Порядок забезпечення позову

За загальним правилом, про необхідність забезпечення позову до суду звертається позивач. Клопотати про забезпечення позову (зустрічного) може також відповідач, інші особи, які беруть участь у справі, - треті особи з самостійними вимогами, тобто суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову.

Зміст заяви про забезпечення позову

У ній повинно бути зазначено:

1) причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову (інформація про місцезнаходження майна, яке конкретно майно підлягає забезпеченню, розмір позовних вимог, в межах яких доцільно забезпечити позов (ч. З ст. 152 ЦПК).

Крім того, у заяві слід зазначити суд, до якого подається заява, предмет спору, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка клопоче про забезпечення позову, її адресу, прізвище, ім’я, по батькові відповідача, місце проживання.

Заява про забезпечення позову, яка подається до суду, повинна відповідати вимогам ст. 151 ЦПК. Якщо суд встановить, що заява не відповідає вимогам закону, він не надає строк для усунення недоліків, а повертає її заявнику, про що постановлює ухвалу.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч, З СТ.151ЦПК). Забезпечення позову може мати місце при розгляді справи по суті у суді першої інстанції на будь-якій стадії розгляду справи.

Судова практика

При розгляді справи Н-ським судом м. Києва про скасування договору довічного утримання (об’єктом якого була квартира) позивачка (відчужувач за договором, стара бабуся, якій було 70 років) просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру. Суд взагалі не розглянув це клопотання, позов не забезпечив. У задоволенні позову було відмовлено. Позивачка подала апеляційну скаргу та клопотала перед апеляційним судом про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру. Але виникло запитання: хто повинен забезпечити позов, адже норми, яка регламентувала б обов’язок апеляційного суду при розгляді апеляційної скарги забезпечувати позов, у ЦПК немає. Посилання на можливість застосувати статті 151, 153 ЦПК за аналогією викликала сумнів у апеляційної інстанції. Позивачка направляє поштою заяву до суду першої інстанції та повторно клопоче про забезпечення позову, але в Н-ському суді м. Києва не вважають доцільним розглянути повторне клопотання позивачки. І позов не забезпечують.

Після розгляду справи апеляційним судом позивачка подає касаційну скаргу та знову клопоче про забезпечення позову. Справа знаходиться на розгляді у касаційній інстанції більше двох років, поки позивачка не померла. Ухвалою суду касаційної інстанції справа направляється до Н-ського суду м. Києва для вирішення питання про правонаступництво, хоча справа вже пройшла апеляційну інстанцію, тобто рішення суду першої інстанції набрало законної сили. Проте питання про забезпечення позову не вирішується й судом касаційної інстанції. Це дало можливість відповідачу після смерті позивачки проникнути в квартиру, поставити броньовані двері та унеможливити нотаріусу вчинити заходи до охорони спадкового майна, яке було розтрачене, чим порушено права спадкоємців.

Виходячи із аналізу цього прикладу вважаємо, що як суд першої інстанції, так і суд апеляційної та касаційної інстанцій повинні вирішувати клопотання про забезпечення позову.

Крім того, інститут забезпечення позову - це загальний інститут цивільного процесу, який повинен поширюватися на весь цивільний процес, тобто на всі його стадії.

Позов забезпечується:

1) після подання заяви до суду;

2) до подання позовної заяви.

Шодо другого випадку, то його слід розцінювати як виняток, який має місце у справах з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову у справах щодо захисту інтелектуальної власності особа повинна додати документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб’єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходів забезпечення позову.

Якщо позов забезпечується до пред’явлення заяви до суду, то на заявника покладається обов’язок подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановления ухвали про забезпечення позову. Якщо заявник не подасть заяву у суд протягом 10 днів, то особа, щодо якої вжито заходів, протягом 10 днів з дня отримання ухвали може подати заяву про їх скасування, яка повинна бути розглянута судом протягом двох днів. У даному випадку у разі скасування судом заходів забезпечення такого позову, особа, щодо якої вжито таких заходів, має право на відшкодування завданих збитків забезпеченням позову (ч. 1 ст. 155 ЦІІК).

5.4.