<<
>>

Стаття 54. Контроль правильності визначення митної вартості товарів.

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом дохо­дів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки чи­слового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ці­ною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вар­тість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вар­тості товарів зобов’язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної ва­ртості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчислен­ні митної вартості;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати товари, що декларуються, у вільний обіг за умови забезпечення сплати мит­них платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною органом доходів і зборів, шля­хом надання гарантій відповідно до розділу 10 цього Кодексу.

5. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної ва­ртості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнан­ня митної вартості, заявленої декларантом або уповноваженою ним особою;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правиль­ності визначення митної вартості товарів після завершення їх митного контролю та митного оформлення;

5) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою де­кларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заяв­лено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно ви­значено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;

2) неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вар­тість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу);

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначен­ня митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформа­ції органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргуме­нтовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваже­ною ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Дана стаття встановлює, що повноваження щодо контролю за правильністю визначення митної вартості покладені на органи доходів і зборів.

Частиною четвертою ст. 54 визначені обов’язки органів доходів і зборів під час здійснення конт­ролю правильності визначення митної вартості.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка проводить перевірку заповнення декларації митної вартості, не має права з власної ініціативи або за дорученням чи на прохання декларанта вписувати будь-які дані до граф декларації, що повинні заповнюватися декларантом, вносити до них зміни, до­повнення чи виправлення.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і збо­рів:

- під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового зна­чення заявленої митної вартості;

- після закінчення їх митного контролю та митного оформлення у порядку, визначеному стаття­ми 345-354 Кодексу (зокрема, шляхом використання системи аналізу ризиків).

Так, відповідно до положень Митного кодексу можна зазначити, що контроль правильності ви­значення митної вартості здійснюється шляхом (ч. 1-2 ст. 54):

- перевірки числового значення;

- перевірки розрахунку, здійсненного декларантом.

При перевірці числового значення органи доходів і зборів звертають увагу насамперед на техніч­ні помилки, до яких можна віднести:

- помилки при перенесенні відомостей;

- арифметичні помилки в декларації або підтверджуючих документах;

- помилки при перерахунку сум в іноземній валюті.

При перевірці правильності розрахунку, здійсненного декларантом, необхідно зосередитись на методологічній складовій, а саме:

- перевірки правильності використання методу визначення митної вартості;

- неврахування всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюва­них товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця;

- невключенні або невірному включенні складових митної вартості при розрахунку при застосу­ванні методів, передбачених ст.

58-64 Кодексу;

- перевірки курсу валют на день подачі митної декларації;

- невірному здійсненні нарахувань (наприклад, знижок) тощо.

Перевірка розрахунку митної вартості товарів здійснюється з урахуванням положень Кодексу відповідно до обраного методу.

Інформація про цінові та якісні характеристики таких товарів та їх взаємозалежність накопичу­ється, узагальнюється й аналізується органом доходів і зборів з метою вирішення питання щодо не­обхідності додаткової класифікації такого товару.

Контроль правильності визначення митної вартості буде здійснюватись у першу чергу із застосу­ванням системи управління ризиків (глава 52 Кодексу). Це передбачено правом органів доходів і збо­рів (ч. 5 ст. 54) упевнюватись у достовірності або точності будь-якої заяви, документа, що подані де­кларантом для підтвердження митної вартості. Реалізація зазначеного права є фактично застосуван­ням такої форми митного контролю як перевірка документів і відомостей (ст. 337), яка в свою чергу базується на системі управління ризиками.

З метою удосконалення митного контролю та оптимізації методів роботи Державної фіскальної служби України органи доходів і зборів мають право:

- встановлювати та підтримувати офіційні відносини консультативного характеру з суб’єктами господарювання. Ці відносини включають у себе укладення меморандумів про взаєморозуміння з ме­тою розвитку співробітництва (ст. 562 Кодексу);

- підтримувати зв’язки з митними адміністраціями іноземних держав, в установленому законом порядку укладати з ними відповідні міжвідомчі договори (частина третя ст. 564 Кодексу);

- обмінюватись інформацією з органами доходів і зборів суміжних держав, у тому числі з вико­ристанням інформаційних технологій та систем (частина шоста ст. 565 Кодексу).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно у випадках, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено (ч. 6 ст. 54 Кодексу):

- неповні та/або;

- недостовірні відомості про митну вартість, в тому числі;

- невірно визначено митну вартість товарів.

Слід відмітити, що митна вартість вважається невірно визначеною декларантом, а заявлені відо­мості - неповними (недостовірними) тільки у випадках:

- невірно проведеного розрахунку митної вартості;

- неподання документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів;

- невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості умовам застосування таких методів;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації ор­ганів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У зв’язку з цим зауважимо, Митним кодексом установлено, що шкода, заподіяна особам та їх­ньому майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів, організа­цій або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов’язків, відшкодовується цими органами, організаціями (ст. 30 Кодексу).

Митна вартість, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою, вважається визнаною ав­томатично, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргуме­нтовано довести, що заявлено:

неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

<< | >>
Источник: Митний кодекс України: практичні аспекти : навчально-методичний посібник / ред. кол. : А. Д. Войцещук, І. О. Іващук, А. І. Крисоватий, О. М. Омельчук, П. В. Пашко та ін. - Терно­піль : ТНЕУ,2016. - 516 с.. 2016

Еще по теме Стаття 54. Контроль правильності визначення митної вартості товарів.:

  1. Стаття 63. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчис­лена вартість).
  2. Стаття 66. Порядок визначення митної вартості товарів, що вивозяться за межі митної те­риторії України.
  3. Стаття 51. Визначення митної вартості товарів, що переміщуютьсячерез митний кордон України.
  4. Стаття 59. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
  5. Стаття 57. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
  6. Стаття 58. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
  7. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування
  8. Стаття 60. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогіч­них) товарів.
  9. Стаття 65. Порядок визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митних режимів, відмінних від митного режиму імпорту.
  10. Стаття 62. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості.
  11. Стаття 61. Застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості то­варів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогі­чних) товарів.
  12. Глава 9. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування
  13. Стаття 55. Коригування митної вартості товарів.
  14. Глава 10. Визначення митної вартості товарів,що переміщуються через митний кордон України в митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту
  15. Заявления митної вартості товарів
  16. 7.2. Визначення митної вартості
  17. Стаття 52. Заявлення митної вартості товарів.
  18. Поняття, функції і цілі митної вартості товарів
  19. Стаття 368. Визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -