ІІІ. ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ, ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Фінансова основа місцевого самоврядування - це інститут муніципального права України, який становлять правові норми, що регулюють питання місцевих фінансів, тобто структуру, порядок і процедуру формування, розподілення та використання місцевих коштів.

Предмет цього інституту - це відносно самостійна система суспільних відносин, що виникають у зв'язку із складанням проектів, затвердженням і виконанням місцевих бюджетів, визначенням джерел їх дохідної частини, встановленням місцевих податків та зборів, формуванням позабюджетних коштів, використанням коштів комунальних підприємств тощо.

Принцип фінансової автономності місцевих властей закріплений в статті 9 Європейської хартії місцевого самоврядування.

Структура фінансових ресурсів територіальної громади

(місцеві фінанси):

- кошти бюджету місцевого самоврядування;

- позабюджетні кошти місцевого самоврядування;

- кошти комунальних підприємств та інші кошти місцевого самоврядування.

Бюджет місцевого самоврядування. Бюджети місцевого

самоврядування розробляють, затверджують і виконують відповідні органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах.

Проблеми при формуванні місцевих бюджетів:

- відсутність чіткого розподілу між органами влади повноважень на здійснення видатків та відповідальності місцевих органів влади перед населенням за вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції;

- відсутність муніципальних податкових органів, координації роботи місцевих податкових адміністрацій з органами місцевого самоврядування;

- відсутність зацікавленості місцевих органів влади у збільшенні

надходжень до усіх бюджетів (чим більше доходи - тим більше вилучення);

- відсутність правової бази щодо визначення відповідальності за

порушення бюджетного законодавства та бюджетної дисципліни.

Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. (на його підставі втратив чинність ЗУ «Про бюджетну систему України») закріплює питанням місцевих бюджетів - окремий розділ III «Місцеві бюджети», що складається з двох глав:

1) глава 11 «Надходження (поступления) та витрати місцевих бюджетів (статті 63-74),

2) глава 12 «Складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність місцевих бюджетів» (статті 75-80).

Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України

Структура бюджету місцевого самоврядування: дохідна та видаткова частини.

Доходи (надходження) бюджету місцевого самоврядування:

1) доходи, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

2) доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

3) бюджет розвитку місцевих бюджетів.

Видатки (витрати) бюджету місцевого самоврядування:

1) видатки, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

2) видатки, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

До першої групи доходів (кошик доходів, що закріплюється за бюджетами місцевого самоврядування) належать такі податки і збори:

1) прибутковий податок з громадян.

При цьому, до доходів бюджетів міст Києва і Севастополя зараховується 100 відсотків загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на території цих міст. До доходів бюджетів міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення зараховується 75 відсотків від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на території цих міст. До доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об'єднань зараховується 25 відсотків від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на цій території;

2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;

3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;

6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.

До доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

1) місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;

2) 100 відсотків плати за землю - для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75 відсотків плати за землю - для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 60 відсотків плати за землю - для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;

3) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

4) надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

5) податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

6) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

7) плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

8) кошти від відчуження майна, яке перебуває у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності;

9) фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

10) плата за оренду майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності;

11) надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

12) плата за гарантії, надані відповідними місцевими радами щодо виконання боргових зобов'язань;

13) гранти та дарунки у вартісному обрахунку;

14) власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету;

15) податок на прибуток підприємств комунальної власності;

16) платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

17) інші надходження, передбачені законом.

Спеціальний фонд бюджету місцевого самоврядування:

1) кошти від відчуження комунального майна;

2) надходження дивідендів нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

3) кошти від повернення позик та відсотки;

4) кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;

5) запозичення (займ);

6) субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів.

Шляхи формування доходної частини місцевих бюджетів:

- по-перше, за рахунок власних джерел (місцеві податки і збори), що відповідає вимогам Європейської хартії місцевого самоврядування і гарантує фінансову автономність місцевого самоврядування.

- по-друге, до доходів місцевих бюджетів зараховуються закріплені доходи, тобто закріплені законом загальнодержавні податки, збори та інші обов'язкові платежі;

- по-третє, в дохідну частину місцевих бюджетів можуть входити кошти з державного бюджету, які передаються з метою надання фінансової підтримки місцевого самоврядування з боку держави, яка гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Фінансова допомога місцевому самоврядуванню з боку держави може здійснюватися у формі дотацій або субвенцій.

Дотації - це кошти, які передаються до місцевого бюджету з державного бюджету у випадках, коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів, недостатньо для формування мінімального розміру місцевого бюджету. Використання дотацій не має цільового призначення, вони виділяються державою на безвідплатній та безповоротній основі.

Субвенції - це кошти, які виділяються з державного бюджету на певний строк для фінансування конкретних програм з метою соціально-економічного вирівнювання відповідних територій.

- по-четверте, до дохідної частини місцевого бюджету включаються кошти, необхідні для фінансування витрат, пов'язаних зі здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень органів виконавчої влади.

Згідно з частиною 7 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки бюджетів місцевого самоврядування поділяються на дві частини:

- видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування, і

- видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Аналіз статей 88-91 Бюджетного кодексу України зволяє здійснити таку класифікацію видатків бюджетів місцевого самоврядування:

1.

2. По-друге, видатки, які спрямовані на реалізацію повноважень місцевого самоврядування, що мають місцевий характер. Ці видатки не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Видатки бюджетів місцевого самоврядування включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією програм, зазначених у статтях 88-91 Бюджетного кодексу України.

Наприклад, до видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (видатки на виконання делегованих повноважень) належать видатки на:

1) органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;

2) освіту: дошкільну освіту; загальну середню освіту (школи-дитячі садки);

3) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько -акушерські та фельдшерські пункти);

4) сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки.

До видатків, пов'язаних з виконанням власних повноважень, Кодекс відносить:

1) місцеву пожежну охорону;

2) позашкільну освіту;

3) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

4) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

5) культурно-мистецькі програми місцевого значення;

6) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;

7) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

8) типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;

9) транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін на послуги метрополітену за рішеннями органів місцевого самоврядування;

б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (в тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);

в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення;

10) заходи з організації рятування на водах;

11) обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;

12) програми природоохоронних заходів місцевого значення;

13) управління комунальним майном;

14) регулювання земельних відносин;

15) інші програми, затверджені відповідною радою згідно із законом.

До витрат бюджету розвитку бюджетів місцевого самоврядування належать:

1) погашення основної суми боргу місцевого самоврядування;

2) капітальні вкладення;

3) органів місцевого самоврядування у статутні ди суб'єктів підприємницької діяльності.

Повноваження органів місцевого самоврядування у бюджетній сфері чітко визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Бюджетним кодексом України:

Так, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 26) до відання сільських, селищних, міських рад у фінансові сфері відносить

- затвердження бюджету місцевого самоврядування,

- внесення до нього змін,

- затвердження звіту про виконання відповідного бюджету,

- встановлення місцевих податків і зборів,

- утворення позабюджетних коштів,

- прийняття рішень щодо випуску місцевих позик тощо.

При цьому втручання інших органів і організацій у процес складання, затвердження та виконання місцевого бюджету не допускається, крім винятків, встановлених законами України.

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ

Таким чином, фінансова основа місцевого самоврядування - це інститут муніципального права України, який становлять правові норми, що регулюють питання місцевих фінансів, тобто структуру, порядок і процедуру формування, розподілення та використання місцевих коштів.

Предмет цього інституту - це відносно самостійна система суспільних відносин, що виникають у зв'язку із складанням проектів, затвердженням і виконанням місцевих бюджетів, визначенням джерел їх дохідної частини, встановленням місцевих податків та зборів, формуванням позабюджетних коштів, використанням коштів комунальних підприємств тощо.

IV.