Стаття 534. Обов’язковість постанов органів доходів і зборів про накладення адміністрати­вних стягнень за порушення митних правил.

1. Постанови органів доходів і зборів про накладення адміністративних стягнень за пору­шення митних правил є обов’язковими для виконання.

Згідно з положеннями ст. 298 КУпАП, постанови про накладення адміністративних стягнень обов’язкові до виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, орга­нізаціями, посадовими особами і громадянами.

Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень - завершальний етап притягнен­ня до адміністративної відповідальності. Від того, як послідовно реалізована постанова про адмініст­ративне стягнення, наскільки справа доведена до завершення, багато в чому залежить рівень ефекти­вності боротьби з адміністративними правопорушеннями, запобігання їх вчиненню, результативність виховання громадян в дусі точного і неухильного дотримання вимог законодавства і правил суспіль­ного співжиття.

Адміністративні стягнення виконують свою соціальну функцію лише тоді, коли вони виконані, а порушник зазнав встановлені ним правообмеження. Якщо ж постанову про стягнення не виконано або виконано частково, то його результативність не відчувається. Тому ефективність адміністратив­них стягнень, які накладаються, безпосередньо обумовлена рівнем їх реалізації.

Необхідною умовою виконання постанови про накладення адміністративного стягнення виступає його вступ у законну силу. Це означає, що постанова набула значення закону, є обов’язковою і підля­гає реалізації. У випадках оскарження або опротестування постанови її виконання відкладається на визначений час, а потім поновлюється, якщо скарга або протест залишились без задоволення.

Відповідно, постанова про накладення адміністративного стягнення наділена особливою силою, так як вона є обов’язковою для виконання як державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, так і громадянами.

Обов’язковість постанови про накладення адміністративного стягнення, яка вступила в законну силу, означає, що вона набула сили закону і є такою ж обов’язковою, як і вимоги закону.

Постанова охоплює не тільки діяльність уповноважених державних органів (посадових осіб), але й поведінку самого порушника згідно з положеннями цього акта. Але при цьому, дії юридичних і фі­зичних осіб у зв’язку з виконанням постанови, яка вступила в законну силу, є різними. Особа, притя­гнута до адміністративної відповідальності, повинна виконати ті чи інші зобов’язання, покладені на неї постановою (сплатити, наприклад, накладений штраф не пізніше 15 днів з дня вручення їй поста­нови). Ухилення від добровільного виконання постанови про накладення адміністративного стягнен­ня призводить до необхідності застосування по відношенню до порушника примусових заходів впли­ву. Орган, уповноважений привести постанову про накладення стягнення до виконання, зобов’язаний своєчасно і точно вчинити в зв’язку з цим ряд дій, установлених Кодексом та іншими нормативними актами, оформити всі необхідні документи, спрямувати їх за призначенням.

Всі інші юридичні і фізичні особи, причетні до своєчасного і точного виконання постанови (адміні­страція підприємств, установ і організацій, банківські установи, торгівельні організації і т. д.), зо­бов’язані сприяти органам, які виконують постанову, з метою її реалізації. Орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, покликаний здійснювати контроль за правильною і вчасною реалізацією цього акта, вирішувати питання, пов’язані з його виконанням.