Стаття 275. Особливі види мита.

1. У випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на ми­тну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито;

4) додатковий імпортний збір.

3. Спеціальне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про застосування спе­ціальних заходів щодо імпорту в Україну»:

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних сою­зів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

4. Антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист націо­нального товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

5. Компенсаційне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист націона­льного товаровиробника від субсидованого імпорту» у разі ввезення на митну територію Укра­їни товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу запо­діяння шкоди національному товаровиробнику.

6. Додатковий імпортний збір установлюється законом відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ-1994) та Домовленості про положення ГАТТ- 1994 щодо платіжного балансу в разі значного погіршення стану платіжного балансу або істот­ного скорочення золотовалютних резервів, або досягнення ними мінімального розміру з метою забезпечення рівноваги платіжного балансу та збільшення розміру золотовалютних резервів.

Основу Антидемпінгового законодавства України складають закони України «Про захист націо­нального товаровиробника від демпінгового імпорту» № 330-XIV від 22 грудня 1998 року (зі змінами та доповненнями), «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» № 331­XIV від 22 грудня 1998 року (зі змінами та доповненнями) та «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» № 332- XIV від 22 грудня 1998 року (зі змінами та доповненнями).

Зазначені закони України у сфері захисту від недобросовісного та масованого імпорту відпові­дають нормам угод ГАТТ/СОТ. Зокрема, Антидемпінговий кодекс України розроблено на базі та у розвиток статей Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ-94) та трьох спеціалізованих угод, які були прийняті Уругвайським раундом багатосторонніх торговельних переговорів, а саме Угоди про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, Угоди про суб­сидії і компенсаційні заходи, Угоди про захисні заходи з метою захисту національного товаровироб­ника від демпінгового, субсидованого або масованого імпорту з інших країн, митних союзів або еко­номічних угрупувань.

Захист внутрішнього ринку від конкуренції імпортних товарів здійснюється за допомогою трьох видів юридичних процедур, а саме:

- антидемпінгових;

- антисубсидійних;

- спеціальних (направлених проти масованого імпорту) процесів (захисні заходи).

З метою вирішення питань щодо порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидійних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів в Україні створено спеціальний адміністративний орган виконавчої влади - Міжвідомчу ко­місію з міжнародної торгівлі за участю представників міністерств та інших органів виконавчої влади, яку очолює Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

На засіданнях Комісії приймаються рішення:

1) про порушення антидемпінгового розслідування;

2) про позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та методи, що дають мож­ливість визначити демпінгову маржу;

3) про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір;

4) щодо визначення причинно-наслідкового зв’язку між демпінговим імпортом та шкодою;

5) про застосування антидемпінгових заходів;

6) з інших питань у межах повноважень, передбачених чинним законодавством України.

Розслідування стосовно встановлення наявності та впливу демпінгу, про який стверджується, що він має місце, а також величини демпінгової маржі розпочинається Міністерством економіки та з пи­тань європейської інтеграції України з порушення антидемпінгової процедури за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені фізичною або юридичною особою, що діє від імені національного товаровиробника.

Скарга містить відомості про кожного відомого експортера або іноземного виробника разом з пе­реліком відомих осіб (фізичних або юридичних), що імпортують товар, який є об’єктом скарги, а та­кож обсяги та динаміку імпорту, про який стверджується, що він є демпінговим.

Додатковий імпортний збір справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю.

Об’єктами оподаткування додатковим імпортним збором є товари, визначені у пунктах 1, 2 час­тини першої статті 277 Митного кодексу України, крім життєво необхідних товарів згідно зі статтею 5 цього Закону.

Базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень Митного кодексу України.