Стаття 13. Подання заяви та видача сертифіката уповноваженого економічного оператора.

1. З метою отримання статусу уповноваженого економічного оператора підприємство подає до митниці за місцем своєї державної реєстрації заяву, підписану керівником і завірену печат­кою підприємства.

2. До заяви про видачу сертифіката уповноваженого економічного оператора додається ан­кета з результатами самооцінки, проведеної заявником за такими критеріями:

1) дотримання положень законодавства України, у тому числі з питань державної митної справи;

2) система звітності та обліку товарів, транспортних засобів;

3) платоспроможність;

4) відповідність стандартам безпеки.

3. В анкеті зазначаються такі відомості:

1) правовий статус заявника, дата його створення, юридичні та банківські реквізити;

2) організаційна та матеріальна характеристики підприємства: кількість працюючих, види зовнішньоекономічної діяльності, обсяг річного прибутку;

3) зарубіжні торговельні партнери;

4) система обліку товарів, що дає змогу порівнювати відомості, надані органам доходів і зборів при здійсненні митного контролю та митного оформлення, з відомостями про проведен­ня господарської діяльності;

5) наявність автоматизованої системи декларування, контролю та обліку митних деклара­цій, у тому числі з обов’язковим використанням програмного продукту, сумісного з програм­ними продуктами, які використовуються органами доходів і зборів;

6) обсяг експорту та/або імпорту в кількісному та грошовому виразі;

7) залучення посередників при здійсненні зовнішньоторговельних операцій;

8) відповідність результатів діяльності вимогам законодавства України, у тому числі з пи­тань державної митної справи: кількість і види порушень, заходи, вжиті для їх усунення;

9) ступінь ризику товарів, що імпортуються та/або експортуються;

10) система ведення бухгалтерського обліку;

11) ступінь безпеки та захисту інформації;

12) наявність або відсутність внутрішньої системи контролю безпеки, система доступу до інформації;

13) проведення аудиту та контроль ступеня безпеки інформації;

14) наявність або відсутність посередника у взаємодії з органами доходів і зборів;

15) наявність або відсутність програм захисту у користувачів електронної системи обміну даними, особливих заходів безпеки;

16) розробник програмного забезпечення;

17) наявність або відсутність інструкцій щодо безпеки, у тому числі діловодства у паперовій та електронній формах;

18) ступінь фізичної безпеки підприємства: порядок допуску на територію та до приміщень, ступінь їх захисту, наявність або відсутність системи сигналізації та відеоспостереження;

19) наявність або відсутність навантажувальної техніки, ступінь її безпеки;

20) наявність або відсутність власних та/або орендованих місць зберігання товарів під мит­ним контролем, система безпеки цих місць, система доступу персоналу до них.

4. Форми заяви про видачу сертифіката уповноваженого економічного оператора й анкети з результатами самооцінки, проведеної заявником, визначаються центральним органом вико­навчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

5. Крім зазначених обов’язкових відомостей, заявник може надати органу доходів і зборів додаткові відомості, зумовлені специфікою видів зовнішньоекономічної діяльності, які він про­вадить.

6. Митниця проводить попередню (фізичну та документальну) перевірку відомостей, нада­них заявником, і передає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, заяву, анкету та свій висновок про можливість або неможливість надання заявникові статусу уповноваженого економічного оператора.

Якщо протягом трьох років, що передують даті подання заяви, цим підприємством здійс­нювалося митне оформлення товарів, транспортних засобів в іншому органі доходів і зборів, то митниця, до якої подана заява, надсилає до такого органу доходів і зборів запит про перевірку наведених в анкеті відомостей. Перевірка (фізична та документальна) проводиться у тритиж­невий строк з дня отримання запиту. Результати перевірки надсилаються до митниці - відпра­вника запиту в електронній формі. Після закінчення перевірки митниця передає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, заяву, анкету та свій висновок про можливість або неможливість надання заявникові статусу уповноваженого економічного оператора.

7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, у двотижневий строк з дня надходження до нього висновку, зазна­ченого у частині шостій цієї статті, приймає рішення про підтвердження можливості або немо­жливості надання заявнику статусу уповноваженого економічного оператора та повідомляє про прийняте рішення митницю. У разі прийняття рішення про неможливість надання заявнику статусу уповноваженого економічного оператора зазначаються підстави прийняття такого рі­шення.

8. До проведення перевірки відповідності зовнішньоекономічної діяльності кандидата на отримання статусу уповноваженого економічного оператора стандартам безпеки можуть залу­чатися фахівці та експерти галузевих міністерств й інших центральних органів виконавчої влади за погодженням їх керівників і керівника центрального органу виконавчої влади, що за­безпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

9. Рішення щодо надання або ненадання статусу уповноваженого економічного оператора приймається митницею протягом 90 календарних днів з дня отримання нею заяви. За необхід­ності цей строк може бути продовжений на 30 календарних днів. У разі відмови у наданні стату­су уповноваженого економічного оператора митниця письмово повідомляє заявника про під­стави такої відмови в межах строку, встановленого цією частиною.

10. Форма і порядок видачі сертифіката уповноваженого економічного оператора визнача­ються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держав­ну податкову і митну політику.

11. У разі прийняття рішення про надання підприємству статусу уповноваженого економі­чного оператора таке підприємство включається до Єдиного реєстру уповноважених економіч­них операторів і протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення йому видається відпо­відний сертифікат.

12. Підприємство зобов’язане інформувати відповідний орган доходів і зборів про зміну ві­домостей, заявлених ним для отримання сертифіката уповноваженого економічного оператора, протягом п’яти робочих днів з дня зміни таких відомостей.

13. Порядок та критерії оцінки відомостей, заявлених підприємством для отримання стату­су уповноваженого економічного оператора, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну податкову і митну політику.

У цій статті розкрито механізм отримання підприємством статусу уповноваженого економічного оператора від моменту подання ним заяви до митниці за місцем його державної реєстрації до набран­ня підприємством статусу уповноваженого економічного оператора.

У першій частині розкрито правило подання підприємством звернення до митниці про надання йому статусу уповноваженого економічного оператора, яке полягає в тому, що така заява повинна надаватися підприємством митниці лише за місцем його державної реєстрації. При цьому наголошу­ється, що підприємство в праві самостійно визначати вид Сертифіката уповноваженого економічного оператора, і відповідно перелік спеціальних спрощень, яке воно бажає отримати у відповідності з цим сертифікатом.

У другій частині висвітлено про перелік чотирьох груп критеріїв, за якими заявник (підприємст­во) повинен(но) оцінити свою господарську діяльність, і що зазначені відповідно до цих критеріїв ві­домості повинні бути викладені ним в анкеті, яка подається митниці разом із заявою про надання ста­тусу уповноваженого економічного оператора.

Перший критерій передбачає надання відомостей про наявність/ відсутність порушень митного, податкового, кримінального законодавства посадовими особами підприємства.

Другий критерій передбачає надання відомостей про наявну на підприємстві систему обліку то­варів і транспортних засобів як в електронному, так і в паперовому вигляді, що дає змогу порівнюва­ти відомості, надані органам доходів і зборів при здійсненні митного контролю та митного оформ­лення, з відомостями про проведення господарської діяльності; наявність автоматизованої системи декларування, контролю та обліку митних декларацій, у тому числі з обов’язковим використанням програмного продукту, сумісного з програмними продуктами, які використовуються органами дохо­дів і зборів.

Третій критерій передбачає надання відомостей про організаційну та матеріальну характеристику підприємства: кількість працюючих, види зовнішньоекономічної діяльності, обсяг річного прибутку підприємства.

Четвертий критерій передбачає надання відомостей про систему фізичної та електронної охорони підприємства щодо документів, товарів, споруд і будов підприємства, транспортних засобів, системи підбору персоналу та контролю за ним, країни - торговельні партнери тощо.

Конкретний перелік указаних вище відомостей та їх обсяг наводиться у поясненнях до анкети самооцінки. Форма та зміст пояснень до анкети самооцінки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Такі пояснення необхідні для підприємств при заповненні ними анкети самооцінки і використовується в Європейському Союзі.

У третій частині розкрито зміст, наведених у частині другій статті, груп критеріїв, за якими заяв­ник (підприємство) повинен(но) оцінити свою господарську діяльність: дотримання положень зако­нодавства, у тому числі законодавства з питань митної справи; система звітності та обліку товарів, транспортних засобів; платоспроможність; відповідність стандартам безпеки.

У четвертій частині дається визначення центрального органу державної виконавчої влади, до компетенції якого належить встановлення форми заяви про видачу сертифіката уповноваженого еко­номічного оператора та анкети з результатами самооцінки, проведеної заявником (підприємством) з метою отримання ним статусу уповноваженого економічного оператора.

У п’ятій частині наголошується, що крім зазначених у анкеті самооцінки обов’язкових відомос­тей про підприємство, заявник може надати органу доходів і зборів додаткові відомості, зумовлені специфікою видів зовнішньоекономічної діяльності, які він провадить. Такі додаткові відомості на­даються, наприклад, у разі здійснення підприємством ввезення на митну територію України з пода­льшою реставрацією старовинних моторних транспортних засобів.

У шостій частині розкрито механізм проведення митницею перевірки відомостей, наданих під­приємством в анкеті самооцінки. Цей механізм містить послідовність дій митниці під час проведення перевірки, встановлює часові нормативи її проведення, визначає перелік необхідних документів, що надаються центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику за результатами перевірки.

При цьому така перевірка застосовується як до підприємства, що на день подання ним заяви про видачу сертифіката уповноваженого економічного оператора протягом трьох років перебувало на об­ліку в органах доходів і зборів, так і підприємства, що не перебувало протягом цього часу на обліку в органах доходів і зборів.

Перевірка проводиться шляхом виїзду відповідних посадових осіб митниці на підприємство. Ці посадові особи перевіряють відповідність наданих підприємством відомостей в анкеті самооцінки фактичним даним шляхом перевірки як документів, так і співбесід з посадовими особами підприємс­тва й перевірки системи фізичної та електронної охорони підприємства щодо документів, товарів, споруд і будов підприємства, транспортних засобів.

У цій частині також розкрито механізм проведення перевірки підприємства в разі здійснення ним протягом трьох років, що передують даті подання заяви, митного оформлення товарів, транспортних засобів в іншому органі доходів і зборів.

У сьомій частині встановлено часові нормативи для прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику рішення про під­твердження можливості/неможливості надання заявнику (підприємству) статусу уповноваженого економічного оператора, а також обумовлюється обґрунтування негативного рішення.

У восьмій частині розкрито порядок залучення до перевірки підприємства на його відповідність стандартам безпеки посадових осіб спеціалізованих органів доходів і зборів, фахівців та експертів га­лузевих міністерств і відомств. Такий порядок передбачає отримання від них згоди щодо направлен­ня своїх фахівців для участі в перевірці, для чого необхідне звернення до цих органів доходів і зборів та міністерств і відомств керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формуван­ня та реалізує державну податкову і митну політику.

Дев’ятою частиною обґрунтовуються часові нормативи прийняття митницею рішення щодо на- дання/ненадання підприємству статусу уповноваженого економічного оператора в рамках часових нормативів, відведених на проведення перевірки підприємства, які становлять 90 календарних днів з дня отримання митницею заяви від підприємства, плюс 30 днів, протягом яких проведення перевірки може бути продовжено.

Десятою частиною дається визначення центрального органу державної виконавчої влади, до компетенції якого належить встановлення форми і порядок видачі сертифіката уповноваженого еко­номічного оператора.

Одинадцятою частиною розкрито механізм надання підприємству статусу уповноваженого еко­номічного оператора та часові нормативи внесення підприємства Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів.

Форма рішення митниці про надання підприємству статусу уповноважених економічних опера­торів установлюється зазначеним у частині десятій наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким визначається фо­рма заяви про видачу сертифіката уповноваженого економічного оператора й анкета з результатами самооцінки, а також форма і порядок видачі сертифіката уповноваженого економічного оператора.

У дванадцятій частині схарактеризовано положення про часові нормативи інформування уповно­важеним економічним оператором митниці, що видала цей сертифікат, у разі зміни ним відомостей, заявлених для отримання цього сертифіката. Ці нормативи становлять п’ять робочих днів з дня зміни таких відомостей. Протягом цього часу підприємство повинно в електронному або паперовому ви­гляді інформувати про такі зміни митницю.

Наприклад, у разі зміни підприємством організаційно-правової форми та не інформування про це митницю протягом п’яти робочих днів з дня зміни таких відомостей, митниця зупинить дію Сертифі­ката уповноваженого економічного оператора на строк до одного місяця (відповідно до вимог пункту п’ятого частини другої статті 16 Митного кодексу).