<<
>>

Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

2. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

2) заяву подано недієздатною особою;

3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) справа не підсудна цьому суду;

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України.

4. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.

5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

1. Залишення позовної заяви без руху – це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

2. У разі, якщо при прийняття позовної заяви, будуть виявленні обставини, які свідчать по недодержання позивачем вимог, передбачених законом для зверенння до суду, і які перешкоджають відкриттю провадження у справі, суддя залишає позовну заяву без руху.

Найбільш типовими помилками, які стають причиною для залишення позовної заяви без руху є неправильна сплата державного мита (в неповному розмірі або на помилкові рахунки; неповне зазначенні прізвище, ім‘я та по-батькові (найменування) сторін (замість імен – ініціали); неподання оригіналів документів про сплату державного мита (копії не допускаються); неправильне об‘єднання позовних вимог; відсутність у позовній заяві конкретизованих вимог позивача; відсутність відомостей про ціну позову; неподання копії документів у належній кількості.

Для того, що б залишати позовну заяву без руху, суддя, щонайменше, повинен одержати від позивача письмовий документ, який містить прізвище, адресу позивача, суть вимог та підпис особи. В іншому випадку, документ не має жодних ознак позовної заяви, є анонімним, унеможливоює листування з позивачем, і розглядатися не повинен.

3. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення позивача про залишення заяви без руху у зв’язку з допущеними недоліками та їх виправлення (п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.12.1990 р. “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції”). Цей строк за клопотанням позивача може бути продовжено судом.

Заява не може бути визнана неподаною, залишеною без руху або повернутою з мотивів ненадання доказів.

4. Питання про залишення позовної заяви без руху вирішується ухвалою суду, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. В ухвалі суду зазначається підстава для залишення позовної заяви без руху, а саме яку саме вимогу закону позивачем не дотримано.

Якщо недоліки виправлені позивачем з власної ініціативи (наприклад, до суду надійшла квитанція про сплату державного мита) до постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, то у суду немає підстав для постановлення такої ухвали.

5. Якщо позивач виправить зазначені суддею недоліки в межах строку, визначеного суддею, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ця норма має важливе значення з огляду на обчислення строку позовної давності.

6. Повернення позовної заяви без розгляду – це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті позивачем. Підстави ці є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову.

В ЦПК 1963 року такої підстави не було. Позивач не міг вимагати повернення йому позовної заяви, а міг лише відмовитися від позову. Це, в свою чергу, робило неможливим повторне звернення до суду. Звертає на себе увагу, що закон встановлює чіткі часові межі, коли позивач може звернутися з заявою про повернення позову – до відкриття повадження у справі. У разі надходження такої заяви суд зобов‘язаний повернути позовну заяву.

2) заяву подано недієздатною особою. На стадії відкриття провадження суд може з‘ясувати обсяг дієздатності лише за віком позивача. Однак у позовній заяві вік не зазначається. Тому ця підстава для повернення позовної заяви реально не може бути встановлена судом. Недієздатність відповідача не може служити перешкодою для виникнення процесу по справі, оскільки його інтереси завжди захищає законний представник, який повинен мати відповідні повноваження на ведення справи, що підтверджується окремим документом, що додається до справи;

3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Маються на увазі випадки, коли позовна заява підписується представником, але довіреність до матеріалів не додається або повноваження оформлені неналежно (наприклад, довіреність не містить дати її видачі). В цьому випадку суддя не має підстав для залишення позовної заяви без руху, а зобов‘язаний саме повернути її без розгляду;

4) справа не підсудна цьому суду;

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України. Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Законодавець передбачає, що в разі зникнення обставин, які стали підставою для повернення позовної заяви, особа може повторно звернутися з аналогічним позовом.

7. Документи справи, у якій позовну заяву (заяву, скаргу) було залишено без руху і недоліки позивачем (заявником, скаржником) не усунуто, підшиваються в такій послідовності: ухвала про залишення позовної заяви (заяви, скарги) без руху; конверт, у якому надійшла позовна заява (заява, скарга); копія супровідного листа щодо надіслання ухвали про залишення позовної заяви (заяви, скарги) без руху позивачеві (заявнику, скаржнику); інше листування з приводу залишення позовної заяви (заяви, скарги) без руху; ухвала про повернення позовної заяви (заяви, скарги) як такої, що вважається неподаною; супровідний лист щодо надіслання позивачеві (заявнику, скаржнику) ухвали про повернення позовної заяви (заяви, скарги); супровідний лист щодо повернення позовної заяви (заяви) позивачеві (заявнику, скаржнику); інше листування (у хронологічному порядку).

<< | >>
Источник: Науково практичний коментар до ЦПК України. 2006

Еще по теме Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви:

  1. Джерела цивільного процесу. Аналогія закону та аналогія права
  2. Право на позов, право на пред’явлення позову та процесуальний порядок його реалізації
  3. Подання заяви до суду.
  4. Ухвали суду першої інстанції
  5. Стаття 80. Ціна позову
  6. Стаття 101. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті
  7. Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви
  8. Стаття 207. Залишення заяви без розгляду
  9. Стаття 229. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення
  10. Стаття 238. Зміст заяви
  11. Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
  12. § 5. Структура цивільного процесу (цивільного судочинства)
  13. § 3. Позовна заява т аї ї реквізити. Порядок виправлення недоліків позовної заяви. Повернення заяви
  14. Глава ХХУ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
  15. § 2 . Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення
  16. ЗМІСТ
  17. Стаття 117. Виселення громадян у разі визнання ордера недійсним
  18. 75.Залишення позову без руху.
  19. 2.1. Порядок подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення та відкриття провадження у справі
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -