<<
>>

§ 4. Загальні засади діяльності судів в Україні

Прийняття 7 липня 2010 року Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та внесені зміни до нього, визначило правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні.

Відповідно до цього Закону судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.

Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України.

Тальков С. О. Коментар судової практики з господарських справ. - К., Юрінком Інтер, 2004. - С. 8.

Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

Суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які утворюються відповідно до указу Президента України в апеляційних округах.

Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються відповідно до указу Президента України в апеляційних округах.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ. Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддів цього суду строком на два роки. Суддя не може бути секретарем судової палати у відповідному суді більш як два строки поспіль. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

У вищому спеціалізованому суді утворюються палати з розгляду окремих категорій справ. Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддів цього суду строком на два роки.

Суддя не може бути секретарем судової палати у відповідному суді більш як два строки поспіль. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддів вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати.

Також, у вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду для вирішення питань.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України є Верховний Суд України, який забезпечує єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До складу Верховного Суду України входять сорок вісім суддів, із числа яких обираються Голова Верховного Суду України та заступники Голови Верховного Суду України.

У Верховному Суді України діють:

1) Судова палата в адміністративних справах;

2) Судова палата у господарських справах;

3) Судова палата у кримінальних справах;

4) Судова палата у цивільних справах.

До складу судової палати входять судді відповідної спеціалізації (адміністративної, господарської, кримінальної, цивільної).

У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, до складу якого входять усі судді Верховного Суду України. Зокрема, Пленум Верховного Суду України: обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду України, заступників Голови Верховного Суду України; обирає з числа суддів Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та увільняє від виконання обов’язків секретаря Пленуму Верховного Суду України та секретарів судових палат; заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України про його діяльність; надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням судової системи України; приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України; надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я; затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України; атверджує Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді України та її склад; затверджує склад редакційної колегії офіційного друкованого органу Верховного Суду України; розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.

Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від складу Пленуму, крім випадків, установлених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Пленум Верховного Суду України скликається Головою Верховного Суду України в разі потреби або на вимогу не менш як четвертої частини від складу суддів Верховного Суду України, але не рідше одного разу на три місяці. У разі відсутності Голови Верховного Суду України Пленум скликається одним із заступників Голови Верховного Суду України. Про день і час скликання Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніше як за п’ять робочих днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які виносяться на розгляд Пленуму.

Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України. У разі відсутності Голови Верховного Суду України засідання Пленуму веде заступник Голови Верховного Суду України.

Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та прийнятим відповідно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України за №5, який затверджено Постановою Пленуму Верховного Суду України 9 квітня 2012 року.

Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі та розміщуються на веб-сайті Верховного Суду України.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

- З чого почалося становлення господарського судочинства в Україні ?

- Коли вперше було започатковано здійснення правосуддя у господарських відносинах на теренах сучасної України ?

- В чому полягає необхідність впровадження міжнародних стандартів в судочинство ?

- Розкрийте зв’язок міжнародних стандартів із судочинством.

- Назвіть найважливіші міжнародні стандарти у судочинстві.

- Розкрийте джерела господарського процесу.

- Розкрийте загальні засади діяльності судів в Україні.

- Що ви розумієте під місцевими господарськими судами ?

- В чому полягає предмет діяльності господарських судів ?

- Розкрийте повноваження ВСУ та його голови.

- Розкрийте повноваження ВГСУ.

- За яких умов засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним ?

- Розкрийте роль Верховного Суду України в діяльності судової системи.

<< | >>
Источник: Господарський процес: підручник/ за заг. ред. Світличного О. П. - К.: НУБіП України., 2016- 337 с.. 2016

Еще по теме § 4. Загальні засади діяльності судів в Україні:

  1. § 1. Праві засади діяльності третейських судів в Україні
  2. 3. Конституційні загальні засади закріплення, організації та здійснення державної влади в Україні
  3. § 1. Загальні засади організації та діяльності адвокатури
  4. Глава III Загальні засади конституційного ладу в Україні
  5. Порядок створення та правові засади діяльності комерційних банків в Україні
  6. Ідентифікація основних корупційних ризиків у сфері земельних відносин в Україні та загальні засади їх мінімізації
  7. Правові засади інформаційної діяльності органів влади в Україні
  8. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ А ДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В СФЕРІ ЗДІЙСНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
  9. Поняття прокуратури і її роль в Україні. Функції і засади діяльності прокуратури України
  10. Форми адміністративної діяльності суб’єктів публічної адміністрації щодо забезпечення діяльності місцевих судів
  11. Засади судочинства в Україні
  12. 1. Загальні засади — форма вираження основ конституційного ладу України
  13. 1. Загальні засади організації оборони
  14. Загальні засади проходження служби в поліції
  15. Організаційне забезпечення діяльності судів
  16. § 1. Загальні засади праворозуміння
  17. 15.1. Принципи і загальні засади призначення покарання
  18. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
  19. 2.3. Організаційне забезпечення діяльності судів.
  20. Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -