§ 4. Інші учасники адміністративного судочинства

У процесі розгляду адміністративної справи, крім ключових по­статей (учасників справи та їх представників), значна роль відво­диться і особам, які є іншими учасниками адміністративного процесу.

Головною особливістю адміністративної процесуальної право- суб'єктності вказаних учасників є те, що їх участь в адміністративній справі обумовлюється, по-перше, необхідністю виконання покладе­них на них законодавством обов’язків, по-друге, вони абсолютно не мають юридичної зацікавленості у результатах вирішення адмініст­ративної справи, а тому, по-третє, ці учасники виступають нейтраль­ними, пасивними суб’єктами адміністративного процесу.

Також цих так званих інших учасників адміністративного про­цесу цілком обґрунтовано поділено на такі дві групи:

1) Особи які обслуговують адміністративний процес (помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, спеціаліст, перекладач);

2) особи, що сприяють розгляду адміністративної справи (сві­док, експерт, експерт з питань права).

Першу групу осіб, які є іншими учасниками адміністративного процесу, утворюють особи, що обслуговують адміністративне судо­чинство: секретар судового засідання, судовий розпорядник і перек­ладач. Ці учасники виконують функції, які не вважаються процесуа­льними діями, спрямованими на розв’язання публічно-правового спору. Обов’язок цих учасників зводиться лише до вчинення дій об­слуговуючого характеру, які спрощують процедуру розгляду та вирі­шення адміністративної справи або ж забезпечують її нормальний перебіг.

Так, на помічника судді покладено обов’язок забезпечення під­готовки та організаційного забезпечення судового процесу (ст. 62 КАС України).

Помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій ко­легії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження. Під час здійснення таких повноважень поміч­нику судді може бути заявлено відвід із підстав, визначених КАСУ для відводу секретаря судового засідання.

Секретар судового засідання (ст. 63 КАС України) в адміністра­тивному процесі виконує такі завдання:

1) здійснює судові виклики і повідомлення;

2) перевіряє наявність та з’ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;

3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засі­дання технічними засобами;

4) веде протокол судового засідання;

5) оформляє матеріали адміністративної справи;

6) виконує інші доручення головуючого у справі.

Судовий розпорядник (ст. 64 КАС України), на відміну від сек­ретаря судового засідання, який обов’язково присутній під час розг­ляду адміністративним судом будь-якого публічно-правового спору, може залучатися до участі в адміністративному процесі головуючим у судовому засіданні. Тобто його участь у розгляді та вирішенні адмі­ністративної справи не є обов’язковою (факультативна). Відповідно до ст. 64 КАС України у разі відсутності в судовому засіданні розпо­рядника його функції виконує секретар судового засідання.

На судового розпорядника покладається виконання таких обо­в’язків:

1) забезпечувати належний стан зали судового засідання і за­прошувати до неї учасників адміністративного процесу;

2) оголошувати про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;

3) слідкувати за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;

4) приймати від учасників адміністративного процесу та пере­давати документи і матеріали суду під час судового засідання;

5) виконувати розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача й експерта;

6) запрошувати до зали судового засідання свідків та викону­вати розпорядження головуючого про приведення їх до присяги;

7) виконувати інші розпорядження головуючого, пов’язані із за­безпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної справи.

З метою проведення доступного і зрозумілого для всіх учасників публічно-правового спору судового засідання КАС України передба­чено можливість участі у розгляді та вирішенні адміністративної справи перекладача. Статтею 68 КАС України закріплено, що перек­ладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адмі­ністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої потрібне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка опанувала технікою спілкування з глухими, німими чи глу­хонімими.

Зазвичай перекладач вступає у справу за ініціативою особи, яка бере участь у справі, або призначається з ініціативи суду. Суд забез­печує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена су­дового захисту.

Повноваження перекладача, які характеризують його як учас­ника адміністративного процесу є такими:

1) перекладач має право відмовитися від участі в адміністрати­вному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право задавати питання з метою уточнення перек­ладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.

2) перекладач зобов’язаний з’являтися за викликом до суду, здійснювати повний і правильний переклад, своїм підписом посвід­чувати правильність перекладу в процесуальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без поваж­них причин від виконання покладених на нього обов’язків перекла­дач несе кримінальну відповідальність. За злісне ухилення перекла­дача від явки в суд ч. 3 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність.

Ще однією особою, яка належить до кола інших учасників адмі­ністративного процесу, є спеціаліст, тобто особа, яка володіє спеціа­льними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ст.

Крім того, спеціаліст до участі в адміністративному процесі може бути залучений за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуа­льних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчи­нення процесуальних дій не замінює висновок експерта.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України спеціаліст зобов’язаний:

1) прибути за викликом суду;

2) відповідати на задані судом питання;

3) давати усні консультації та письмові роз’яснення;

4) звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби - надавати суду технічну допомогу.

Однак у будь-якому разі допомога спеціаліста не може стосуватись правових питань. Окрім зазначеного обмеження, спеціаліст не може брати участі в адміністративному процесі та відводиться за такими пі­дставами: якщо він прямо чи побічно зацікавлений у результатах розгляду справи, якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чо­ловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, па­дчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усинов­лений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості експерта; спеціаліст, крім того, не може брати участі в адміністративному про­цесі, якщо він перебував або перебуває в службовій або в іншій зале­жності від осіб, які беруть участь у справі; проводив ревізію, переві­рку тощо, матеріали яких використовуються під час розгляду цієї справи, та якщо з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

У свою чергу, спеціаліст має право:

1) знати мету свого виклику до суду;

2) відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками;

3) з дозволу суду ставити питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;

4) звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів;

5) на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, по­в'язаних з викликом до суду.

У законодавстві не встановлено юридичну відповідальність спе­ціаліста.

Друга група осіб, які є іншими учасниками адміністративного процесу, представлена особами, своїми діями сприяють розгляду справи (свідок, експерт, експерт з питань права). На відміну від пер­шої групи осіб, ці учасники адміністративного процесу своїми діями забезпечують установлення фактичних обставин справи, не викону­ючи жодних обслуговуючих функцій.

Особою, яка своїми сприяє здійсненню адміністративного про­цесу, є свідок (ст. 65 КАС України), у ролі якого в адміністративній справі судом може бути викликана кожна особа, якій можуть бути ві­домі обставини, які треба з'ясувати у справі. Для запобігання отри­мання викривленої чи сумнівної інформації, порушення етичних норм, порушення норм моралі та порушення правових норм не мо­жуть виступати як свідки (ст. 66 КАСУ):

1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на об­ліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;

2) представники в судовому процесі, захисники у кримінальних справах - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;

3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

4) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обста­вини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ух­валення судового рішення;

5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із за­коном чи міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого на­дано Верховною Радою України, без їхньої згоди.

Згідно зі ст. 63 Конституції України та ч. 3 ст. 65 КАС України сві­док в адміністративній справі має право не надавати показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі.

Для забезпечення своєчасного надання повної та об'єктивної ін­формації, яка може бути використана для з'ясування обставин справи, на свідка покладаються такі обов’язки:

1) прибути до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини;

2) у разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зо­бов'язаний завчасно повідомити про це суд.

Також свідок має право давати показання рідною мовою або мо­вою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмо­витися від давання показань у випадках, установлених законом, а та­кож на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання по­казань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну від­повідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Якщо необхідно використати спеціальні знання суд може залу­чити до справи експерта.

Як визначено у ч. 1 ст. 68 КАС України, експертом є особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відпо­відних обставин справи. Судовими експертами державних спеціалі­зованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, прой­шли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового екс­перта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться ви­ключно державними спеціалізованими установами, можуть залуча­тися судові експерти державних спеціалізованих установ та судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони ма­ють відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не ни­жче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціа­лізованих установах Міністерства юстиції України, були атестовані й отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ.

Обов’язки експерта в адміністративному процесі визначаються КАС України та профільним законом. Так, насамперед експерт зо­бов’язаний дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, зобов’язаний з’явитися до суду за ви­кликом суду та роз’яснити свій висновок і відповісти на питання суду й учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи екс­перт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконферен- ції. Крім того, під час проведення дослідження експерт має забезпе­чити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язано з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду, який оформлюється ухвалою. Експерт невідкладно повинен по­відомити суд про неможливість проведення ним експертизи через ві­дсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи, спілкуватися з особами, які беруть уч­асть у справі, а також з іншими учасниками адміністративного про­цесу, за винятком дій, пов’язаних з проведенням експертизи; розго­лошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи; не має права передоручати проведення експертизи ін­шій особі.

У разі виникнення сумніву щодо змісту й обсягу доручення екс­перт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за за­даними питаннями.

У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи експерт зобов’язаний негайно подати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

Експерт не може брати участі в адміністративному про­цесі та відводиться за такими підставами (статті 38, 39 КАС України): якщо він прямо чи побічно зацікавлений у результатах розгляду справи, якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дру­жина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сто­рони або інших осіб, які беруть участь у справі, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості експерта. Екс­перт, крім того, не може брати участі в адміністративному процесі, якщо він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі, проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються під час розгляду цієї справи, з'ясу­вання обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

Відповідно до ч. 6 ст. 68 КАС України експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;

2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріа­лів і зразків;

3) викладати у висновку судової експертизи виявлені у процесі її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що сто­суються предмета й об'єктів дослідження;

5) задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;

6) користуватися іншими правами, встановленими Законом Ук­раїни «Про судову експертизу», наприклад правом подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії пору­шують права судового експерта (п. 4 ст. 13 зазначеного закону);

7) право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;

8) експерт може відмовитися від давання висновку, якщо пода­них йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків або якщо він не має необхідних знань для вико­нання покладених на нього обов'язків.

За завідомо неправдивий висновок і відмову без поважних при­чин від виконання покладених на нього обов'язків у суді експерт несе кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Криміналь­ного кодексу України. Також до експерта може застосовуватись адмі­ністративна відповідальність за ч. 3 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (злісне ухилення експерта від явки в суд).

Крім того, до розгляду справи може залучатися і експерт з пи­тань права (ст. 69 КАС України). Таким експертом може виступати особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

Експерт з питань права зобов’язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання і давати роз'яс­нення. За відсутності заперечень учасників справи він також може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не має від­повідних знань, а також право на оплату послуг та компенсацію ви­трат, пов'язаних з викликом до суду.

Питання для самоконтролю

1. Визначте, які категорії спорів віднесено до юрисдикції адмі­ністративних судів.

2. Як діють правила територіальної юрисдикції?

3. Розкрийте предметну юрисдикцію адміністративних судів.

4. Визначте підстави та порядок відводу суду.

5. Визначте види учасників адміністративного процесу.

6. Розкрийте правовий статус учасників адміністративної справи.

7. Розкрийте правовий статус експерта, перекладача і спеціаліста.

8. Визначте обов'язки секретаря судового засідання, судового розпорядника та помічника судді.