<<
>>

2. Підсудність заяви.

Вимоги, які пред’являються до заяви про відновлення втраченого провадження

Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

У заяві про відновлення втраченого судового провадження повинно бути зазначено:

- про відновлення якого саме провадження просить заявник;

- чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження;

- якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;

- що відомо заявнику про обставини втрати провадження;

- про місцезнаходження копій документів провадження або відомостей щодо них;

- поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;

- для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі.

Така заява повинна бути підписана заявником.

Якщо втрачене судове провадження відновлюється за ініціативою суду, то важливе значення для його відновлення можуть мати статистична картка у справі, наряди щодо вчинення окремих процесуальних дій, зокрема реєстрація ухвал про накладення арешту, розшуку відповідача, реєстри відправлення кореспонденції, можливо, копії документів, які збереглись, тощо.

Якщо у заяві не зазначено мету відновлення провадження або відомості, необхідні для його відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.

Після усунення недоліку заява розглядатиметься судом. У противному разі заява повертатиметься заявнику (ст. 121 ЦПК).

У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. Якщо заявнику на момент звернення до суду було відомо про те, що судове провадження не втрачено, але, незважаючи на це, він все ж таки подав заяву, тому у випадку встановлення судом цієї обставини судові витрати повинні відшкодовуватися заявником.

3.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме 2. Підсудність заяви.:

  1. Стаття 404. Підсудність заяви про відновлення втраченого провадження
  2. Як визначається підсудність заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю?
  3. Чи можуть сторони домовитись про підсудність їх справи (договірна підсудність) після відкриття провадження у справі та чи буде вона обов'язковою для суду?
  4. § 3. Позовна заява т аї ї реквізити. Порядок виправлення недоліків позовної заяви. Повернення заяви
  5. Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви
  6. Стаття 108. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви
  7. Стаття 406. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження у справі або залишення заяви без розгляду
  8. Чи підлягає оскарженню ухвала суду про залишення заяви боржника про скасування судового наказу без розгляду через пропуск строку на подання такої заяви?
  9. Відповідно до ч. 7 ст. 154 ЦПК заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви, повернення такої позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі за цієїпозов-ною заявою. Чи обов'язково у такому разі постановляти ухвалу, який процесуальний порядок постановлення такої ухвали та в який строк суд повинен постановити таку ухвалу?
  10. Яким чином застосовуються положення п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК про залишення позовної заяви без розгляду, якщо не усунуті недоліки заяви і яка його відмінність від положення ч. 1 ст. 121 ЦПК про залишення заяви без руху з подальшим визнанням її непода-ною, якщо вона не відповідає вимогам закону?
  11. Договірна підсудність
  12. Стаття 112. Договірна підсудність
  13. § 3. Підсудність справ з іноземним елементом
  14. 38. Територіальна підсудність цивільних справ.
  15. Стаття 97. Підсудність
  16. Недопустимість спорів про підсудність
  17. В яких випадах підсудність визначається за вибором позивача?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -