<<
>>

Подання заяви до суду.

Ускладнення: усунення недоліків та повернення заяви

Подання заяви до суду слід розцінювати як значний юридичний факт, який має бути певним чином зареєстрований. Згідно із ЦПК подання заяви слід розцінювати як самостійну стадію цивільного процесу.

У ЦПК 1963 р. була відсутня норма, яка регламентувала б процедуру подання заяви до суду, а ст. 136 ЦПК 1963 р. передбачала лише підстави відмови у прийнятті заяви. У зв’язку з цим вчені не виділяли подання заяви до суду як самостійну стадію цивільного процесу, а першою стадією зазначали порушення провадження у справі. Проте нині подання заяви закріплено у ст. 118 ЦПК, складає комплекс процесуальних дій, спрямованих на досягнення конкретної мети - реєстрації заяви саме тим днем, коли особа подала її до суду, оформлення у вигляді цивільної справи із присвоєнням номера, а потім передання судді у порядку черговості. Після такої передачі суддя зобов'язаний у десятиденний строк вирішити питання про відкриття провадження у справі, тобто перейти до другої стадії цивільного процесу - відкриття провадження у справі (ст. 122 ЦПК).

Подання заяви до суду є самостійною стадією цивільного процесу, оскільки з моменту її подання виникають цивільні процесуальні відносини між заявником та судом, за загальним правилом, починається цивільний процес. Винятком із цього правила є звернення особи до суду із заявою про забезпечення доказів (ч. З ст.133 ЦПК) та забезпечення позову щодо захисту права інтелектуальної власності (ч. 4 ст. 151 ЦПК). Якщо заяву не буде прийнято суддею до свого провадження, тобто не відкрито провадження у справі, то у межах процесуальних правовідносин у позивача з’являється право на оскарження постановлених про це ухвал (пункти 3, 4 ч. 1 ст. 293 ЦПК),

Подання заяви до суду не може бути з умовою, оскільки це перешкоджає реалізації конституційного принципу - права особи на судовий захист.

Звернена до суду вимога позивана свідчить про потребу вжиття судом передбачених законом заходів для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи, тобто про необхідність допомоги з боку держави та намагання позивача досягти певних юридичних наслідків законним шляхом.

Але на даній стадії можуть мати місце певні ускладнення, які зумовлені реалізацією принципу єдиної цивільної процесуальної форми.

При пред’явленні позовної заяви, заяви про видачу судового наказу та заяви окремого провадження особою мають дотримуватися вимоги закону щодо їх змісту та форми. Так, зміст та форма позовної заяви передбачені статтями 119, 120 ЦПК, заяви про видачу судового наказу - ст. 98 ЦПК, заяви окремого провадження - статтями 238, 243, 247, 252, 258, 261, 270, 275, 280, 284, 288 ЦПК.

Якщо при пред’явленні вищезазначених заяв особами не будуть дотримані вимоги закону щодо їх змісту та форми, то настануть наслідки, передбачені ст. 121 ЦПК. Положення цієї норми поширюються на всі види проваджень, зокрема позовне, наказне та окреме.

Залишення заяви без руху - тимчасове зупинення вчинення процесуальних дій, спрямованих на відкриття провадження у справі. Дане ускладнення цивільного процесу зумовлене недотриманням особою вимог ЦПК щодо змісту та форми позовної заяви, заяви про видачу судового наказу, заяви окремого провадження.

Якщо суддею буде встановлено, що заяви не відповідають вимогам закону або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя постановлює ухвалу про залишення заяви без руху та надає особі строк для усунення недоліків заяви (ч. 1 ст. 121 ЦПК).

Якщо у встановлений судом строк не будуть усунені зазначені у постанові недоліки, заява вважається неподаною та повертається особі.

Повернення заяви - це неприйняття заяви до провадження суду, яке зумовлене підставами, передбаченими ч, 1 ст. 121 ЦПК, а також пунктами 1—5 ч. З ст. 121 ЦПК.

До підстав повернення заяви законом віднесено:

- неусунення недоліків заяви щодо змісту та форми у встановлені судом строки;

- подання позивачем заяви про повернення йому позову до відкриття провадження у справі;

- поданння заяви недієздатною особою;

- подання заяви від імені позивача особою, яка не має повноважень на ведення справи;

- непідсудність справи цьому суду;

- подання заяви про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року, без дотримання вимог СК.

Але, крім того, слід зазначити, що ст. 110 СК передбачено положення: позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (ч, 2); чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою (ч. 3); чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини (ч. 4); опікун має право пред’явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним (ч. 5).

Тому суддя при прийнятті заяви повинен враховувати ці обставини і повернути заяву позивачеві згідно з ч. 2 ст. 110 СК.

Про повернення заяви суд постановлює ухвалу. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для такого повернення.

Постаяовлюючп ухвалу про повернення заяви, суд має роз’яснити особі наслідки повернення заяви. Щодо пунктів 2, 3,4 ч. З ст. 121ЦПК, то суд має роз’яснити особі як усунути обставини, що були підставою для повернення заяви. А щодо и. 1 ч. З ст. 121 ЦПК, то суд має роз’яснити особі наслідки, які настануть для особи після її клопотання повернути позовну заяву, що таке повернення не позбавляє її можливості повторно звернутися до суду з тією самою заявою. Щодо п. 5 ч. З ст. 121 ЦПК, то повинні минути події та терміни, передбачені у ч. 2 ст. 110 СК, оскільки ці обставини формально усунути не можна.

2.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Подання заяви до суду.:

  1. Европейский Суд по правам человека (первая секция) Дело Бурдов (Burdov) против России
  2. Стаття 237. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень
  3. Стаття 249. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
  4. 9.2. Порядок подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення
  5. Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
  6. Сприяння суду в отриманні особами доказів
  7. Подання заяви до суду.
  8. Стаття 99. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу
  9. Стаття 228. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення
  10. Стаття 284. Зміст і строк подання заяви
  11. Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -