<<
>>

§ 9. Особливості проведення ПОЗАЧЕРГОВИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ

Чесний політик — це той, кому його прихильники не розповідають, як він виграв вибори.

Джеррі Робінсон

Виборчим законодавством України передбачено низку особливостей у проведенні позачергових парламентських виборів.

Передусім слід відзначити, що при проведенні позачергових виборів депутатів використовуються форми виборчих документів (крім виборчого бюлетеня, списку виборців на виборчій дільниці, протоколів виборчих комісій про підрахунок голосів виборців та про підсумки голосування і результати виборів), затверджені (встановлені) Центральною виборчою комісією для останніх чергових парламентських виборів із відповідною зміною щодо дати проведення виборів.

Форма і текст виборчого бюлетеня затверджуються ЦВК не пізніш як за двадцять п’ять днів до дня виборів. Строки та дії, пов’язані з оголошенням про початок виборчого процесу, зокрема щодо перерахування Державним казначейством України Центральній виборчій комісії коштів на підготовку і проведення позачергових парламентських виборів, починаються від дня, наступного після дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

При проведенні позачергових виборів депутатів відкріпні посвідчення не виготовляються та не використовуються.

Позачергові вибори депутатів визнаються такими, що не відбулися, якщо в них взяло участь менше половини від кількості виборців,

включених до списків виборців. У разі визнання позачергових виборів депутатів такими, що не відбулися, Центральна виборча комісія не пізніш як у двомісячний термін з дня позачергових виборів оголошує про початок повторних позачергових виборів депутатів. Ці вибори проводяться у порядку і в строки, встановлені законом для позачергових парламентських виборів, однак до таких виборів не застосовується вимога закону щодо мінімального порогу участі у виборах.

Для проведення позачергових парламентських виборів використовуються територіальні виборчі округи, закордонні та звичайні виборчі дільниці, утворені для проведення останніх виборів народних депутатів.

Однак Центральна виборча комісія не пізніш як за тридцять днів до дня виборів за вмотивованим поданням окружних виборчих комісій, ініційованим зверненням міського (міста обласного, республіканського в АР Крим значення) голови, голови районної, районної у місті Києві, Севастопольської міської ради може утворити нові звичайні виборчі дільниці. Спеціальні ж виборчі дільниці утворюються окружними виборчими комісіями не пізніш як за двадцять п’ять днів до дня виборів. Перелік звичайних та спеціальних виборчих дільниць із зазначенням їх номерів, меж чи установ (закладів), у яких вони утворені, місцезнаходження відповідних ДВК та приміщень для голосування публікується у регіональних та місцевих друкованих ЗМІ не пізніш як за сімнадцять днів до дня виборів або, у разі неможливості, оприлюднюється в інший спосіб у той же строк.

Окружні виборчі комісії утворюються ЦВК не пізніш як на дванадцятий день після початку виборчого процесу. Кандидатури до складу ОВК подаються від депутатських фракцій, які були утворені у поточному скликанні Верховної Ради України. Подання щодо кандидатур від фракцій вноситься до ЦВК не пізніш як на восьмий день після початку виборчого процесу.

Кількість кандидатур, які включаються до складу ОВК за поданням кожної фракції, визначається ЦВК не пізніше наступного дня після початку виборчого процесу, виходячи із встановлених законом обмежень кількісного складу комісій та з дотриманням рівного представництва коаліції депутатських фракцій та опозиції (сукупності депутатських фракцій, які не входять до коаліції), сформованих у парламенті поточного скликання, і рівної кількості кандидатур від кожної фракції окремо у межах представництва коаліції та опозиції. При цьому голова і секретар однієї комісії не можуть бути представниками лише коаліції чи опозиції.

У разі якщо у встановлений законом строк не надійшли відповідні подання від депутатської фракції, або кількість запропонованих нею осіб до складу ОВК становить менше, ніж встановлена кількість представництва для цієї фракції, право подання кандидатур у кількості, яка необхідна для дотримання представництва коаліції (опозиції), переходить до інших фракцій, які входять відповідно до коаліції чи опозиції.

Якщо ж після закінчення строку, встановленого для внесення подань щодо складу ОВК, такі подання не надійшли або якщо кількість запропонованих до складу ОВК осіб становить менше дванадцяти, Центральна виборча комісія зобов’язана утворити ОВК за поданням голови ЦВК у складі 12 осіб з обов’язковим урахуванням кандидатур, поданих від депутатських фракцій у парламенті поточного скликання.

Дільничні виборчі комісії звичайних та спеціальних виборчих дільниць утворюються не пізніш як за п’ятнадцять днів до дня виборів, а у винятковому випадку їх утворення — одночасно з утворенням самих виборчих дільниць, за поданнями депутатських фракцій у Верховній Раді поточного скликання. ДВК утворюється у складі:

• для малих дільниць — 9—14 осіб;

• для середніх дільниць — 13—18 осіб;

• для великих дільниць — 18—23 осіб.

Подання щодо кандидатур до складу ДВК вноситься до відповідної ОВК не пізніш як за двадцять днів до дня виборів. Кількість кандидатур, які включаються до складу ДВК від кожної фракції, визначається ЦВК не пізніш як за сорок днів до дня виборів. У разі якщо в установлений законом строк подання щодо складу ДВК не надійшли або якщо кількість запропонованих до їх складу осіб становить менше мінімальної кількості, встановленої законом, окружна виборча комісія зобов’язана утворити ДВК за поданням голови ОВК у мінімальному складі, встановленому законом для ДВК відповідної дільниці, з обов’язковим урахуванням кандидатур, поданих від депутатських фракцій у Верховній Раді. При цьому кандидатури до складу дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць, окрім фракцій у парламенті, подаються також Міністерством закордонних справ України.

Складання списків виборців для позачергових виборів депутатів здійснюється з використанням основних механізмів і процедур, визначених Законом України «Про Державний реєстр виборців».

Висування кандидатів у депутати починається на наступний день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і закінчується за сорок днів до дня виборів.

Подання документів до ЦВК для реєстрації кандидатів у депутати закінчується за тридцять п’ять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія приймає рішення щодо реєстрації кандидатів не пізніш як на третій день з дня прийняття заяви про реєстрацію та доданих до неї документів. У разі відмови у реєстрації через невідповідне оформлення поданих документів повторне подання виправлених документів здійснюється не пізніш як за тридцять днів до дня виборів. Реєстрація кандидатів у депутати закінчується за двадцять сім днів до дня виборів. Тут варто звернути увагу на те, що при проведенні позачергових парламентських виборів в числі необхідних для реєстрації документів декларація про майно та доходи кандидата до ЦВК не подається.

Свої особливості має і передвиборна агітація на позачергових парламентських виборах. Так, інформаційні плакати партій (блоків) не повинні містити їх передвиборних програм. Ці плакати повинні містити лише фотографії п’яти кандидатів у депутати із виборчого списку партії (блоку), визначених відповідною партією (блоком). Такі плакати виготовляються не пізніш як за п’ятнадцять днів і передаються ДВК не пізніш як за сім днів до дня виборів.

Порядок надання ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів Державного бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів, встановлюється ЦВК не пізніш як за двадцять шість днів до дня виборів. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу встановлюються відповідним засобом масової інформації не пізніш як за п’ ятдесят один день до дня позачергових виборів.

Загальнодержавні телерадіоорганізації державної форми власності надають кожній партії (блоку) — суб’єкту виборчого процесу ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Держбюджету у загальному обсязі 30 хвилин на загальнонаціональному телеканалі та 30 хвилин на загальнонаціональному радіоканалі у проміжку між 19 та 22 годинами. Публікація передвиборних програм партій (блоків) здійснюється у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр».

Черговість надання партіям (блокам) — суб’єктам виборчого процесу ефірного часу на радіо та телебаченні за рахунок і в межах бюджетних коштів, а також черговість друкування передвиборних програм партій (блоків) визначається не пізніш як за двадцять п’ять днів до дня виборів за результатами жеребкування, що проводиться ЦВК за участю представників партій (блоків) у Центральній виборчій комісії.

Треба наголосити, що ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Держбюджету на регіональних телеканалах та радіоканалах не надається, так само як і не проводиться публікація передвиборних програм партій (блоків) у регіональних (місцевих) виданнях друкованих ЗМІ.

Залишається додати, що замовниками передвиборної агітації під час виборчого процесу позачергових парламентських виборів можуть виступати лише Центральна виборча комісія та партії (блоки) — суб’єкти виборчого процесу.

<< | >>
Источник: Теліпко В.Е.. Юридичний путівник виборця. Навч. практ. посіб. — К.,2010. — 336 с.. 2010

Еще по теме § 9. Особливості проведення ПОЗАЧЕРГОВИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ:

  1. 2. Вибори в Україні
  2. 5. Повноваження Верховної Ради України
  3. §2. Особливості адміністративно–правового статусу керівників органів виконавчої влади, що обіймають посади державних політичних діячів
  4. КОНСТИТУЦIЯ УКРАЇНИ
  5. Організація місцевого самоврядування в Україні в контексті форми правління
  6. Порушення виборчого законодавства та виборчих процедур.
  7. ЗМІСТ
  8. § 5. Місце і роль засобів масової інформації у виборчому процесі
  9. § 2. Територіальна організація місцевих виборів
  10. § 9. Особливості проведення ПОЗАЧЕРГОВИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ
  11. § 4. Окремі аспекти процесуальних особливостей СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ВИБОРЧИХ СПОРІВ
  12. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
  13. Конституція України (28 червня 1996 р.)
  14. «Перебудова» у контексті реформування системи управління
  15. § 1. Українська Центральна Рада - вищий представницький орган УНР
  16. Перебудова як невдала спроба вдосконалення державної машини
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -