Стаття 224. Умови проведення заочного розгляду справи

1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

1. Для розгляду цивільної справи в порядку заочного провадження необхідне дотримання передбачених законом умов та правил. Процедура заочного провадження можлива при наявності одночасно кількох умов:

1) неявка в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними;

2) згода позивача на таке вирішення справи.

Повідомлення сторін про час та місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.74-76 ЦПК України. Якщо ж в матеріалах справи немає доказів інформування відповідача про час та місце розгляду справи, то він не може вважатися повідомленим належним чином. А, відповідно, і не буде підстав для заочного розгляду цивільної справи.

2. Слід звернути увагу, що відповідно до ст.27 ЦПК України участь у судових засіданнях - це право, а не обов’язок сторін. Тому не можна вважати основою заочного провадження один лише факт неявки відповідача в судове засідання. Необхідним елементом є неповідомлення ним причин неявки або визнання таких причин судом неповажними. Якщо ж відповідач повідомив суд про причини неявки в судове засідання і вони визнані судом поважними, то суд відкладає розгляд справи відповідно до п.2 ч.1 ст.169 ЦПК України.

3. Для заочного провадження значення має лише факт неявки відповідача, оскільки наслідки неявки позивача інші - або відкладення розгляду справи (у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності - п.3 ч.1 ст.169 ЦПК), або ж залишення заяви без розгляду (у разі повторної неявки позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності - ч.3 ст.169 ЦПК).

4. Говорячи про неявку відповідача, як умову заочного розгляду справи, слід мати на увазі як особисту відсутність відповідача в залі судового засідання, так і відсутність його представника.[101] Коли відповідач фактично присутній в залі судового засідання, але не бере активної участі у справі, то таку його поведінку не можна прирівнювати до неявки, і постановлене при цьому рішення не буде вважатися заочним.

5. При множинності учасників на боці відповідача (ст.32 ЦПК) заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. Така норма введена, очевидно, з тією метою, аби запобігти ситуації, коли одне і те ж рішення суду щодо одних відповідачів вважатиметься заочним, а щодо інших - звичайним[102]. Адже в такому випадку проблемним на практиці виявиться питання оскарження такого рішення суду та набрання ним чинності.

6. Пропозиція провести заочний розгляд справи може виходити від будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, або від суду. Якщо у справі бере участь кілька позивачів, то для заочного розгляду справи потрібна згода (відсутність заперечень) усіх позивачів. Якщо позивач подає суду клопотання про проведення зачоного розгляду справи, то, очевидно, що він погоджується із заочним розглядом. Тому в такому випадку його згоду окремо запитувати не потрібно.

Згода позивача на заочний розгляду справи може бути висловлена усно або письмово. Якщо позивач не згоден на заочний розгляд справи, то суд відкладає розгляд справи.

7. ЦПК встановлює певні обмеження прав позивача при заочному розгляді справи. Зокрема, позивач не може в межах заочного провадження змінити предмет або підставу позову, змінити розмір позовних вимог. Якщо позивач вчиняє такі дії, розгляд справи відкладається, а відповідачеві направляється копія заяви про уточнення або збільгення позовних вимог.

Такі обмеження захищають права відповідача, який не з’явився в судове засідання і ознайомлений лише з первинними вимогами позивача.