Форми, види, зміст планів розслідування

Стосовно до слідчої діяльності існує кілька аспектів планування. Це планування роботи окремого слідчого й усього слідчого підрозділу в цілому. Залежно від строку діяльності, охоплюваного плануванням, плани можуть бути перспективними й поточними; за ступенем деталізації й конкретності - схематичними й детальними.

За формою плани можуть бути усними й письмовими. У слідчій практиці найчастіше використовується письмова форма плану, тому що втримати в пам’яті весь його зміст з урахуванням доповнень і коректувань представляється досить складним. Усним планом слідчий обмежується головним чином на початку розслідування, коли виконує невідкладні слідчі (розшукові) дії та інши заходи на місці події, коли в нього ще немає можливості вдумливо проаналізувати всю зібрану інформацію й скласти письмовий план. Проте, на цій стадії він також не може обійтися без планування розслідування й повинен із самого початку діяти по певному, нехай уявному, але також досить продуманому плану з урахуванням перших висунутих ним версій. У протилежному випадку його робота за фактом злочину придбає хаотичний характер і може бути приречена на невдачу.

Виконавши всі невідкладні заходи, слідчий повинен приступити до складання письмового плану розслідування.

Слід зазначити, що на практиці при розслідуванні найпростіших справ співробітники іноді обходяться без письмового плану, якщо розуміти під ним складання документа за рекомендованою формою. Однак завжди необхідні різні письмові нотатки, нехай і довільні за формою, але такі, що виконують функції письмового плану.

Розглянемо види планів, з необхідністю складання яких зіштовхується кожний окремо взятий слідчий або група слідчих (співробітників), об’єднаних провадженням спільного розслідування.

Розрізняють наступні їхні види, використовувані найбільше часто:

- план розслідування злочину;

- план підготовки й проведення слідчої (розшукової) дії;

- календарний план.

Основним видом планування є планування розслідування конкретного злочину. Від правильності його побудови залежать і з нього випливають всі інші види планування. План розслідування злочину завжди конкретизується, доповнюється планами проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Календарний план формується й постійно доповнюється виходячи з необхідності виконання слідчих (розшукових) й інших дій, строки яких уже визначені в планах розслідування окремих злочинів. Він дозволяє відразу оцінити завантаженість слідчого роботою на той або інший день, тиждень у цілому, визначити «вікна» для заняття аналітичною роботою, у тому числі плануванням подальших розслідувань.

В криміналістичній літературі нерідко пропонується включати до плану розслідування злочину наступні складові: 1) слідчі версії, 2) обставини, що необхідно з’ясовувати, 3) слідчі (розшукові) дії й оперативно-розшукові заходи, 4) виконавці, 5) терміни виконання, 6) примітки^[57]. По-перше, слід констатувати, що з урахуванням введення в дію нового КПК України назва окремих позицій такого плану (п. 3) потребує коригування, а саме заміни на «слідчі (розшукові) дії та інші заходи».

Окремими науковцями пропонується й більш компактна форма плану, у котрій слідчі версії винесено перед таблицею, яка містить всі інші колонки, аналогічні тим складовим, що перераховані вище^[58]. Проте у зазначеній формі недостатньо чітко видно зв’язок між окремими версіями та спрямованими на їх перевірку завданнями щодо встановлення обставин, проведення слідчих (розшукових) дій та інших заходів. Для того щоб такий зв’язок проявився, на нашу думку, в колонці «примітки», у графі навпроти кожної з запланованих дій треба зазначати номери версій із наявного в плані переліку, які будуть перевірятись шляхом проведення вказаної дії. Це дозволить слідчому контролювати, чи усі версії відпрацьовуються, чи не пропущена яка з них, у разі необхідності коригувати план. У такому плані рекомендується вказувати кінцеві терміни виконання процесуальної або іншої дії, тобто календарні дати, до настання яких слідчий бажає одержати криміналістично вагому або допоміжну інформацію, відображену у певному документі (протоколі слідчої (розшукової) дії, рапорті про проведення оперативно-розшукового заходу, висновку експерта, відповіді на запит і т.д.). Працюючи над виконанням плану, співробітник повинен реалізовувати все намічене, щойно представиться така можливість, оскільки не рідкими є випадки, коли заплановані слідчі (розшукові) дії зриваються через неявку кого-небудь з учасників, з вини окремих працівників невчасно виконуються експертні дослідження, розшукові заходи, із запізненням надходять відповіді на запити тощо.

Поряд із завданнями організаційного характеру, що стосуються в цілому всього процесу розслідування за фактом злочину, значно частіше виникає необхідність організації проведення окремої слідчої (розшукової) дії. При цьому реалізується план її підготовки, а саме: викликаються на певний день та годину ті або інші учасники кримінального провадження (потерпілі, свідки, підозрювані тощо); запрошуються поняті, статисти; вирішуються питання про виділення транспорту, застосування техніко-криміналістичних засобів, використання необхідного приміщення. Обов’язковими елементами такого планування повинні бути визначення мети проведення слідчої (розшукової) дії та її перебігу. Для того, щоб слідча (розшукова) дія пройшла успішно та дозволила максимально отримати результат, якого прагне слідчий, її мета повинна бути максимально конкретизована. В ході підготовки до допиту таким буде чітке визначення кола обставин, що необхідно з’ясувати у допитуваної особи; при підготовці до обшуку - це визначення переліку об’єктів, котрі треба відшукати. Мета проведення слідчого експерименту відображається в плані у вигляді конкретних даних, які потребують перевірки на місці або підтвердження експериментальним шляхом. Відповідно повинен детально плануватись перебіг слідчої (розшукової) дії, спрямованої на досягнення поставленої мети. Готуючись, наприклад, до допиту, досвідчений слідчий заново вивчає матеріали кримінального провадження та формує перелік запитань, відповіді на які бажає отримати. За необхідності таке планування ходу допиту підкріплюється вибором тактичних прийомів, які можливо буде застосувати при ставленні окремих запитань, та підготовкою наявних речових доказів або матеріалів кримінального провадження, котрі доцільно пред’явити допитуваному.

Оскільки підготовка та проведення слідчої (розшукової) дії є її етапами, послідовно розташованими один за одним, то й у плані вони повинні бути представлені як окремі частини. Тож, пропонуємо складати план підготовки та проведення слідчої (розшукової) дії, розрахованої на участь більше двох осіб, у наступній формі:

1.

2. Проведення слідчої (розшукової) дії: а) виконання процесуальних вимог на початку слідчої (розшукової) дії; б) момент початку дій учасників (реалізації «сценарію» слідчого щодо проведення слідчої (розшукової) дії); в) дії кожного з учасників в певній послідовності із застосуванням необхідних предметів матеріального забезпечення, включаючи фіксацію технічними засобами (детальний «сценарій» слідчої (розшукової) дії); г) момент закінчення дій учасників; д) виконання процесуальних вимог на кінець слідчої (розшукової) дії.

Для того щоб більш ефективно використовувати свій робочий час, уникати всіляких накладок, учені-криміналісти рекомендують план розслідування злочину доповнювати календарним планом¹. Коли в слідчого у провадженні знаходяться декілька кримінальних проваджень, наявність такого плану дозволяє не упустити ^[59] необхідність проведення розслідування по кожному з них, зіставляти їх між собою. Доцільно рекомендувати нескладний та апробований на практиці календарний план, розрахований на тиждень, що має вигляд таблиці, розміщеній на одному аркуші. Крайній лівий її стовбець складається з чарунок (клітинок), що зверху до низу послідовно відображають певні часові періоди на протязі стандартного робочого дня співробітника (наприклад, «9.00 - 10.00», «10.00 - 11.00» і т.д.). Верхня вертикальна строчка таблиці складається з чарунок (клітинок), що послідовно відображають кожний з робочих днів тижня. Враховуючи свій робочий графік та необхідність розслідування вже наявних у провадженні справ, виконання нових отриманих завдань, у клітинки в середній частині таблиці, котрі відповідають певному часовому проміжку відповідного дня тижня, співробітник кожного дня вносить інформацію щодо різновиду роботи (назви конкретної слідчої (розшукової) дії чи іншого заходу, напрямку аналітичної діяльності тощо), запланованої при розслідуванні конкретного злочину, та номер кримінального провадження.

На додаток до планів розслідування може складатися допоміжна документація. Так, при розслідуванні складних багатоепізодних злочинів нерідко застосовуються: 1) схема структури злочинної групи; 2) схема злочинних зв’язків співучасників; 3) схеми документообігу, руху товарно-матеріальних цінностей, структури підприємства (установи, організації), технологічного процесу виробництва тощо; 4) картки на кожного підозрюваного із вказівкою відомостей про нього: доказів вини або невинності; пом’якшуючих і обтяжуючих обставинах; дат прийняття найбільш вагомих процесуальних рішень; відомостей про участь захисника; даних, що характеризують особистість підозрюваного; відомостей про причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, й іншої інформації (так звані «особові рахунки»); 5) список «зв’язків» підозрюваних; 6) так звана «схема- шахматка» (у ній по вертикалі вказуються прізвища підозрюваних, а по горизонталі — епізоди їх злочинної діяльності; у клітинах, утворених перетинанням горизонтальних і вертикальних граф, можна, зокрема, показати, чи брала участь особа в тім або іншому епізоді злочинної діяльності групи, якими доказами її вини володіє слідчий тощо); інші різновиди.

У кримінально-процесуальному законі не закріплена необхідність планування слідчим його роботи, а тому криміналістичні рекомендації щодо видів та форм планів можуть братись до відома, але не виконуватись практичними співробітниками. Варто лише відмітити, що доцільність та ефективність планування підтверджена багаторічним досвідом багатьох слідчих та результативністю їх діяльності.

Питання для самоконтролю:

1. Що ми розуміємо під криміналістичною версією?

2. Які види версій розрізняють?

3. Якими правилами необхідно керуватись в процесі побудови версії?

4. Які вимоги існують щодо перевірки версій?

5. Вкажіть та охарактеризуйте принципи планування розслідування?

6. Які розрізняють форми та види планів?

7. Як складається план розслідування злочину?

8. Вкажіть зміст плану підготовки та проведення слідчої (розшукової) дії?