1.4. Договір міни (бартеру)

Товаром, що є предметом обміну, зазвичай є майно, проте згідно із ч. 5 ст. 715 ЦК України договором може бути передбачений обмін майна на роботи (послуги).

Деякі види майна не можуть бути предметом договору міни (бартеру). Так, відповідно до ч. 4 ст. 293 ГК України подібна заборона встановлена для майна, яке згідно із законодавством належить до основних фондів, що перебувають у державній або комунальній власності, а іншою стороною за договором не є відповідно державне чи комунальне підприємство.

251

До договору міни (бартеру) застосовуються положення ГК та ЦК щодо договорів купівліпродажу, поставки, контрактації або інших договорів, елементи яких містяться в договорах міни, якщо це не суперечить законодавству і суті зобов'язань.

Особливості договору міни (бартеру) щодо певних сфер господарювання чи певних видів майна можуть передбачатися спеціальними законами. Так, у сфері зовнішньоекономічної діяльності специфіка цього різновиду договору на реалізацію майна визначається Законом України від 23 грудня 1998 р. «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»:

сфера дії договору зовнішньоекономічна діяльність, а саме експортноімпортні операції;

суб'єктний склад резидент (суб'єкт господарювання, створений та зареєстрований відповідно до законодавства України) та нерезидент (іноземний суб'єкт господарювання, створений відповідно до законодавства іншої країни);

необхідність збалансування вартості товарів, що підлягають обміну, та пов'язана з цим вимога еквівалентного обміну;

дотримання строків імпортуекспорту товарів, що є предметом договору;

відповідальність за порушення строків проведення товарообмінних операцій за договором: перевищення встановлених строків ввезення товарів за бартерним договором пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором (проте загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості).