ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Абсентеїзм (лат. absentia — відсутність) — це байдуже ставлення людей до реалізації своїх політичних прав, свідоме ухилення від здійснення своїх громадянських обов’язків, передусім від участі у виборах, що розглядається як одна з форм пасивного протесту проти виборчої системи і політичної системи суспільства взагалі.

Адміністративна справа — це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Активне (лат. activus — діяльний) виборче право — це право громадянина обирати своїх представників до органів публічної влади.

Багатомандатний виборчий округ — це виборчий округ, від якого може бути обрано два чи більше кандидатів.

Вибори — це форма безпосереднього народовладдя, зміст якої полягає у волевиявленні народу з метою формування представницьких органів держави чи місцевого самоврядування та обрання посадових осіб цих органів шляхом голосування.

Виборці — це громадяни України — суб’єкти виборчого процесу, які мають право голосу, а відтак, голосувати на виборах Президента України, народних депутатів України, а також на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Виборча кампанія — це сукупність заходів, здійснюваних суб’єктами виборчого процесу з метою висунення та проведення своїх кандидатів до представницьких органів державної влади або місцевого самоврядування.

Виборча квота (лат. quot — скільки) — це передбачена законом кількість голосів виборців, необхідних для обрання одного депутата від відповідного виборчого округу, тобто для отримання політичною партією (виборчим блоком політичних партій) — суб’єктом виборчого процесу, одного депутатського мандата у парламенті, який обирається за партійно-представницьким принципом на основі пропорційної виборчої системи, що визначається шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців на число депутатських мандатів виборчого округу або місць у парламенті, кількість яких встановлена законом.

Виборча система — це встановлений законодавством держави порядок організації і проведення виборів до її представницьких органів та порядок формування виборних органів держави.

Виборчий блок (англ. bloc — союз, об’єднання) — це об’єднання двох чи кількох політичних партій, утворене для досягнення спільних політичних цілей, передусім з метою спільної участі у виборчому процесі шляхом висування своїх кандидатів на парламентських або місцевих виборах єдиним списком.

Виборчий бюлетень (фр. bulletin, італ. bollettino — записка, листок; від пізньолат. bulla — документ, засвідчений печаткою) — це виборчий документ встановлених змісту й форми, призначений для таємного голосування на виборах, за яким проводиться голосування і здійснюється підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях.

Виборчий процес — це спрямована на формування якісного та кількісного складу представницьких органів публічної влади та обрання виборних посадових осіб держави діяльність суб’єктів виборчого права з реалізації закріплених процесуальними нормами юридичних прав і обов’ язків шляхом здійснення в певній послідовності низки виборчих дій.

Виборчий спір — це спір публічно-правового характеру, що виникає між учасниками виборчого процесу у зв’язку із організацією і проведенням виборів.

Виборчий фонд — це форма нагромадження коштів для підготовки і проведення виборів, що має один накопичувальний рахунок у національній валюті, на який надходять кошти для фінансування передвиборної агітації, операції з якими проводяться лише в безготівковій формі, а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на агітацію, і утворений відповідно до закону в установленому виборчою комісією порядку кандидатом на пост президента або політичною партією (виборчим блоком політичних партій), що висунула кандидатів у депутати.

Виборчі дії — це первинна організаційно-правова форма виборчих процедур і стадій виборчого процесу, що забезпечує в ході виборів їх динамічне розгортання і завершення.

Виборчі дільниці — це первинні територіальні утворення, що формуються для підготовки організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців, включають в себе територію окремих сіл, селищ, міст, районів у містах, які входять до складу відповідного виборчого округу.

Виборчі комісії — це спеціальні колегіальні державні органи, уповноважені організовувати підготовку і проведення виборів та забезпечувати повне й однакове дотримання виборчого законодавства України на всій території України і щодо всіх видів виборів.

Виборчі округи — це територіальні утворення, що формуються для проведення виборів, включають в себе один або кілька районів, міст, районів у містах, утворюються в межах одного з регіонів України — Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, — з урахуванням їх внутрішнього адміністративно-територіального устрою.

Виборчі процедури — це конкретний порядок здійснення передбачених виборчим законодавством дій, прийняття відповідними виборчими комісіями рішень, які забезпечують реалізацію виборчих прав учасників виборів на відповідних стадіях виборчого процесу.

Виборчі списки — це виборчі документи, у вигляді яких здійснюється висування кандидатів у депутати за пропорційною виборчою системою.

Виборчі цензи (лат. census — перепис, опис) — це передбачені законом критерії чи умови, з якими пов’язується можливість набуття особою активного і пасивного виборчого права.

Відкріпне посвідчення — це документ суворої звітності, який видається дільничною виборчою комісією на підставі письмової заяви виборця, який вибуває з населеного пункту, де він включений до списку виборців, або повертається з-за кордону в Україну.

Громадська організація — це добровільне формування, створене в результаті вільного волевиявлення громадян, що об’ єдналися для задоволення і захисту своїх соціальних, економічних, національних, культурних, творчих, вікових, спортивних та інших спільних інтересів.

Громадянин України — це фізична особа, яка набула громадянство України в передбаченому законами та міжнародними договорами України порядку, правовий статус якої внаслідок чого обумовлюється її належністю до громадянства.

Громадянство України — це правовий обов’язок між фізичною особою і Українською державою, який знаходить свій прояв у їхніх взаємних правах і обов’язках.

Державний реєстр виборців — це автоматизована інформаційно- телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання і обробки даних, які містять передбачені законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного персоніфікованого обліку громадян України, які мають право голосу на виборах до органів публічної влади України.

Довірені особи кандидата — це особи, які є суб’єктами виборчого процесу, і ведуть агітацію за обрання його на відповідну посаду, сприяють кандидату у проведенні виборчого процесу, представляють його інтереси у відносинах з виборчими комісіями, іншими державними

органами та органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації, об’єднаннями громадян, виборцями.

Дорадче опитування — консультативний референдум, що проводиться з метою визначення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного чи місцевого значення, результати якого розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними органами публічної влади.

Дорадчий голос — право громадянина брати участь у роботі органів публічної влади, політичних партій, громадських і міжнародних організацій без можливості голосувати при прийнятті ними колегіальних рішень.

Екзит-пол (англ. exit poll — опитування на виході) — опитування громадян, що проводиться соціологічними службами на виході з виборчих дільниць після голосування, з метою передбачити його результати.

Закордонні виборчі дільниці — це виборчі дільниці, що утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, а також у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.

Звичайні виборчі дільниці — це виборчі діяльниці, що утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання.

Змішана виборча система — це система виборів, яка передбачає обрання депутатів за змішаним принципом — частина з них обирається за мажоритарною системою, і частина — за пропорційною.

Інавгураційна промова — це звернення до Українського народу, яке проголошує новообраний глава держави на урочистій церемонії вступу на свою посаду.

Інавгурація (лат. inauguro — посвячую) — це урочиста церемонія вступу на посаду новообраного глави держави.

Каденція (лат. cado — падаю, припиняюся) — це встановлений законом строк повноважень виборного органу влади чи посадової особи.

Кандидатура (лат. candidatus — вдягнений у біле; претендент на посаду) — це особа, яка названа чи висунута як кандидат на зайняття певної посади чи здобуття певного мандату шляхом обрання чи призначення її певним органом або групою осіб (суспільством в цілому).

Консенсус (лат. consensus — згода, одностайність) — це процедура одностайного прийняття колективного рішення на основі подолання розбіжностей у результаті виявлення і визнання спільних інтересів та досягнення згоди щодо них.

Консенсусна система виборів — це виборча система, орієнтована на знаходження найприйнятнішої для всіх кандидатів виборчої платформи, що практично виражається в тому, що кожен виборець голосує не за один, а за всіх (обов’ язково більш як за двох) кандидатів і ран- жирує їхній список у порядку їхніх переваг.

Куріальна (лат. curia — місце громадських зібрань) виборча система — це система виборів у представницькі установи по виборчих куріях, яка обмежує виборчі права одних груп населення і надає переваги іншим за майновою, соціальною, расовою, професійною, мовною, релігійною чи іншою належністю. Для кожної курії встановлюються певні норми представництва і відповідно до них створюються виборчі округи.

Мажоритарна (фр. majoriti — більшість) виборча система — це система виборів, яка базується на принципі, за якого обраними вважаються ті кандидати, які одержали передбачену законом більшість голосів виборців виборчого округу, в якому вони балотувалися; решта ж кандидатів вважаються необраними.

Мандатарій — особа, яка одержала мандат.

Мандатна система голосування — це система, за якою кожен голосуючий може мати кілька голосів, відповідно до чисельності організації, яку він представляє.

Народний депутат (лат. deputatum — визначений) України — це представник Українського народу у Верховній Раді України, обраний і уповноважений народом протягом строку своїх депутатських повноважень виконування завдання, покладені на нього законом, зокрема виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси окремих громадян, брати активну участь у здійсненні законодавчої, установчої, контрольної, зовнішньополітичної та інших функцій парламенту України.

Об’єктивне виборче право — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у зв’язку з формуванням виборних органів публічної влади, а також взаємовідносини між виборцями та відповідними виборчими органами, які забезпечують організацію і проведення виборів.

Одномандатний виборчий округ — це виборчий округ, від якого може бути обрано лише одного кандидата.

Офіційні спостерігачі — це особи, які є суб’єктами виборчого процесу, представляють кандидатів та партій (блоків), які висунули кандидатів, що здійснюють публічний контроль за додержанням виборчого законодавства усіма суб’єктами виборчого процесу і за безперешкодною реалізацією виборцями своїх прав на вільне волевиявлення.

Пасивне (лат. passivus — бездіяльний) виборче право — це право громадянина бути обраним до органів публічної влади.

Передвиборна агітація (лат. agitatio — приведення в рух, спонукання) — це гарантоване законом право суб’єктів виборчого процесу на поширення серед громадськості своїх ідей, політичних лозунгів та ідеології з метою політичного впливу на електрорат, що являє собою комплекс заходів, які проводяться з метою спонукання виборців до голосування на підтримку тих чи інших суспільно-політичних сил в країні і відбуваються у формі публікації агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, розповсюдження виборчих листівок, розклеювання виборчих плакатів, публічних закликів голосувати за чи проти кандидатів, а також у формі публічних дебатів, дискусій, «круглих столів», прес-конференцій, інтерв’ю, виступів, політичної реклами, теленарисів, відеофільмів, інших публікацій та повідомлень про кандидатів, партію (блок), яка висунула кандидата, та в інших формах, що не суперечать чинному законодавству.

Передвиборна програма (гр. проурара — публічна заява, письмове повідомлення, план дій) — це політична платформа кандидата чи політичної партії (виборчого блоку політичних партій) — суб’єктів виборчого процесу, що являє собою стислий виклад основного змісту плану дій і реформ, а також суспільної ідеології, з якою вони виступають в процесі передвиборної агітації, і яку зобов’язуються реалізувати у разі здобуття підтримки громадян на виборах, достатньої для набуття права на участь у розподілі державної влади.

Передвиборні дебати (фр. debattre — сперечатися) — це форма передвиборної агітації, що проводиться в строки, передбачені законом для проведення такої агітації, і являє собою публічну дискусію між кандидатами на посаду глави держави чи кандидатами у депутати, що проводиться в засобах масової інформації у фіксований час і за заздалегідь встановленим регламентом.

Політична партія (лат. partis — група осіб, спілка) — це зареєстроване відповідно до закону добровільне об’ єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має на меті сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, участь у виробленні єдиної державної політики, формуванні органів влади і безпосереднє представництво у їх персональному складі.

Політична реклама (лат. reclamare — голосно вигукувати) — це форма передвиборної агітації, яка реалізується шляхом розповсюдження спеціальної інформації про кандидатів, а також політичні партії (виборчі блоки політичних партій), що висунули кандидатів, з метою формування відповідної громадської думки і здобуття підтримки виборців під час голосування.

Президент (лат. praesidere — сидіти попереду, головувати) України — це глава Української держави, що виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, втілює національну єдність і наступність державної влади, займає найвищу сходинку в державній ієрархії та здійснює верховне представництво держави у внутрішньополітичних та зовнішньополітичних відносинах, обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ ять років.

Принципи (лат. principium — початок, першооснова) виборчого права — це умови його визнання і здійснення, які у своїй системній єдності забезпечують реальний характер волевиявлення народу і легітим- ність виборних органів публічної влади.

Проживання в Україні — це проживання громадянина на території в межах державного кордону України; перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України; перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України, служба в дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України, міжнародних організаціях та їх органах; перебування на полярних станціях України; перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованого за межами України; перебування громадян України за її межами відповідно до чинних міжнародних договорів України.

Пропорційна (лат. pro-portio — співвідношення, співрозмірність) виборча система — це виборча система, яка вимагає розподілу депутатських мандатів між політичними партіями (виборчими блоками партій) пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах відповідного виборчого округу.

Спеціальні виборчі дільниці — це виборчі дільниці, що утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають в день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.

Стадії виборчого процесу — це етапи організації і проведення виборів, в межах яких здійснюються передбачені законом виборчі дії, а також виборчі процедури, що забезпечують реалізацію виборчих прав громадян та інших учасників виборів, цілісність, завершеність і легіти- мність виборчого процесу при формуванні представницького органу публічної влади.

Суб’єктивне виборче право — це гарантоване державою і закріплене в Конституції право громадянина держави обирати та бути обраним до її органів, а також до органів місцевого самоврядування. Це право слід розуміти як встановлене Конституцією та законами України право громадянина України брати участь у всіх видах виборів на всіх стадіях їх організації, підготовки і проведення.

Таємне голосування — це спосіб прийняття відповідних рішень органами влади, тип голосування на виборах до цих органів, що здійснюється за допомогою бюлетенів для голосування і за якого виключається можливість контролю за волевиявленням особи, що бере участь у такому голосуванні.

Фальсифікація (від пізньолат. falsificatio — підроблення) виборів — це дія або комплекс дій, що виражаються в умисному спотворенні, викривленні, перекрученні, підтасуванні або завідомо неправильному тлумаченні чи неправдивому висвітленні подій і фактів виборчого процесу, які здійснюються шляхом підроблення виборчих документів, через приписування або завідомо невірний підрахунок голосів чи результатів голосування на виборах, що суттєво впливає на характер волевиявлення громадян, які взяли участь у цих виборах.

Центральна виборча комісія — це незалежний постійно діючий колегіальний державний орган, який забезпечує організацію підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також всеукраїнських референдумів, і здійснює консультативно-методичне забезпечення виборів до місцевих рад, сільських, селищних, міських голів і проведення місцевих референдумів, чим забезпечує здійснення передбачених законом принципів і засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян.