Види адміністративних стягнень за порушення митних правил

За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення (ст. 461 МКУ):

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Адміністративні стягнення поділяються на основні та додаткові.

Попередження та штраф можуть застосовуватися тільки як основні адміністративні стягнення за порушення митних правил.

Конфіскація товарів, транспортних засобів може застосовуватися як основне і як додаткове адміністративне стягнення.

За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адміністративні стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове адміністративні стягнення, застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного, як правило, не допускається.

Попередження як адміністративне стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення.

Попередження застосовується як самостійний (основний) вид покарання за вчинення незначних порушень у сфері митної діяльності до осіб, щодо яких відомо, що вони вчинили порушення митних правил вперше. Воно, як і будь-яке стягнення, виноситься в письмовій формі у вигляді відповідної постанови про накладення адміністративного стягнення.

Попередження як стягнення не варто плутати з попередженням (застереженням) як адміністративно-запобіжним заходом, метою застосування якого є запобігання, припинення протиправної поведінки або усунення недоліків чи порушення і яке виноситься в усній формі.

За своїм змістом адміністративне стягнення у вигляді попередження хоча і є мірою покарання морального характеру і за своєю суттю є ближчим до заходів виховного характеру, аніж до каральних санкцій, тим не менш є різновидом саме останніх, оскільки є, по-перше, офіційною оцінкою держави діянь правопорушника і, по-друге, спричиняє настання для нього негативних наслідків. Так, при вчиненні однорідного правопорушення у сфері митної діяльності протягом року з моменту винесення постанови про накладення стягнення у вигляді попередження це діяння буде вважатись вчиненим повторно, що визнається обставиною, яка обтяжує відповідальність.

Штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов'язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.

Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених Митним Кодексом.

Юридичний зміст штрафу полягає у такому:

- штраф є основним видом адміністративного покарання;

- є видом стягнення грошового характеру, яке виконує каральну функцію, на відміну від цивільно-правового штрафу, який має компенсаційну природу;

- нараховується у відносно визначених одиницях - неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, що дозволяє йому бути величиною змінною, яка повинна залежати від умов розвитку економіки держави, автоматично коригуватись з урахуванням росту темпів інфляції та змін економічної ситуації, залишаючись при цьому дієвим засобом адміністративного покарання;

- застосовується як в позасудовому, так і в судовому порядку;

- сума штрафу у повному обсязі підлягає зарахуванню до державного бюджету.

Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються Митним Кодексом та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Конфіскація як покарання за порушення в сфері митної діяльності здійснюється лише щодо:

- товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил;

- товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю;

- транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Аналізуючи юридичну природу даного виду адміністративного стягнення, можна зазначити таке:

- конфіскація має майновий характер;

- оскільки в МК, на відміну від КпАП (ст. 29), не зазначено, що конфісковано може бути предмет, який є лише у приватній власності порушника, то даний вид стягнення за порушення митних правил може бути застосовано як до речей, що перебувають у власності особи, до якої воно застосовується, так і до інших осіб, які володіють майном на інших законних підставах, наприклад, на правах користування чи розпорядження. Конфісковано може бути також і речі, власника яких не встановлено;

- конфіскація може бути застосована як основне або додаткове адміністративне стягнення;

- примусове вилучення речей можливе виключно за рішенням суду, що повною мірою відповідає вимогам ст. 41 Конституції;

-конфіскація, передбачена за порушення митних правил, є безстроковою, тобто може бути застосована до порушника незалежно від закінчення перебігу строку давності притягнення до відповідальності, а також незалежно від того, чи є вона основним або додатковим стягненням.

3.