Стаття 516. Порядок призначення експертизи.

1. Визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відо­кремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза.

2. До призначення експерта з’ясовуються необхідні відомості про його професіоналізм та компетентність.

3. Рішення про призначення експертизи є обов’язковим для експерта, а також для посадо­вих осіб підприємства, де працює експерт.

Експертиза - це спеціальне науково-практичне дослідження, що проводиться експертами з метою рішення завдань митної справи для з’ясування питань, що виникають у справі про порушення вимог митного законодавства, в окремих галузях науки, техніки, мистецтва, релігії і т. п. При здійсненні ми­тної справи зважується цілий комплекс загальних завдань фіскального, контрольного, економічного, правоохоронного, статистичного і захисного характеру, що вимагають спеціальних знань і виконання всіляких експертиз.

У разі виникнення потреби в спеціальних знаннях у окремих галузях науки, техніки, мистецтва, релігії тощо посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої перебуває справа про пору­шення митних правил на підставі статей 515, 516 МК України призначає експертизу.

Для обгрунтованого призначення експертизи необхідно, щоб співробітник органу доходів і збо­рів - ініціатор її проведення обов’язково знав основи теорії і практики проведення відповідної експе­ртизи (її предмети, об’єкти, методи дослідження, можливості та ін.).

Метою проведення експертизи є отримання науково обґрунтованого, належним чином процесуа­льно оформленого висновку експерта про виявлені ним факти, які разом з іншими джерелами доказів будуть оцінені посадовою особою органу доходів і зборів чи судом.

Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу доходів і зборів з питань експертно­го забезпечення, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою органу доходів і зборів, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил.

Відповідно до вимог статті 516 МК України до призначення експерта для проведення експертизи посадовою особою органу доходів і зборів з’ясовуються необхідні відомості щодо його професіоналі­зму і компетентності, наприклад, повноваження експертної установи або експерта (спеціаліста), стаж роботи експерта, досвід у вирішенні питань, що становлять предмет експертизи.

Поставлені перед експертом питання та його висновок не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта. Експерт надає висновок у письмовій формі від свого імені. У висновку викладаються суть проведеного ним дослідження та обґрунтування відповіді на поставлені запитання.

Рішення про призначення експертизи є обов’язковим для експерта, а також для посадових осіб підприємства, де працює експерт.

Висновок експерта не є обов’язковим для посадової особи органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разі незгоди цієї особи з висновком експе­рта у постанові, яка виноситься у справі, повинно міститися обґрунтування такої незгоди.

У разі неналежної якості або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експер­тиза, проведення якої доручається іншому експерту (експертам).

Етапи підготовки до проведення експертизи:

- визначення виду експертизи залежно від галузі спеціальних знань, потрібних для вирішення поставлених питань, і категорії об’єктів, які досліджуються;

- визначення послідовності проведення експертиз у випадку, коли одні й ті ж самі об’єкти підля­гають різним експертним дослідженням або коли проведення одних експертиз обумовлено результа­тами інших;

- визначення часу проведення експертизи - експертиза призначається тоді, коли зібрано всі по­трібні для її проведення матеріали;

- підготовка об’єктів, матеріалів справи про порушення митних правил для проведення експерти­зи.

- вибір експертної установи або експерта (спеціаліста).

Найбільш важливими питаннями, які ставляться перед експертом є:

- класифікація товару згідно з УКТЗЕД;

- визначення митної вартості товарів;

- оцінка ринкової вартості товарів, виходячи з їх якісних показників (марки, сорту, виду, натура­льності матеріалів і т. д.);

- ідентифікація справжності митних печаток, штампів та інших знаків митного забезпечення то­варів і документів;

- встановлення екологічної й експлуатаційної безпеки товарів;

- визначення хімічного складу і фізичної структури товарів (речовин);

- визначення характеру товару (ліцензійний, підакцизний, подвійного призначення);

- установлення можливості реалізації товарів, звернених у державну власність, і визначення їх­ньої споживчої вартості;

- ідентифікація наркотичних і психотропних речовин;

- визначення країни походження товару;

- діагностика коштовностей, антикваріату, музейних цінностей та ін.

Крім того, предметом експертизи можуть стати окремі питання, що є основними предметами ін­ших класів експертиз: криміналістичної, економічної, товарознавчої тощо.

Про призначення експертизи посадова особа органу доходів і зборів виносить постанову, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері фінансів.

Постанова повинна містити крім загальних відомостей (часу, місця її винесення, ким її винесено), фактичні дані, що свідчать про підстави проведення й визначальні реальні умови проведення конкре­тної експертизи. У ній викладаються обставини справи, у зв’язку з якими виникла потреба у викорис­танні спеціальних знань, зазначається, проведення якої експертизи потрібне, назва експертної уста­нови або прізвище, ім’я й по батькові експерта (спеціаліста), якому доручено проведення експертизи, перераховуються об’єкти експертизи - матеріали справи, надані в розпорядження експерта, товари, транспортні засоби, окремі документи й інші матеріали справи, що містять інформацію, яка має від­ношення до предмета експертизи й потрібна для надання висновку і встановлюється предмет експер­тизи, тобто формулюються питання, що підлягають вирішенню.

У постанові повинно бути чітко сформульоване питання, індивідуалізовано надані експерту предмети, зазначено безпосередні об’єкти експертизи (наприклад, точно зазначено підписи, відбитки печаток, що підлягають дослідженню, а також порівняльні й допоміжні матеріали). Бажано зазначити вид упаковки й опис наданих для експертизи об’єктів.

Посадова особа органу доходів і зборів зобов’язана на вимогу експерта ознайомити його з мате­ріалами справи, що мають відношення до предмета експертизи, розглянути його клопотання про на­дання додаткових матеріалів, потрібних для підготовки висновку, а також надати йому можливість з’ясувати в особи, яка притягується до відповідальності, або свідка питання, які відносяться до пред­мета експертизи.

Експерт надає висновок у письмовій формі від свого імені. У висновку викладаються суть прове­деного ним дослідження й відповіді на поставлені запитання.

Якщо експерт під час проведення експертизи виявить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено запитань, він має право викласти ці обставини у своєму висновку.

У разі недостатньої якості або повноти висновку експерта може бути призначена додаткова екс­пертиза, проведення якої може доручатись тому ж експерту (спеціалісту), або повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (спеціалісту). Призначення таких експертиз повинно бути обґрунтоване у відповідних постановах з посиланням на ті положення з висновку експерта, який проводив первинну експертизу, що викликали сумнів, а також з викладенням обставин справи, на підставі яких поставлено під сумнів достовірність висновків експерта.

Рішення про призначення експертизи є обов’язковим для експерта, а також для посадових осіб підприємства, де працює експерт. Митну експертизу можна віднести до особливого класу експертиз, оскільки вона має властиві тільки їй характерні ознаки: предмет, завдання, об’єкти і методи дослі­дження.