Стаття 299. Авансові платежі (передоплата).

1. Сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (пе­редоплати).

2. Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім’я органів доходів і зборів в органах, що здійсню­ють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.

3. Авансові платежі вносяться у валюті України.

Сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та ін­ших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, від­критих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депози­тні рахунки 3734, відкриті на ім’я органів доходів і зборів в ГУДК України у м. Києві, відповідно до Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України ми­тних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України від 24.01.2006 № 25/44 (зареє­стровано в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за № 64/11938).

4. Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це органу доходів і зборів та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використан­ню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроб­лено розпорядження, перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено роз­порядження, повертається статус авансових платежів.

5.

Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що за­раховані на депозитні рахунки органів доходів і зборів 3734, здійснюється відповідно до вимог Бю­джетного та Податкового кодексів України. ГУДК України у м. Києві на підставі платіжних доручень органів доходів і зборів забезпечує перерахування коштів на:

- банківські рахунки платників, відкриті в банках;

- банківські рахунки 2603, відкриті органам доходів і зборів у відповідних відокремлених підроз­ділах уповноваженого банку за місцезнаходженням органу доходів і зборів для виплати коштів плат­никам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.

Зазначені розрахунки регулюються в централізованому порядку згідно з відповідними договора­ми між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну по­даткову і митну політику та уповноваженим банком, що обслуговує органи доходів і зборів.

6. Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку органу доходів і зборів без роз­порядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуван­ню до державного бюджету.

7. На вимогу платника податків орган доходів і зборів зобов’язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів, унесених ним як авансові платежі, не пізніше 30 днів з дня отримання такої вимоги. У разі незгоди платника податків з інформацією органу доходів і зборів здійснюється спільна звірка використання зазначених коштів. Результати такої звірки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Термін «передоплата» означає попереднє грошове забезпечення, а саме кошти платника, який за власним рішенням перераховує кошти на визначені відповідно до Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вно­сяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України від 24.01.2006 № 25/44, рахунки для забезпечення сплати мит­них та інших платежів.

У платіжних дорученнях на сплату митних та інших платежів за вантажною митною деклараці­єю, уніфікованою митною квитанцією МД-1, у графі «Призначення платежів» має бути зазначено «Передоплата (доплата) за митне оформлення».

Внесення авансових платежів здійснюється у валюті України.

Кошти авансових платежів вважаються митними платежами з моменту, коли особа, яка внесла такі платежі, зробить розпорядження про це органу доходів і зборів та будуть виконані відповідні ми­тні формальності. Кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У випадку відмови від здійснення митних формальностей сумі кош­тів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

Відповідно до чинного законодавства, платник податків має право на повернення коштів авансо­вих платежів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує фор­мування та реалізує державну податкову і митну політику. Для повернення цих коштів платником податків подається до органу доходів і зборів заява довільної форми, підписана керівником і голо­вним бухгалтером суб’єкта господарської діяльності або фізичною особою. Повернення коштів аван­сових платежів здійснюється, якщо заяву на повернення подано до органу доходів і зборів протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів.

У випадку, коли протягом 1095 днів, з дня внесення відносно коштів авансових платежів, не надійшло розпорядження про використання, ці кошти підлягають перерахуванню до державного бюджету.

Письмова інформація про використання коштів, внесених як авансові платежі, видається органом доходів і зборів на вимогу платника податків у строк, що не перевищує 30 днів. У разі незгоди плат­ника податків з інформацією органу доходів і зборів здійснюється спільна перевірка використання за­значених коштів. Результати звірки використання коштів закріплюються актом, за встановленою за­конодавством формою. Один примірник такого акта після підписання надається платнику податків.