття політичної системи визначають такі її аспекти:

– інституційний (організації і установи);

– регулятивний (норми і принципи права, моралі, за допомогою яких здійснюється упорядкування політичної системи);

– функціональний (політичні функції, політичний процес та режим, політична свідомість та культура);

– ідеологічний (політичні погляди);

– комунікативний (зв'язки, що поєднують складові політичної системи).

Політична система є соціальним механізмом, через який визначаються цілі, завдання суспільства і здійснюється політична влада. Одним з головних її завдань є максимальне виявлення і використання закладених у суспільстві можливостей для розвитку тієї чи іншої політичної системи. Остання, задля виконання своїх завдань, здійснює такі функції:

1) забезпечення політичної влади соціальної групи чи більшості суспільства (політичною системою встановлюються і здійснюються конкретні форми і методи управління – демократичні й антидемократичні, насильницькі і ненасильницькі та ін.);

2) управління різними сферами життєдіяльності людей в інтересах окремих соціальних груп або більшості населення (функціонування політичної системи включає постановку цілей, задач, шляхів розвитку суспільства, конкретних програм діяльності політичних інститутів);

3) мобілізація засобів і ресурсів, необхідних для досягнення цих цілей і завдань (за допомогою організаційних заходів, залучення матеріальних і духовних, людських ресурсів);

4) виявлення, представництво і задоволення інтересів різних суб'єктів політичних відносин;

5) інтеграція суспільства, створення необхідних умов для взаємодії різних елементів його структури (з метою попередження і згладжування неминучих протиріч, у суспільстві, подолання конфліктів, усунення колізій);

6) політична соціалізація, тобто процес включення індивіда в політичну систему. Її метою є формування політичної свідомості індивіда, відтворення політичної системи шляхом залучення членів суспільства до політичної участі і діяльності. Таким чином, політична соціалізація відіграє роль механізму збереження політичних цінностей і цілей системи, дає можливість зберегти наступність поколінь у політиці;

7) політико-правове обґрунтування публічної влади, що дозволяє у результаті розглядати цю владу як легітимну [244].

Таким чином, політична система суспільства – це упорядкована за допомогою юридичних та інших соціальних норм сукупність політичних явищ у країні, політико-правових інститутів (державних органів, політичних партій, рухів, громадських організацій та ін.), принципів їх взаємодії, а також ціннісних пріоритетів, що визначають стан і перспективи життєдіяльності суспільства.