Стаття 112. Договірна підсудність
1. Сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.
1. Коментована стаття встановлює правила договірної підсудності.
Договірна підсудність встановлюється за угодою (договором) сторін, у зв'язку з чим вона ще називається добровільною. Сторонам надається право встановлювати тільки договірну територіальну підсудність (ст. 112 ЦПК), але не родову, а також не дозволяється змінювати виключну підсудність. До правила про договірну підсудність включається і правило з ч. 2 ст. 110 ЦПК про підсудність за вибором позивача, за якою подружжю надається право за їх бажанням пред’явити позов про розірвання шлюбу за домовленість між ними за місцем проживання будь-кого з них.2. Договірна підсудність може бути встановлена стосовно конкретних позовів, їх групи, що можуть виникнуть з існуючих між сторонами цивільних правовідносин. Критеріями, які можуть братися за основу при визначенні підсудності (компетентного суду) можуть бути: місце знаходження спірного майна, місце заподіяння шкоди, місце проживання чи роботи однієї із сторін та інші. Угода сторін про підсудність може бути укладена у формі окремого письмового договору або включена до змісту конкретного цивільного договору: поставки, купівлі-продажу тощо. Така домовленість щодо встановлення договірної підсудності може бути здійснена як до, так і після виникнення спору.
3. Встановлена договірна підсудність є обов'язковою для сторін, але вони можуть відмовитися від одержаних ними переваг у підсудності. Сторона договору про підсудність може оспорювати його законність і обгрунтованість. Суд, встановивши, що такий договір порушує інтереси сторони чи третіх осіб, має право визнати його недійсним і застосувати до справи правила про підсудність, передбачені законом.