<<
>>

Судовий напав, його зміст, законна сила.

Скасування судового наказу

Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги (ст.

95 ЦПК). Він є різновидом судового рішення та підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Судовий наказ слід також розцінювати як виконавчий документ, оскільки за ч. 2 ст. 103 ЦПК він повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Так, у ст. 19 Закону «Про виконавче провадження» судовий наказ віднесено до виконавчих документів.

Особливість судового наказу полягає у його подвійності: з одного боку, він є судовим рішенням, а з іншого - виконавчим документом. Така подвійна його природа є винятком із загального правила та зумовлена необхідністю захисту безспірних прав стягувача у спрощеному порядку на підставі безспірних доказів. Відповідно до принципу рівності сторін боржнику також законом гарантується захист його прав шляхом спрощеної процедури скасування судового наказу.

Судовий наказ має меншу юридичну силу ніж судове рішення, оскільки при його видачі наявна «урізана» модель цивільної процесуальної форми, він може бути скасованим тим самим судом, що його постановив (ст. 106 ЦПК), він не оскаржується у апеляційній та касаційній інстанціях.

Зміст судового наказу та його законна сила

У судовому наказі зазначається:

1) дата видачі наказу;

2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;

3) ім’я (найменування) стягувана і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість;

6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Із змісту судового наказу вбачається, що він, на відміну від судового рішення, не має усіх складових мотивувальної частини, яка характерна для судового рішення (п. З ч. 1 ст. 215 ЦПК), тобто у ньому судом не аналізуються факти, якими обґрунтовується вимога, докази-документи, подані на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника, а лише має місце посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги (п. 4).

Оскільки судовий наказ повинен відповідати вимогам, які пред’являються до виконавчих документів, то, крім положень, передбачених у ст, 103 ЦПК, він може мати свої особливості. Наприклад, коли йдеться про видачу судового наказу на підставі нотаріально посвідченого аліментного договору про стягнення з боржника аліментів, то потрібно мати на увазі, що аліменти - це періодичні платежі, що стягуються до повноліття дитини або до 21 року, якщо дитина навчається. Тому у судовому наказі має зазначатися; дата та місце народження боржника, місце його роботи, оскільки такі дані можуть потребуватися у разі оголошення розшуку боржника. Також мають бути зазначені ім'я та дата народження кожної дитини, розмір аліментів, які стягуються на утримання дітей, та термін, до якого ці аліменти повинні стягуватися. Щодо п. 5 ч. 1 ст. 105 ЦПК, де йдеться про видачу судового наказу на підставі вимоги про стягнення з боржника грошових коштів, то треба зазначати їх суму, яка підлягає стягненню, розрахункові рахунки боржника - юридичної особи. Але якщо, наприклад, йдеться про повернення суми позики за договором, то, крім суми позики, договором може передбачатись сплата процентів за ст. 1048 ЦК, а за ст. 1050 ЦК - сплата неустойки позичальником за порушення умов договору. Тому якщо такі положення мають місце у договорі, то вони повинні бути включені до судового наказу.

Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках. Після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувана з копіями доданих до неї документів та роз'яснюється його право в разі заперечення проти вимог стягувана протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування. Зміст і форму такої заяви у ЦПК не передбачено.

У заяві слід зазначити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я (найменування) особи-боржника, яка подає таку заяву, її місце проживання або місцезнаходження, ім’я (найменування) стягувана, місце його проживання, дату видачі судового наказу, який підлягає скасуванню, заперечення проти вимог стягувана (ч. 2 ст. 104 ЦПК), на підтвердження яких повинні подаватися безспірні докази (аналогія з п. 2 ст. 100 ЦПК, хоча така вимога не є обов’язковою), клопотання про скасування судового наказу, підпис боржника та дату подання заяви. Якщо така заява подається представником, він повинен її підписати та додати до неї документ, який стверджує його повноваження.

У разі ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та за наявності даних про отримання боржником копії наказу останній набирає законної сили.

Один примірник залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і після набрання ним законної сили видається стягувану для пред’явленняя останнім до виконання.

Скасування судового наказу

Скасування судового наказу як одного із видів судового рішення тим судом, який його видав, є винятком із загального правила, оскільки згідно з ч. 2 ст. 218 ЦПК після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення. Цей виняток зумовлений природою наказного провадження, його спрощеним порядком, та тим, що судовий наказ є «половинчастим» рішенням, оскільки він також є і виконавчим документом.

Заява боржника про скасування судового наказу, яка подана в строк, встановлений ст. 105 ЦПК, розглядається судом протягом п’яти днів з дня її надходження без судового розгляду і ви велику сторін.

Якщо заяву боржника про скасування судового наказу подано після закінчення строку, встановленого

4.2 ст. 104 ЦПК, вона залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви.

Про скасування судового наказу суд ностановлює ухвалу, у якій роз’яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову.

При скасуванні судового наказу копії ухвал надсилаються стягувачеві та боржникові не пізніше трьох днів після її постановления для інформації та подальшого вирішення стягувачем питання про можливість звернення до суду за вирішенням спору про право.

Не можна погодитися з вченими, які вважають, якщо боржник не подасть суду жодних доказів того, що вимоги стягувана до нього мають спірний характер, суд повинен відмовити у скасуванні судового наказу, про що постановити ухвалу, яка оскаржується у апеляційному порядку (п. 1 ч. 1 ст. 293 ЦПК). На нашу думку, суд не може відмовити у скасуванні судового наказу, він його у будь-якому разі має скасувати, оскільки у наказному провадженні суд не наділений правом розглядати по суті заперечення боржника проти видачі судового наказу та оцінювати подані ним докази, оскільки у наказному провадженні відсутня стадія судового розгляду, тут має відмінний від скасування судового рішення спрощений порядок скасування судового наказу. Крім того, у п. 1 ч. 1 ст. 293 ЦПК йдеться не про оскарження у апеляційному порядку ухвали про відмову у скасуванні судового наказу, а про ухвалу у відмові прийняття заяви про видачу судового наказу чи у відмові прийняття заяви про скасування судового наказу3.

1 Детальніше див.: Фурса СЛ., Щербак СЗ., Евтушенко О.І. Цивільний процес України: Проблеми і перспективи. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006. - С, 58-119; Фурса СЛ., Фурса СІ, Щербак С.В. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007. - Т. 1. - С.34 7-368.

1 Черемин МЛ. Приказное производство в российском гражданском процессе.- М.; Городец- издат, 2001. - С. 143-144.

s Аргунов В.Н. Судебный приказ и приказное производство // Законодательство. - 1998. -Ns 2. - С. 18.

* Фурса СЛ. // Цивільний процесуальний кодекс України: Науково - практичний коментар. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007. - Т. 1.

4 Бобрик ВІ. 11 Цивільний процесуальний кодекс України: Науково- практичний коментар. - К.: Атіка, 2008. - С. 241.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Судовий напав, його зміст, законна сила.:

  1. 6. ЗАКОНИ ХП ТАБЛИЦЬ.
  2. Поділ XIУ. Нагляд адміністративних органів у царині торгу.
  3. Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
  4. Судовий напав, його зміст, законна сила.
  5. § 2. Доступність правосуддя як міжнародний стандарт
  6. ПОЛОЖЕННЯ ПРАВА ЄС ПРО СТРАХУВАННЯ
  7. ПЕРША ДИРЕКТИВА РАДИ 73/239/ЕЕС від 24 липня 1973 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, іншого, ніж страхування життя*
  8. Американська та британська історіографія проблеми
  9. Правова організація плантаційного рабства в «Старому домініоні» - колонії Віргінія
  10. Правове становище рабів Компанії Массачусетської бухти - північного сходу Британської Америки
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -