Поняття і методи фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування

Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядуван­ня становить діяльність щодо формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих грошових фондів із метою забез­печення здійснення функцій держави, завдань соціально-економічного характеру.

Суттю та метою фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування є формування їх публічних фондів коштів і проведення необхідних витрат (використання цих публічних фондів) для виконання завдань та функцій держави та органів місцевого само­врядування.

Фінансову діяльність здійснюють: держава, її державні органи та організації; інші суспільно-територіальні утворення (області, райони), які беруть участь у формуванні фондів органів місцевого самовряду­вання, та їх органи і організації; муніципальні утворення (міста, селища, села) та їх органи і організації; підприємства, установи, організації.

Фінансову діяльність держави та органів місцевого самоврядування здійснюють різними методами. Л.К. Воронова вважає, що існують за­гальні засоби (методи), які державі та органам місцевого самоврядуван­ня необхідно застосовувати, щоб формувати публічні централізовані фонди коштів (імперативний метод, рекомендаційний метод, колегіаль­ний метод), а також спеціальні методи фінансової діяльності (форму­вання публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів; розподіл фінансових ресурсів, які створюють публічні фонди коштів; ви­користання цих ресурсів при фінансуванні видатків, що супроводжують кожну дію органів держави та органів місцевого самоврядування)^[3].

Методи фінансової діяльності диференціюють залежно від ста­дії руху грошових фондів.

1. Методи мобілізації грошових ресурсів:

а) метод обов’язкової мобілізації реалізує безумовні імперативні обов'язки, їхнє виконання, гарантії, що забезпечують це виконання. Реалізують його насамперед через форми податкових платежів, інших обов’язкових зборів;

б) метод добровільної мобілізації припускає переважно диспозитивні засоби забезпечення фінансових надходжень, механізми кредитування (внески населення, придбання державних цінних паперів, лотерейних білетів тощо).

2. Методи розподілу грошових ресурсів:

а) метод фінансування становить цільову, планову, безоплатну й безповоротну передачу державних коштів із бюджетів на визначені цілі, завдання, реалізацію державних функцій;

б) метод кредитування означає цільову, відплатну, термінову й по­воротну передачу коштів, здійснювану на платній основі.

3. Методи використання грошових ресурсів:

а) залежно від спрямованості видатків:

- пооб'єктний - припускає спрямування грошових ресурсів на фінан­сування певних об'єктів (майнових комплексів тощо);

- посуб'єктний - виділення й передача коштів окремим суб'єктам (конкретним розпорядникам чи одержувачам бюджетних коштів - окре­мим особам, категоріям осіб або регіонам);

б) залежно від форми надходження грошових ресурсів:

- безготівкові грошові перерахування, розрахунки;

- готівкові кошти.

3.