<<
>>

Співвідношення податку, збору, мита

Часто практично як синоніми вживаються поняття податку, збору, обов’язкового платежу. Дійсно, це дуже схожі категорії, що перебувають у певному співвідношенні. Поняття обов’язкового платежу є родовим, що охоплює всю сукупність податків і зборів (при цьому треба враховувати, що мова йде про обов’язкові платежі податкового характеру, оскільки штрафи, стягнення теж мають обов’язковий, але не податковий характер), і в широкому змісті обов’язкові платежі податкового характеру становлять податкову систему.

У свою чергу, податки й збори є видовими категоріями, являють собою форми обов’язкових платежів податкового характеру. У цілому ж обов’язкові платежі в нашому контексті включають в себе:

1) податки;

2) збори;

3) податкові плати (мито, пошлина, плата за торговий патент тощо).

Розмежування податків, зборів, платежів є не винятково теоретичною проблемою, але й у значній мірі проблемою практики.

По-перше, коли мова йде про податки, то це насамперед безу­мовні й нецільові платежі, і після їх надходження до бюджетів неможливо простежити використання цих коштів, так це й не погрібно. У ситуації зі зборами картина інша. Це цільові надходження, вони необхідні для фінансування певних заходів і мають у такий спосіб чітку цільову прив’язку. Тому можна порушувати питання про нецільове використання коштів (мова може навіть йти про самостійний склад правопорушення).

По-друге, податки в основному надходять до бюджетів, тоді як збори можуть формувати цільові (у тому числі й позабюджетні) фонди. Тому, якщо необхідно закріпити винятково стабільні надходження до бюджетів нецільового характеру, — це, безсумнівно, податки. Якщо ми хочемо закріпити стійкий зв’язок між податковими надходженнями й джерелами, з яких вони направляються, - це збори.

І, по-третє, якщо встановлення, зміна й скасування податків і всіх елементів правового механізму податків є виключною ком­петенцією органів державної влади, то деталізацію елементів зборів у перспективі можна розглядати і як компетенцію виконавчих органів.

Законодавства багатьох держав не роблять розмежування між цими категоріями, і податкова система характеризується як сукупність податків і зборів. Податкове законодавство Російської Федерації закріплює поняття податку, яким візнається обов’язковий внесок, що має безеквівалентний характер, не пов’язаний зі здійсненням уповноваженим органом (установою або посадовою особою) певних і конкретних дій для (або щодо) внесків, що сплатив цей платник податків.

Природно, податок, мито, збір мають ряд загальних рис[88]. До них відносяться:

1. Обоє ’язковість сплати податків і зборів до відповідних бюджетів й фондів.

2. Чітке надходження їх до бюджетів й фондів, за якими вони закріплені.

3. Вилучення їх на основі законодавчо закріпленої форми й порядку надходження.

4. Примусовий характер вилучення.

5. Здійснення контролю єдиними органами Державної податкової служби.

6. Безеквівалентний характер платежів.

Однак, незважаючи на схожість цих механізмів, вони мають чіткі розходження.

Мито й збір відрізняються від податків:

А. За значенням. Податкові платежі забезпечують до 80% надходжень у дохідну частиндо бюджетуу, інші види відрахувань, відповідно, менше.

Б. За метою. Ціль податків - задоволення потреб держави, ціль мит, зборів - задоволення певних потреб або витрат установ.

В. За обставинами. Податки являють собою безумовні платежі; мито, збір виплачуються у зв’язку з послугою, надаваною платникові державною установою, що реалізує державно- владні повноваження.

Г. За характером обоє ’язку. Сплата податку пов’язана із чітко вираженим обов’язком платника; мито, збір характеризуються певною добровільністю їх дій і не регулюються іноді відно­синами імперативного характеру.

Д. За періодичністю. Збори, платежі, мито часто носять разовий характер і їх сплата здійснюється без певної системи; податки характеризуються певною періодичністю.

Відмінності за періодичністю включають в себе два під­ходи:

- періодичність сплати (збори, мито - одноразова сплата, податки - певна періодична сплата);

- періодичність дій (збори, мито прямо залежать від кількості дій, що породжують зобов'язання щодо сплати, податки - чітко не погоджуються з періодичністю дій, наприклад, періодичність сплати податку із власників транспортних засобів не пов’язується з характером вико­ристання транспортного засобу).

Е. За відплатністю. Відносини відплатності характерні для мит, зборів (на відміну від податків).

Таким чином, на відміну від загальних податкових платежів, збори й мита мають індивідуальний характер і їм завжди властиві спеціальна мета й спеціальні інтереси[89].

Законодавчого розмежування мита й збору в Україні немає. Раніше основним критерієм було надходження коштів: якщо до бюджету - мито, якщо на користь організації - збір. У сучасних умовах акценти трохи змістилися:

збір - платіж за володіння особливим правом;

мито - плата за здійснення на користь платників юридично значимих дій.

<< | >>
Источник: Кучерявенко М.П.. Податкове право України: Академічний курс: Підручник. - K,: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”,2008. - 701 с.. 2008

Еще по теме Співвідношення податку, збору, мита:

  1. 8.2. ПОРЯДОК СПРАВЛЯННЯ МИТА, МИТНИХ ЗБОРІВ, ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ТА АКЦИЗНОГО ЗБОРУ
  2. Чи поширюються пільги, встановлені законодавством при сплаті судового збору, при зверненні до суду з позовом, до процедури наказного провадження? Чи можливо звільнити заявника від сплати судового збору або відстрочити чи розстрочити його сплату?
  3. 3.1. Види мита
  4. Стаття 280. Ставки мита.
  5. Порядок обчислення акцизного збору
  6. Стаття 288. Особливості оподаткування особливими видами мита.
  7. Поняття і види мита. Митні платежі.
  8. Стаття 275. Особливі види мита.
  9. Поняття акцизного збору
  10. Зміна терміну сплати податку
  11. 9.2. ПОНЯТТЯ МИТА ТА ЙОГО ВИДИ
  12. Стаття 276. Платники мита.
  13. Сплата акцизного збору
  14. Стаття 89. Повернення сум ввізного мита при реекспорті товарів.
  15. Ставки акцизного збору
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -