<<
>>

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник

Адміністративна відповідальність — специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб’єкта правопорушення.

Адміністративне право — галузь права, якою регулюються суспільні відносини, що виникають у сфері функціонування виконавчої влади.

Адміністративне провадження — урегульована процесуальними нормами адміністративного права сукупність дій, спрямованих на розгляд і вирішення органами державної влади або місцевого самоврядування певних адміністративних справ.

Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, права за якими посвідчуються акціями.

Аліменти (від латин, alimentum - харчі, утримання) — кошти, які надаються в передбачених законом випадках одними особами на утримання інших, які потребують матеріальної допомоги.

Банк — юридична особа, яка має виключне право здійснювати залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб і розміщення цих коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкривати та вести банківські рахунки фізичних та юридичних осіб на підставі ліцензії Національного банку України.

Бюджетна система України - сукупність бюджетів усіх рівнів (державного, Автономної Республіки Крим і місцевих).

Виконавець злочину — особа, яка безпосередньо вчинила діяння, що передбачене статтею Кримінального кодексу, яке безпосередньо є сутністю злочину.

Вина — психічне ставлення особи до вчинюваних дій чи бездіяльності та їх наслідків.

Відповідальність договірна — відповідальність, що настає у зв’язку з невиконанням умов договору.

Внутрішньогосподарські відносини (у господарюькому праві) — відносини, які встановлюються між окремими частинами суб’єкта господарювання або між суб'єктом у цілому та його структурними підрозділами.

Господарське право — сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері управління економікою, виробництвом і реалізацією продукції, виконання робіт і наданні послуг із метою отримання прибутків.

Господарське правопорушення протиправна дія або бездіяльність суб’єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов’язками зазначеного суб’єкта, порушує суб’єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб.

Господарське товариство - підприємство або інший суб’єкт господарювання, створений юридичними та/або фізичними особами, шляхом об'єднання їх майна та участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Господарський договір — майнова угода господарюючого суб’єкта з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов’язання сторін у сфері господарської та комерційної діяльності: при виробництві та реалізації продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

Господарські санкції заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, унаслідок застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Господарські спори розбіжності, що виникають між учасниками господарських правовідносин.

Готування до злочину - підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Грабіж — незаконне відкрите заволодіння чужим майном без насильства, небезпечного для життя та здоров’я або загрози такого насильства.

Державна служба професійна діяльність осіб, які займають посади в органах державної влади та їх апараті, виконують завдання та функції держави й одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету.

Державне управління — діяльність держави та її органів, яка полягає в організаційному впливі на суспільні відносини в економічній, соціально- культурній та адміністративно-політичній сферах шляхом застосування державно-владних повноважень.

Державний бюджет - розпис доходів і видатків держави, нормативний акт, що визначає джерела надходжень і напрями використання коштів держави.

Державний службовець — особа, яка на професійній основі займає посаду в державних органах та їх апараті, наділена відповідними службовими повноваженнями для практичного виконання завдань і функцій держави та одержує заробітну плату з державного бюджету.

Джерело підвищеної небезпеки - транспортні засоби, промислові підприємства, будівлі, тварини, що за своєю природою становлять певну небезпеку

для оточення, бо часом можуть вийти з-під контролю людини, яка ними керує.

Дивіденди — частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію.

Дисциплінарне стягнення — передбачений у нормативно-правовому акті захід примусового впливу, що застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу працівника відповідно до його компетенції, за вчинений дисциплінарний проступок.

Довіреність — це письмовий документ, що видається особою, яку представляють (довірителем), іншій особі (представнику) для представництва перед третіми особами.

Договір доручення — цивільно-правовий договір, у якому одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Договір комісії — цивільно-правовий договір, у якому одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька гіравочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір купівлі-продажу — цивільно-правовий договір, у якому одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у влас- н ість другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір міни цивільно-правовий договір, у якому кожна зі сторін зобов’язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Договір найму (оренди) — цивільно-правовий договір, у якому наймода- нець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.

Договір підряду — цивільно-правовий договір, у якому одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір позики — цивільно-правовий договір, у якому одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Екологічне право галузь права, яка регулює суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини).

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або

тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Замах на злочин — діяння, яке безпосередньо направлене на вчинення злочину, але з причин, що не залежать від особи, яка вчиняє діяння, не доведене до кінця.

Заповіт — особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заробітна плата — винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації, закріплених Конституцією та чинним законодавством їхніх прав та інтересів, або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їхньої діяльності.

Збір — обов'язковий платіж, який має відплатпий компенсаційний характер і сплачується фізичними та юридичними особами за надані їм державою послуги чи надані права й надходить до бюджету або в спеціальні фонди.

Земельне право — галузь права, якою регулюються суспільні відносини щодо власності на землю, державне управління земельним фондом, використання та охорони землі, забезпечення та охорони прав і законних інтересів учасників земельних відносин.

Земельний аукціон — урегульований нормами чинного Земельного кодексу України та іншими законодавчими актами конкурентний продаж земельних ділянок, відповідно до якого право власності на земельну ділянку набуває той учасник земельних торгів, який запропонує найбільшу ціну за земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Земельні відносини — суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Злочин — передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), скоєне особою, яка може нести відповідальність за скоєне (суб’єктом злочину).

Зобов'язання з негативним змістом зобов’язання, яке полягає в обов'язку боржника утриматися від певних дій.

Зобов’язання з позитивним амістом — зобов'язання, у яких боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певні дії.

Індивідуальні трудові спори — неврегульовані розбіжності між працівником, з одного боку, і власником або уповноваженим ним органом — з іншого, з питань, пов’язаних із застосуванням законодавства про працю, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших нормативних актів, а також колективних і трудових договорів.

Клопотання — письмове звернення громадян із проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

К о мандатне товариство — господарське товариство, у якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників), та які не беруть участі в діяльності товариств.

Конфіскація майна — примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Крадіжка — це незаконне таємне заволодіння чужим майном.

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні судом від імені держави до особи, яка вчинила злочин, державного примусу у формі покарання.

Кримінальне право галузь права, сукупність правових норм, якими встановлюються засади кримінальної відповідальності, види злочинів і покарання за їх вчинення.

Мінімальна заробітна плата — оплата за найпростішу, некваліфіковану працю, нижче якої не може бути оплата праці за місяць.

Національний банк України — центральний банк України, особливий центральний орган державного управління.

Ненормований робочий день — особливий режим, при якому працівник в окремих випадках може залишатися на роботі понад установлену норму робочого часу без спеціального дозволу (на відміну від залучення працівників до надурочних робіт).

Неосудність — стан особи, при якому вона в момент скоєння діяння не може розуміти значення своїх дій, усвідомлювати їх або керувати ними внаслідок психічного захворювання, тимчасового психічного розладу, недоумства, вона вважається неосудною та не може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) — юридична особа, створена власниками для сприяння використання їхнього власного майна та управління, утримання й використання неподільного та загального майна.

Об'єкт злочину — блага, суспільні відносини, яким злочином завдається шкода або створюється загроза завдання такої шкоди.

Обмеження волі — це тримання особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства із забезпеченням постійного нагляду за засудженими з обов’язковим залученням засуджених до праці.

Оперативно-господарські санкції — заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, то використовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку.

Організатор злочину - особа, яка організовує злочин, керує його вчиненням, планує дії інших співучасників.

Організаційно-правові відносини (у господарському праві) — відносини, які складаються між суб'єктами господарювання та органами, які мають організаційно-господарські повноваження (зокрема, державними органами) у процесі здійснення господарської діяльності.

Особисте селянське господарство — господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки й споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільською зеленого туризму.

Пенсія - щомісячна ииплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого законодавством пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або яку отримують члени сім’ї такої особи у випадках, визначених законом.

Підбурювач (у злочині) — особа, яка залучала до скоєння злочину інших співучасників.

Підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємство - самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством.

Повне товариство — господарське товариство, усі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

Податок — установлений Верховною Радою України обов’язковий платіж до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Позадоговірна відповідальність - відповідальність, яка настає за відсутності договору, лише на підставі закону.

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Покарання цс захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Попередження (як адміністративне стягнення) - офіційне застереження правопорушника уповноваженою посадовою особою про неприпустимість вчинення ним адміністративного правопорушення.

Пособник — особа, яка сприяє вчиненню злочину, даючи поради, надаючи чи виготовляючи необхідні для скоєння злочину знаряддя, а також допомогу в переховуванні злочинця тощо.

Право власності — право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, уключає права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право земельного сервітуту — право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Прано інтелектуальної власності — право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України.

Право оренди земельної ділянки — засноване на договорі строкове платне володіння й користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право постійного користування земельною ділянкою — право володіння й користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Правочин — дії осіб, які спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин нікчемний правочин, недійсність якого прямо встановлена законом, є недійсним із моменту укладення незалежно від волі сторін.

Правочин удаваний — правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, котрий вони насправді вчинили.

Правочин фіктивний — правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим нравочнном.

Правочин оспорюваний правочин, недійсність якого прямо не визначена законом, але який може бути визнаний недійсним судом у разі, коли одна зі сторін заперечує його дійсність на підставах, визначених законом.

Представництво — правовідносини, у яких одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Природокористування - використання корисних властивостей навколишнього природного середовища для задоволення економічних, оздоровчих, культурних, естетичних та будь-яких інших потреб особи.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного й громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави та суспільства.

Реальні збитки — утрати, які особа понесла реально, — вартість знищеного чи пошкодженого майна, витрати на його відновлення, ремонт тощо.

Реституція (від латин, restitucio — повернення, відновлення) — відновлення стану речей, який існував до вчинення правочину, недійсного за законом, або визнаного таким у судовому порядку.

Робочий час — установлений законом або угодою, укладеною на підставі закону, час, протягом якого працівники зобов'язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором.

Розбій — незаконне відкрите заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого або загрози такого насильства.

Сервітут (від латин, servitutis — підлеглість, повинність) — право користування чужим майном (земельною ділянкою, іншими природними ресурсами, іншим нерухомим майном) для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Система оподаткування — сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку, а також правових механізмів їх справляння.

Система соціального захисту — система економічних, правових, організаційних та інших заходів держави по забезпеченню соціальних прав і гарантій громадян.

Система соціального партнерства — система розвинених взаємозв’язків між працівниками, роботодавцями, а також державою на засадах співробітництва, компромісів, узгодження рішень із питань соціально-трудових відносин.

Сільськогосподарський виробничий кооператив — юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного й лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі в процесі виробництва.

Сільськогосподарський кооператив — юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив — юридична особа, яка створюється для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам із метою провадження їх сільськогосподарської діяльності.

Сімейне право — галузь права, норми якої регулює сімейні особисті не- майнові та майнові відносини, які випливають із шлюбу, належності до сім’ї, спорідненості.

Скарга — звернення громадян із вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Спадкове право - сукупність правових норм, якими регулюються відносини, пов’язані із спадкуванням.

Спадкування — перехід прав і обов’язків померлої фізичної особи до інших осіб.

Спадщина — усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Співучасть - умисна спільна участь кількох суб’єктів у скоєнні умисного злочину.

Спільна сумісна власність — власність, яка належить двом чи більше особам без визначення частки кожного з них у цій власності.

Стадії скоєння злочину - передбачені кримінальним законом стадії готування та безпосереднього вчинення умисного злочину, які різняться за ступенем його реалізації.

Страйк — тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Суб’єкт злочину — фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, коли може наставати кримінальна відповідальність.

Суб’єктивна сторона злочину — відношення суб’єкта злочину до своїх протиправних дій та їх наслідків.

Суб’єкти господарювання — учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно й несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Товариство з додатковою відповідальністю — господарське товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів, однак учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Товариство з обмеженою відповідальністю - господарське товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Трансферт — кошти, які передають з одного бюджету до іншого.

Третейський суд — недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, установленому законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних і господарських правовідносин.

Трудовий арбіграж орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту).

Трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи.

У пущена вигода доходи, які особа могла отримати, але не отримала внаслідок порушення її права.

Утриманець — неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менше як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, шо була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Фермерське господарство — форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Фінансове право — галузь права, яка регулює суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності, тобто у сфері мобілізації (надходження), розподілу, використання коштів держави та органів місцевого самоврядування.

Цивільна дієздатність фізичної особи здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність

своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Цивільна правоздатність — здатність особи мати цивільні права та обов'язки.

Цивільне право галузь права, яка реіулюе майнові та особисті немай- нові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників цих відносин.

Цивільно-правова відповідальність — вид юридичної відповідальності, який полягає в настанні передбачених законом негативних майнових наслідків для правопорушника.

Цивільно-правове зобов’язання - правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Червона книга України офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення.

Шлюб сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації цивільного стану.

Штраф (як адміністративне стягнення) грошове стягнення, шо накладається на громадян, посадових осіб у випадках і розмірі, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Штрафні санкції — господарські санкції у вигляді ірошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Юридична особа — організація, створена й зареєстрована в установленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю, може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права й нести цивільні обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник:

  1. 4.2.1. Форма державного правління: поняття та історичні типи
  2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник
  3. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
  4. Рекомендована література
  5. Тема 1. Поняття, система та предмет римського права
  6. Тема 2. Джерела римського права
  7. Тема 3. Позови
  8. Термінологічний словник
  9. Тема 6. Речі та їх класифікація
  10. Тема 8. Право власності
  11. Тема 11. Сторони в зобов’язанні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -