<<
>>

Функціональна спрямованість кримінально-процесуальної діяльності керівника органу досудового розслідування

У літературі є різні підходи щодо визначення функціональної спрямованості діяльності керівника органу досудового розслідування (начальника слідчого підрозділу (органу, відділу, відділення)) [93, с.

77, 86-87; 97, с. 15; 125; 194, с. 93; 558; 568; 569, с. 7; 577; 604; 642; 684; 577; 779, с. 250; 841; 1091, с. 7; 1142; 1145, с. 71; 1151; 1179, с. 83; 1112, с. 99; 1203, с. 248]. Враховуючи положення ст. 1141 КПК 1960 р., функцією начальника слідчого відділу був процесуальний відомчий контроль, який проявлявся у керівництві діяльністю слідчих; його повноваження мали контрольний характер, що не виключало правильності тези про процесуальне керівництво начальника слідчого відділу (підрозділу) розслідуванням, оскільки процесуальний контроль проявляється саме у процесуальному керівництві [170].

У КПК Азербайджанської Республіки [899], КПК Грузії [900], Модельному КПК для держав-учасниць СНД [572] такого суб'єкта кримінального провадження немає. У КПК Республіки Таджикистан передбачено, що начальник підрозділу розслідування - посадова особа, яка керує управлінням, відділом та іншим слідчим підрозділом в рамках своїх прав і повноважень [906]. КПК Республіки Молдова вказує, що керівник органу кримінального переслідування здійснює контроль за своєчасним проведенням заходів з розкриття та попередження злочинів, вживає заходів для всебічного, повного і об'єктивного здійснення кримінального переслідування і забезпечує реєстрацію в установленому порядку повідомлень про вчинені злочини [905]. За КПК Республіки Білорусь, начальник слідчого підрозділу зобов'язаний здійснювати контроль за своєчасністю дій слідчих по розслідуванню злочинів, вживати заходів щодо найбільш повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи [903].

Нами відмічалося вище, що для відмежування функції керівника органу досудового розслідування від форми здійснення функції прокурорського нагляду у досудовому провадженні її доцільно поіменувати як відомче процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

Проблемним є питання щодо того, чи здійснює керівник органу досудового розслідування функцію обвинувачення. Він у п. 19 ст. 3 КПК віднесений до сторони обвинувачення. При оцінці цих нормативних положень та доктринальних підходів слід, на нашу думку, врахувати таке. Незважаючи на те, що КПК не називає кримінальне переслідування як кримінально - процесуальну функцію, це не заважає використовувати цю категорію для позначення діяльності, спрямованої на викриття особи у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто кримінальне переслідування як кримінально-процесуальна функція має бути визначене у вузькому значенні, а саме як напрямок діяльності, що спрямований на викриття конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності або застосування інших заходів кримінально-правового впливу; кримінальне переслідування завжди є персоніфікованою діяльністю, що здійснюється щодо конкретної особи, яка має статус, наприклад, підозрюваного та обвинуваченого. Відповідно, функцію обвинувачення керівник органу досудового розслідування здійснювати не може, і слід ставити питання лише у тому аспекті, чи здійснює керівник органу досудового розслідування функцію кримінального переслідування у формі підозри.

Деякі автори указують на здійснення цим суб'єктом функції обвинувачення та кримінального переслідування як на основі КПК 1960 р. [1184, с. 133], так і на основі КПК 2012 р. [93, с. 65, 68, 74; 94, с. 8; 203, с. 663]. Слід відзначити і те, що керівник органу досудового розслідування, за ч. 2 ст. 9 КПК України, як і слідчий та прокурор, зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Таким чином, вважаємо, що складно беззаперечно визнати і обґрунтувати, що керівник органу досудового розслідування здійснює функцію кримінального переслідування, хоч його і віднесено до кола суб'єктів сторони обвинувачення у КПК.

Він не формулює і не висуває обвинувальну тезу, не складає і не погоджує повідомлення про підозру, не затверджує обвинувальний акт. Так, його діяльність пов'язана із реалізацією кримінального переслідування у формі підозри, оскільки він здійснює відомче процесуальне керівництво діяльністю слідчих із кримінального переслідування у тому числі, однак безпосередньо цю діяльність не здійснює. Якщо деякі повноваження прокурора, зокрема: повідомляти особі про підозру; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності - можна віднести до повноважень із здійснення кримінального переслідування, що дозволяє виділити цю функцію як напрямок діяльності прокурора поряд із функцією нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, то серед системи повноважень керівника органу досудового розслідування неможливо виділити повноваження, що безпосередньо спрямовані на досягнення мети кримінального переслідування.

На питання, яку функцію (функції) здійснює керівник органу досудового розслідування, відповіді розподілилися так: кримінального переслідування - 9%, обвинувачення - 6%, розслідування - 16%, відомчого контролю - 32%, відомчого процесуального керівництва - 35%.

2.4.

<< | >>
Источник: ГЛОВЮК Ірина Василівна. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ФУНКЦІЇ: ТЕОРЕТИКО- МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ І ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ. ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Одеса - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Функціональна спрямованість кримінально-процесуальної діяльності керівника органу досудового розслідування:

  1. Психологічні основи взаємодії слідчих та працівників оперативних підрозділів
  2. ЗМІСТ
  3. Система кримінально-процесуальних функцій
  4. Функціональна спрямованість кримінально-процесуальної діяльності слідчого
  5. Функціональна спрямованість кримінально-процесуальної діяльності керівника органу досудового розслідування
  6. Функціональна спрямованість кримінально-процесуальної діяльності потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача
  7. Функціональна спрямованість діяльності кримінально-процесуальної представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
  8. Кримінально-процесуальні функції вторинного рівня та їх реалізація в кримінальному провадженні
  9. Кримінально-процесуальна функція обслуговуючого рівня та її реалізація у кримінальному провадженні України
  10. ВИСНОВКИ
  11. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
  12. Напрями удосконалення діяльності Генерального прокурора України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -