<<
>>

§ 1. Поняття і види судових рішень

При здійсненні правосуддя суд звершує багато різних за своїм змістом і юридичним характером процесуальних дій: вирішує справу по суті, закінчує справу без ухвалення рішення, вирішує клопотання сторін, третіх осіб тощо.

Судження і волевиявлення суду з цих чи інших питань мають владний характер і втілюються у відповідну процесу­альну форму — форму процесуальних рішень. Судові рішення — уза­гальнюючий термін судових актів, які суд приймає при вирішенні будь-якого питання.

Рішення суду залежно від питання, яке вирішується судом, поді­ляються на два види: ухвали і рішення.

Ухвалами вирішуються питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупи­нення або закриття провадження у справі, залишення заяви без роз­гляду у випадках, встановлених законом.

Рішенням вирішується справа по суті після її розгляду.

Щодо сутності судового рішення в юридичній літературі мають місце різні думки. Одні автори розглядали рішення як наказ суду, звернений до сторін і інших осіб, які беруть участь у справі , інші визначали сутність судового рішення як владного підтвердження спірного правовідношення, що перетворює його шляхом примусово­го веління в безспірне загальнообов'язкове правило поведінки не тільки для сторін, але і для всіх, порушення якого може потягти за

собою певні юридичні наслідки. Елемент наказу при цьому розгля-

2

дався як джерело примусовості та загальнообов'язковості . Деякі автори розглядали питання сутності судового рішення у зв'язку із

^ив.: Абрамов, С. Н. Советский гражданский процесе [Текст] / С. Н. Абрамов. -

М : Госюриздат, 1952. - С. 263.

2

Див.: Гурвич, М. А. Решение советского суда в исковом производстве [Текст] / М. А. Гурвич.-М. : ВЮЗИ, 1 95 5.-С. 24-31.

завданнями, формою та змістом судової діяльності.

При цьому під­креслювалось, що за конкретними «елементами наказу та підтвер­дження» прибічники теорії наказу не бачать цілого, основного — су­дового захисту прав, а прибічники теорії підтвердження, у свою чергу, не враховують, що основне в діяльності суду не «владно під­твердити спірне правовідношення», а захистити права сторін та правопорядок у державі. Головна ознака судового рішення, на думку цих авторів, полягає в тому, що воно захищає права сторін та право­вий порядок . Дещо пізніше вчені намагались новелізувати цю про­блему і висловили думку про те, що сутність судового рішення ви­значається нормою права, яке застосовується судом як органом дер­жавної влади з метою регулювання суспільних відносин. Вони під­дають критиці ту позицію, відповідно до якої рішення, винесене су­дом, набуває саме визначальної сили, що воно самостійно впливає на права та обов'язки суб'єктів, встановлює індивідуальні правила поведінки, і не погоджуються з тими процесуалістами, які визначають сутність судового рішення як владне підтвердження спірного право­відношення та перетворення його в безспірне загальнообов'язкове правило поведінки, оскільки з цього визначення випливає, що рішен­ням замінюється норма права, що врегульовує суспільні відносини. На їхню думку, судове рішення є актом правосуддя, що здійснює за­хист суб'єктивних прав шляхом застосування норм права для вирі­шення спору по суті та встановлення фактів, що мають юридичне

значення, тобто судове рішення розглядається ними передусім як

2

правозастосовчии документ .

Окремим напрямом дослідження проблеми судового рішення ста­ла його інтерпретація як акта правосуддя та як процесуального доку-

3

мента, в якому викладено цей акт . Основним аргументом подвійного

1 Див.: Авдюков, М. Г. Судебное решение [Текст] / М. Г. Авдюков. - М. : Юрид.

лит., 1959. - С. 15-21.

2

Див.: Гражданский процесе [Текст] / под ред. Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота. - М. :

Юрид. лит., 1 96 8.-С. 249.

з

Див.: Гурвич, М.

А. Решение советского суда в исковом производстве [Текст] /М. А. Гурвич. - М. : ВЮЗИ, 1955. - С. 6; Ринг, М. Вопросы гражданского процес­са в практике Верховного суда СССР [Текст] / М. Ринг. - М. : Госюриздат, 1957. - С. 217; Пушкарь, Е. Г. Исковое производство в советском гражданском процессе [Текст] / Е. Г. Пушкарь. - Львов : Вища шк., 1978. - С. 32; Проблемы науки граждан­ского процессуального права [Текст] / под ред. В. В. Комарова. - Харьков : Право, 2002.-С. 192.

розуміння судового рішення було те, що в останньому, яку кінцевому, завершальному процесуальному документі, можуть міститися не тіль­ки певні висновки про наявність або відсутність дійсного права або інтересу між сторонами процесу та іншими особами, які беруть участь у справі, не тільки вказівка щодо поведінки осіб у майбутньому, а й деякі інші судження: час і місце ухвалення рішення, найменування суду, що ухвалив іменем України рішення, прізвище та ініціали судді (суддів — при колегіальному розгляді), прізвище та ініціали секретаря судового засідання, найменування сторін та інших осіб, які брали участь у справі. Крім цього, у рішенні можуть міститися судження роз'яснювального характеру. Таким чином, особлива юридична та со­ціальна природа судового рішення дає підстави вважати його перш за все актом реалізації легітимної судової влади, що здатний привести в дію універсальний механізм захисту права. Тому природа судової влади та ті риси, які характеризують правосуддя як форму її реалізації, мають стати тими вихідними положеннями, що визначають сутність судового рішення.

У літературі з цього приводу зазначалось, що суть судового рі­шення опосередковується метою і завданням цього процесуального акта як акта органу судової влади. Визначення суті рішення суду тим, чим воно об'єктивно є в реальній дійсності серед актів органів суду та інших органів держави, стане можливим, якщо виходити із завдань цивільного судочинства, з особливостей правосуддя, його функцій по застосуванню норм права до фактичного складу право­вого питання, що було предметом дослідження суду, із суб'єктивних та об'єктивних меж судового рішення. Оскільки судове рішення є актом правосуддя, у цивільних справах визначення його суті не­віддільно від завдань і мети правосуддя, на досягнення яких воно

спрямоване, від політичної, економічної і юридичної його характе-

1

ристики .

Узагальнюючи наведене, можна зробити висновок, що судове рі­шення як акт судової влади — це правозастосовчий акт, ухвалений іменем України, оформлений у вигляді процесуального документа, що владно підтверджує правовідносини сторін на основі встановлених у судовому засіданні фактичних обставин справи.

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 1. Поняття і види судових рішень:

  1. 59. Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
  2. Поняття та види судових рішень
  3. § 6. Поняття та види судових рішень в адміністративних справах
  4. Стаття 158. Види судових рішень
  5. Стаття 208. Види судових рішень
  6. Касаційна скарга подана на рішення суду першої інстанції і судове рішення суду апеляційної інстанції. При розгляді скарги встановлені безумовні підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції. Чи вправі суд касаційної інстанції скасувати судове рішення апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо воно є законним?
  7. Стаття 339. Підстави для скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, скасованого помилково
  8. Поняття, види та класифікаційні ознаки рішень адміністративного суду
  9. Поняття та види судових постанов
  10. Поняття та види судових витрат
  11. § 1. Поняття і види судових постанов
  12. Чи вправі апеляційний суд, виходячи за межі доводів апеляційної скарги, перевіряти законність судового рішення в частині, що не оскаржена, а також судових рішень, що не оскаржені?
  13. Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. Разом з тим, згідно зп.2ч.1 ст. 311 ЦПК судове рішення під лягає обов'язково му скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу. Як бути, коли судове рішення взагалі не підписано суддею та чи є це безумовною підставою для скасування судового рішення?
  14. § 1. Поняття та види судових витрат
  15. Стаття 229. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового судового рішення
  16. Поняття судових витрат та їх види
  17. Поняття і підстави перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами
  18. Поняття судових викликів і повідомлень та їх види
  19. § 3. Поняття і види судових витрат та їх розподіл
  20. 10.4. Відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Зупинення виконання судового рішення. Поворот виконання рішення, постанови
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -