Засади судочинства в Україні

Конституція України передбачає здійснення державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, що відповідає принципам демократичної держави й забезпечує незалеж­ність і самостійність кожної з них.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здій­снюється винятково судами, а делегування функцій судів і привлас­нення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не до­пускаються.

Суди, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, сприяють зміцненню законності і правопорядку та забезпечують кож­ному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнарод­ними договорами, ратифікованими Україною.

Юрисдикція судів^[35] поширюється на всі правовідносини, що ви­никають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій її території.

Суди в Україні утворюють судову систему, якій притаманні іє- рархічність, багаторівневість, структурованість.

Судова система - це сукупність усіх судів держави, заснова­них на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Засади їхньої діяльності визначені Конституцією України, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Конституційний Суд України».

Суди загальної юрисдикції розглядають цивільні, кримінальні, господарські, адміністративні справи, а також справи про адміністра­тивні правопорушення. Вони утворюють єдину систему судів, яка складається із загальних і спеціалізованих судів. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд Укра­їни, який забезпечує однакове застосування законодавства всіма су­дами загальної юрисдикції. Створення надзвичайних та особливих судів в Україні не допускається.

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлума­чення Конституції та законів України.

Суд. Поняття «суд» має кілька значень, зумовлених контекстом та сферою застосування: узагальнене поняття органу, уповноважено­го на реалізацію одного з видів державної влади - судової; конкретна судова установа; процесуальне поняття «судового засідання»; суддя або судді.

Судова інстанція - складова судової системи (суд), що здійс­нює розгляд справи.

У системі судів загальної юрисдикції судочинство здійснюється у декількох інстанціях, кожна з яких має певну особливість. Усі про­цесуальні кодекси України передбачають розгляд справ у трьох судо­вих інстанціях: першій, апеляційній та касаційній.

Суд першої інстанції - суд, уповноважений у межах своєї компетенції первинно розглядати й вирішувати кримінальні, цивіль­ні, господарські, адміністративні справи. Суд першої інстанції розг­лядає справу по суті, встановлюючи обґрунтованість позову, винність чи невинність особи. Вирішення справи по суті завершується відпо­відним актом правосуддя (вироком у кримінальних справах, рішен­ням у цивільних та господарських, постановою у справах адміністра­тивної юрисдикції).

Суд апеляційної інстанції - суд, який розглядає апеляції на рішення судів першої інстанції, що не набрали чинності, й вирішує питання про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Суд касаційної інстанції - суд, який переглядає рішення, що набрали законної сили.

Основні засади судочинства в Україні - це сукупність прин­ципів, що нормативно визначають суть і зміст судочинства загалом та встановлюють особливості здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судо­чинства в Україні.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні на рівні з громадянами і юридич­ними особами України.

2. Право на справедливий і повноважний суд. Кожному гаран­тується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки неза­лежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадяна­ми і юридичними особами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності^[37] якого вона відне­сена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згід­но з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

3. Законність. Це правовий режим життя суспільства, при якому діяльність усіх державних органів, установ, організацій, службових осіб, громадян здійснюється відповідно до закону. Це точне і неухи­льне дотримання законів при здійсненні правозастосовної діяльності й одна з гарантій встановлення істини у справі і забезпечення захисту прав та свобод людини. Принцип законності полягає в єдиному по­рядку провадження^[38] у справі відповідної юрисдикції, виконанні про­цесуальної форми та передбаченої процедури застосування закону.

4. Участь народу у здійсненні правосуддя. Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. На­родним засідателем є громадянин України, який у випадках, визна­чених процесуальним законом, та за його згодою, вирішує справи у складі суду разом із професійним суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні пра­восуддя. Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ кори­стуються повноваженнями судді.

Присяжним є громадянин України, якого у випадках, визначених процесуальним законом, залучають до здійснення правосуддя, забез­печуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

5. Рівність усіх учасників судового процесу.

6. Право кожного на правову допомогу. У випадках, визначених законом, така допомога надається безоплатно. Право кожного вільно вибирати захисника своїх прав належить громадянам України, інозем­цям, особам без громадянства, які перебувають на території України, для захисту своїх прав і законних інтересів, що виникають з цивіль­них, трудових, адміністративних та інших правовідносин.

Порядок та умови надання правової допомоги визначаються за­коном. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та на­дання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. Витрати на правову допомогу учасників судового проце­су відшкодовуються в порядку та розмірі, визначених законом.

7. Гласність і відкритість судового процесу. Судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової ін­формації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка осо­ба має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, вста­новленому законом.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів ма­сової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотоз­йомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.

У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішен­ням суду може бути видалена із зали судового засідання.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду винятково у випадках, передбачених законом.

8. Державна мова судочинства. Судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мо­ви або мови, якою вони володіють.

9. Обов'язковість судових рішень. Судове рішення, яким закін­чується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядуван­ня, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними і юридич­ними особами та їхніми об’єднаннями на всій території України.

Судові рішення інших країн, рішення міжнародних арбітражів^[39], рішення міжнародних судових установ та аналогічні рішення інших міжнародних організацій щодо вирішення спорів є обов’язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, а також відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

10. Право на оскарження судового рішення. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішен­ня, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

У процесі розвитку суспільства принципи судочинства повинні розвиватися і вдосконалюватися, враховуючи потреби демократич­них і соціально-економічних перетворень у державі, сприяти ефектив­ному забезпеченню гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізич­них осіб, прав й інтересів юридичних осіб, інтересів держави, а також забезпеченню законності і справедливості.

20.2