Стаття 284. Зміст і строк подання заяви

1. У заяві про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування повинні бути зазначені встановлені законом підстави для такої госпіталізації.

2. Заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.

1. Коментована стаття визначає зміст та строк подання заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Заява про обов'язкову госпіталізацію хворого на туберкульоз подається до суду протитуберкульозним закладом, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим.

Такі заяви, залежно від вимог, що в них ставляться, можна поділити на два види:

- заява про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу (хворий на заразну форму туберкульозу виявлений медичним закладом, але відмовляється та ухиляється від лікування);

- заява про продовження лікування в протитуберкульозному закладі (хворому вже надається медична допомога, але він потребує продовження обов’язкового лікування на визначений лікарською комісією строк)

Підставами для обов’язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу відповідно до ст. 12 Закону України „Про боротьбу з захворюванням на туберкульоз” є виявлення (або лікування, – для продовження такого лікування) хворого на заразну форму туберкульозу (в тому числі хворих соціально дезадаптованих, із супутніми захворюваннями на хронічний алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію); такий хворий ухиляється від лікування; такий хворий становить загрозу розповсюдження хвороби серед населення.

2. Спільним для заяв є те, що до заяви додається мотивований висновок лікарської комісії про необхідність обов’язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.

3. В зв’язку з необхідністю якнайшвидшої госпіталізації хворого ч. 2 ст. 284 встановлює строк, протягом якого відповідна заява подається до суду – 24 години з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.

Тут ми зустрічаємо невідповідність термінів “загрозлива” та “заразна” форми туберкульозу, адже і Закон України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” і ст. 283 ЦПК України говорить саме про хворого на “заразну форму туберкульозу”. Тому “загрозлива форма” у даному випадку треба розуміти як „заразна форма” туберкульозу.

Часом виявлення такої форми туберкульозу є час її встановлення у хворого шляхом клінічних, лабораторних та рентгенологічних медичних досліджень.