Умови заочного розгляду справи

Під умовами проведення заочного розгляду справи слід розуміти обставини, наявність яких є необхідною для вирішення справи судом у порядку заочного провадження. До умов заочного провадження слід віднести такі:

1) належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання;

2) неявка відповідача до суду;

3) відсутність поважних причин неявки;

4 ) відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності;

5) згода позивача на розгляд справи у заочному провадженні.

Особи, які беруть участь у справі, мають бути належним чином повідомлені про час та місце його проведення, що здійснюється в порядку, передбаченому главою 7 розділу І ЦПК. Відповідач також вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у разі:

1) його відмови одержати судову повістку. При цьому особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду;

2) вручення судової повістки представникові відповідача;

3) неповідомлення відповідачем суду про зміну місця проживання судова повістка вважається доставленою за останньою відомою судові адресою, навіть якщо відповідач за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

При розгляді питання щодо можливості ухвалення заочного рішення слід звернути увагу на те, що така можливість за ЦПК України пов’язується лише з неявкою належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, водночас ухвалення заочного рішення щодо позивача не допускається.

Відповідач може не з’явитися до суду з різних причин. Виходячи з редакції ст.224 ЦПК, суд має перевіряти не лише факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання, але й поважність причин неявки відповідача в судове засідання, якщо вони відповідачем були повідомлені. Зокрема, за ст.77 ЦПК обов’язком сторін є повідомити суд про причини неявки, в інших випадках вважається, що вони не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Так, щодо причин відсутності відповідача у судовому засіданні можна виділити такі випадки:

- коли відповідач повідомив суд про причини неявки та довів їх перед судом;

- коли суд визнав вказані відповідачем причини неповажними;

- коли відповідач не повідомив суд про свою неявку до судового засідання.

Отже, однією з важливих складових при цьому буде критерій, яким керуватиметься суд при визначенні поважності або неповажності причини неявки відповідача.

Неявкою відповідача е фактична відсутність відповідача у залі судового засідання при розгляді справи по суті.

Заочний розгляд виключається у випадках:

1) коли відповідач до початку судового засідання подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності з причин, які судом визнано поважними.

При надходженні такої заяви відповідач вважається присутнім у залі судового засідання, а суд в таких випадках не з’ясовує причину неявки відповідача до суду;

2) при надходженні від відповідача заяви про відкладення провадження у справі за зазначеними ним причинами і запереченні проти ухвалення заочного рішення. Навіть тоді, коли причина неявки відповідача у судове засідання буде визнана судом неповажною, судове рішення ухвалюється за загальними правилами ЦПК України;

3) за неявки обох сторін, що не подавали заяву про розгляд справи за їх відсутності;

4) коли і позивач, і відповідач подали заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Заочний розгляд справи допускається лише тоді, коли в письмовій заяві позивача, крім прохання про розгляд справи за його відсутності, міститься й зазначення на те, що він не заперечує проти заочного розгляду справи;

5) в разі явки представника відповідача з належно оформленими повноваженнями, які дають йому право брати участь у справі без участі в ній відповідача.

Належно оформлені повноваження представника дозволяють відповідачеві особисто не з’являтися до судового засідання, оскільки замість нього представник уповноважений вчиняти всі процесуальні дії, однак така ситуація виключає за- очність судового рішення.

Неявка представника відповідача не перешкоджає заочному розгляду справи, якщо в засіданні особисто присутній відповідач, адже на підставі ч,2 ст.169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи;

6) коли відповідач з’явився у судовий розгляд, але за порушення порядку або невиконання розпоряджень головуючого був видалений із зали судового засідання в порядку застосування до нього заходів процесуального примусу згідно зі ст.92 ЦПК України. В таких випадках заочний розгляд справи не допускається, оскільки інтерес до справи відповідач не втратив, а навпаки, за досить активну поведінку, пов’язану саме з реагуванням на процесуальні дії суду та інших осіб, які беруть участь у справі, був позбавлений присутності у судовому засіданні.

ЦПК України встановлює правові наслідки залишення відповідачем зали судового засідання у ч.5 ст.169 ЦПК, що полягають у наданій суду можливості ухвалити заочне рішення, як і вирішити справу на загальних підставах. У такому разі можна говорити про застосування критерію байдужого ставлення відповідача до пред’явленого до нього позову, а тому позиція щодо ухвалення заочного рішення в таких випадках є помилковою.

Мовчання відповідача, який особисто з’явився до судового засідання, однак відмовився дати пояснення по суті пред’явлених вимог, не можна розцінити як його неявку до судового розгляду, адже відповідач ознайомлений з позовною заявою, з вимогами, що до нього ставляться, з доказами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та є присутнім при даванні пояснень позивачем та іншими особами, які беруть участь у справі. Такий відповідач у будь-який момент може змінити свою тактику та розпочати давати свої пояснення суду, до того ж в разі ухвалення судом заочного рішення ще й матиме реальну можливість зловживання своїми процесуальними правами щодо спрощеного порядку перегляду заочного рішення в разі незгоди з ним, навпаки, при ухваленні заочного рішення не на його користь. Така позиція відповідача може пояснюватися запобіганням застосуванню позивачем неналежних або недопустимих доказів, встановленням судом неправдивих фактів, заперечити проти яких відповідач має реальну можливість, не доводячи справу до ухвалення судом незаконного або необґрун- тованого рішення.

Обов’язковою умовою заочного розгляду справи є згода на це позивача. Якщо позивач, що з’явився у судове засідання, не погоджується на розгляд справи в порядку заочного провадження за відсутності відповідача, суд відкладає розгляд справи та направляє відповідачеві, що не з’явився, повторне повідомлення про час та місце нового судового розгляду. Пояснюється це тим, що позивачеві можуть бути відомі поважні причини неявки відповідача у судове засідання, що тягнутиме скасування заочного рішення та затягне розгляд справи в цілому. Тому суд повинен роз’яснити позивачеві правові наслідки винесення заочного рішення та його право на винесення звичайного рішення. Для цього, за загальним правилом, присутність позивача в судовому засіданні є обов’язковою. Однак позивач, як і відповідач, вправі просити суд про розгляд справи за його відсутності, тому коли в його заяві буде міститися згода на ухвалення заочного рішення при неявці відповідача, суд не обмежений правом винести заочне рішення.

Згода позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження повинна бути виражена ясно. Позивач повинен враховувати, що заочне рішення надає відповідачеві додаткові гарантії захисту, тому, даючи згоду на ухвалення заочного рішення, позивач повинен бути впевненим у своїй правоті, у правильності своєї позиції та наявності неспростовних доказів, що обгрунтовують його вимоги.

При розгляді справи в порядку заочного провадження судовий розгляд не обмежується участю у судовому засіданні лише одного позивача. До участі у справі можуть бути залучені або вступити до неї треті особи. При цьому неявка до судового засідання третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не перешкоджає розгляду справи. Якщо ж у справі є третя особа, яка заявляє самостійні вимоги до обох сторін або до однієї з них (що за такою заявою є відповідачами), її явка є необхідною для розгляду справи по суті. Зрозуміло, що зазначена третя особа вправі заявити клопотання про розгляд її позовної заяви, а не заяви первісного позивача, в порядку заочного провадження.

В інтересах позивача в порядку ст.45 ЦПК України у випадках, встановлених законом, з позовною заявою до суду можуть звернутися Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи. В силу того, що ці суб’єкти наділені процесуальними правами та обов’язками позивача (крім права укладати мирову угоду), саме від них повинна виходити ініціатива про заочний розгляд справи. Однак ці органи та особи не мають матеріально-правової заінтересованості в результатах справи, і відповідно не є суб’єктом спірних правовідносин, тому без згоди особи, право, свободу та інтерес якої вони захищають, заочний розгляд справи неможливий.

Розгляд цивільної справи може ускладнюватися участю на стороні позивача або відповідача кількох осіб, тобто йдеться про процесуальну співучасть.

Частина 2 ст. 224 ЦПК передбачає, що у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у разі неявки в судове засідання всіх відповідачів. Це положення означає, що незалежно від виду співучасті (обов’язкової чи факультативної) ухвалення заочного рішення буде можливим лише при неявці всіх відповідачів, і якщо хоча б один з них з’явився в судове засідання, заочне рішення не виноситься.

Крім того, суд повинен попередити позивача про певні обмеження, з якими пов’язується винесення заочного рішення, зокрема про те, що в разі ухвалення заочного рішення позивач у даному судовому засіданні не може змінити предмет або підставу позову, а також змінити розмір позовних вимог. Це права, пов’язані з реалізацією принципу диспози- тивності цивільного процесу, тому позивач не взагалі позбавляється їх, а лише обмежується в користуванні ними. Відповідна можливість у позивача є, однак тоді суд повинен відкласти судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Відповідне положення є обгрунтованим з огляду на те, що відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи, захищається проти первісної вимоги позивача за пред’явленим до нього позовом, та відповідно має право на надання додаткового часу для підготовки заперечень проти додаткових (чи змінених) вимог та збору і подання доказів на обгрунтування своїх заперечень проти позову.

8.4.