§ 6. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт. Договір субпідряду
Предметом договору є побудований відповідно до затвердженої документації об'єкт, зданий державній комісії і підготовлений до експлуатації.
Визначення предмета договору підряду протягом тривалого періоду викликало в юридичній літературі жваві суперечки. Більшість авторів наполягали на тому, що предметом договору
187
підряду на капітальне будівництво є результат будівельних та інших суміжних робіт, тобто об'єкт будівництва. Деякі, навпаки, вважали, що предмет договору — це власне процес виконання робіт або ще ширше — діяльність підрядчика, спрямована на створення об'єкта і його здачу. Припускалася й можливість подвійного предмета, тобто такого предмета, який складається з двох елементів: виконання робіт і їх результату. Ці основні напрями дискусії зазнавали різних модифікацій.
Очевидною підставою для таких дискусій була позиція законодавства, яке у договорі підряду на капітальне будівництво (на відміну від інших підрядних договорів) риск випадкової загибелі предмета договору поклало не на підрядчика, а на замовника. Однак це положення, яке викликало справедливу критику, було скасоване з прийняттям Правил про договори підряду на капітальне будівництво від 26 грудня 1986 р.
За таких умов немає будьяких підстав для того, щоб предмет підрядного договору в будівництві визначати інакше, ніж у загальному договорі підряду, а саме — як результат будівництва.Сторони в договорі. Порядок укладення договору. За чинним законодавством сторони в договорі на виконання будівельних робіт — замовник і підрядчик — це організації, наділені правами юридичної особи, або громадяни (фізичні особи).
Договір може мати складну структуру договірних зв'язків, тобто укладатися за системою генерального підряду. Замовник укладає договір з генеральним підрядчиком, який частково виконує роботи (як правило, загальнобудівельні) своїми силами і засобами, а певний обсяг робіт передає за договором субпідряду іншій спеціалізованій монтажній організації. Генеральний підрядчик самостійно врегульовує відносини з субпідрядчиком і відповідає за його дії перед замовником.
Замовником виступає та юридична або фізична особа, для якої будується об'єкт. Якщо предметом договору є новобудова, то замовником буде дирекція підприємства, що будується. У тих випадках, коли договір укладається на реконструкцію, розширення або технічне переозброєння об'єкта, замовником буде діюче підприємство.
Замовником об'єктів житлового фонду в містах виступає відділ капітального будівництва виконкому міської Ради народних депутатів.
Укладенню договору підряду на капітальне будівництво передує велика підготовча робота, яка передбачає затвердження титульних списків будови, проектнокошторисної документації, забезпечення фінансування будівництва об'єкта тощо.
188
Титульний список будови — це поіменний перелік об'єктів, що будуються (або реконструюються, розширюються, технічно переозброюються), із зазначенням їхньої потужності, основних фондів, обсягу капіталовкладень і будівельномонтажних робіт, а також строків будівництва. До недавнього часу внесення будови в титульний список визначалося як набуття цією будовою планового характеру, тому і титульний список розглядався як планова передумова укладення договору.
Наявність проекгнокошторисної документації в обсязі, встановленому Правилами про договори підряду на капітальне будівництво, також важлива передумова укладення договору.
В попередньому параграфі ми розглянули порядок виготовлення проектнокошторисної документації. Зазначимо, що замовник зобов'язаний передати генеральному підрядчику передбачену документацію не пізніше 1 червня року, який передує планованому (якщо інший строк не визначений у договорі), тобто ще до укладення договору підряду. Крім проектнокошторисної документації, замовник зобов'язаний також передати генеральному підрядчику документацію, необхідну для складання проекту договору: затверджений титульний список будови, графік передачі на перший рік будівництва устаткування, матеріалів і виробів, графік виконання пусконалагоджувальних робіт, графік суміщення будівельномонтажних робіт і виробничих процесів основної виробничої діяльності, копію державного акта на право користування землею та ін.Генеральний підрядчик зобов'язаний у 20денний строк від дня одержання цієї документації розглянути її спільно з субпідрядчиком, скласти і надати замовнику проект договору підряду на капітальне будівництво. Цей договір укладається на весь період будівництва, але обсяги поточних робіт щороку уточнюються сторонами в квартальних завданнях.
Порядок укладення договору підряду на капітальне будівництво визначається загальними положеннями про укладення цивільноправових договорів. У разі виникнення розбіжностей вони регулюються статтею 10 Арбітражного процесуального кодексу України, зміст якої розглянуто в попередньому параграфі.
Зміст договору. Права і обов'язки замовника. Зміст договору підряду на капітальне будівництво становлять його умови про права і обов'язки сторін. Оскільки цей договір є двостороннім, то в ньому обидві сторони наділені і правами, і обов'язками.
Досить широке коло обов'язків покладено на замовника. Він повинен у строки, визначені нормативне або за договором, надати генеральному підрядчику проектнокошторисну та іншу до
189
кументацію, передати йому майданчик для будівництва підприємства, забезпечити своєчасне відкриття і безперервність фінансування будівництва та оплату виконаних будівельномонтажних робіт.
Замовник повинен відповідно до графіка, узгодженого із строками виконання будівельномонтажних робіт і введення в дію завершених об'єктів, комплексно передати генеральному підрядчику устаткування, матеріали, вироби, обов'язок поставки яких покладено на замовника. Якщо замовник укладає договори на монтаж устаткування безпосередньо з монтажними, спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами (об'єднаннями), а також з пусконалагоджувальними організаціями, то замовник повинен забезпечити виконання цих робіт у погоджені з генеральним підрядчиком строки.Замовник повинен своєчасно укомплектувати об'єкти, які підлягають введенню в дію, кадрами, забезпечити ці об'єкти сировиною і енергоресурсами, провести комплексне випробування устаткування, прийняти від генерального підрядчика за актом закінчені об'єкти, разом з іншими учасниками інвестиційного процесу ввести їх у дію в установлені строки і провести за них розрахунки. Саме на замовника покладений обов'язок забезпечення «життєздатності» об'єкта — приєднання прокладених нових мереж водо, газо і паропроводів, каналізації, залізничних колій, кабельних ліній та інших комунікацій до діючих мереж та ліній.
На замовника покладено також контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу і вартості виконаних робіт проектам, кошторисам та будівельним нормам і правилам, а матеріалів і конструкцій — державним стандартам і технічним умовам. Під час здійснення контрольних функцій замовник не повинен втручатися в оперативногосподарську діяльність підрядчика. Якщо замовником будуть виявлені відхилення від умов договору, затвердженої проектнокошторисної документації, будівельних норм і правил, він видає підрядчику розпорядження про усунення допущених відхилень; а в необхідних випадках припиняє будівельні роботи і затримує 'їх оплату до усунення відхилень. Що ж до прав замовника, то вони, як і в будьякому двосторонньому договорі, узгоджуються з обов'язками контрагента, тобто генерального підрядчика.
Права і обов'язки генерального підрядчика.
Генеральний підрядчик зобов'язаний побудувати передбачений договором об'єкт відповідно до проектнокошторисної документації, забепечити виконання будівельномонтажних робіт відповідно до будівельних норм і правил, зробити індивідуальне випробування змон190
тованого ним устаткування, взяти участь у комплексному випробуванні устаткування, здати робочій комісії закінчені об'єкти будівництва, підготовлені до випуску продукції і надання послуг, а також забезпечити разом із замовником і субпідрядними організаціями введення їх у дію в установлені строки.
Генеральний підрядчик має забезпечити виконання будівельномонтажних робіт згідно з графіком, складеним з урахуванням норм тривалості будівництва і узгодженим із замовником та субпідрядними організаціями.
Генеральний підрядчик повинен координувати дії усіх учасників будівництва, його рішення з приводу виконання затверджених планів і графіків виробництва будівельномонтажних робіт є обов'язковим для всіх учасників будівництва, незалежно від їх відомчої належності.
Генеральний підрядчик гарантує якість виконаних робіт протягом певного часу (гарантійного строку). Гарантійні строки у будівництві залежать від виду будівельномонтажних робіт, вони встановлені нормативне, але за домовленістю можуть збільшуватись. Підрядчик зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у виконаних роботах, якщо їх виявлено протягом гарантійного строку. Для загальнобудівельних робіт гарантійний строк становить один рік, для систем центрального опалення — один сезон. Підрядчик, який веде будівництво жилих будинків, зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, якщо вони виявлені протягом дворічного гарантійного строку від дня прийняття жилого будинку в експлуатацію (незалежно від виду робіт).
Права генерального підрядчика полягають у тому, що він може вимагати від замовника безумовного виконання всіх покладених на нього Правилами та іншими нормативними актами, а також договором обов'язків і створення належних умов для здійснення будівельномонтажних робіт.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівншггвом об'єктів.
Порядок приймання об'єктів як виробничого, так і невиробничого призначення, визначений ще Постановою Ради Міністрів СРСР від 23 січня 1981 р. «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», діє в Україні до цього часу. Цим актом докладно регулюється порядок пред'явлення до розгляду комісією об'єкта, порядок утворення і компетенція державних і робочих приймальних комісій, а також порядок організації 'їх роботи.Договір підряду на капітальне будівництво вважається виконаним генпідрядчиком і замовником, якшо будова (об'єкт) у встановлений договором строк прийнята в експлутацію без недоліків
191
і дефектів. Відповідно до встановленого порядку закінчені будівництвом (реконструкцією, розширенням) і підготовлені до експлуатації об'єкти пред'являються замовником державним приймальним комісіям. Об'єкти, що будуються «під ключ», пред'являються до приймання державними приймальними комісіями підрядчиком спільно із замовником.
Склад комісії затверджується відповідним компетентним органом (від Кабінету Міністрів України до виконкомів місцевих Рад народних депутатів) залежно від характеру об'єкта і його кошторисної вартості.
Державні приймальні комісії приймають закінчені будівництвом об'єкти виробничого призначення лише тоді, коли вони підготовлені до експлуатації (укомплектовані кадрами, забезпечені енергоресурсами, сировиною тощо), на них усунені недоробки і на встановленому обладнанні розпочато випуск продукції (надання послуг), передбаченої проектом, в обсязі, що відповідає нормам освоєння проектних потужностей у початковий період.
Приймання об'єктів житловоцивільного призначення здійснюється комісіями лише тоді, коли виконано всі будівельномонтажні роботи і благоустрій територій, за умови забезпечення об'єктів устаткуванням та інвентарем у повній відповідності із затвердженими проектами, а також після усунення недоліків.
Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів оформляється актами державних приймальних комісій. В актах дається оцінка якості будівельномонтажних робіт та прогресивності технологічних і архітектурнобудівельних рішень, передбачених проектом. Акти підписують голова та всі члени комісії. Якщо в окремих членів комісії є заперечення, їх розглядають за участю органів, які представляють ці члени комісії, до затвердження акта комісії. Датою введення об'єкта в експлуатацію вважається дата підписання акта усім складом державної приймальної комісії.
Відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони — і підрядчик, і замовник — несуть взаємну майнову відповідальність як у формі стягнення неустойки, передбаченої законом або договором, так і у формі відшкодування збитків.
Заходи майнової відповідальності, насамперед неустойка, були встановлені донині чинними Правилами про договори підряду на капітальне будівництво (1986 р.), але їх застосування ускладнене тим, що в умовах нестабільної економіки неможливо нормативне визначити розміри неустойки, які б ефективно впливали на порушників договору. Виходячи з цього, сторони при укладенні договору повинні самостійно визначати розміри неус
192
топок за недовиконання або невиконання договірних зобов'язань.
Шо стосується підстав стягнення неустойки, то в цій частині Правила про договори підряду на капітальне будівництво не втратили свою актуальність.
Як свідчить судовоарбітражна практика, за порушення зобов язань винна сторона сплачує неустойку, якщо її розмір визначений у договорі. За інших умов відповідальність настає у формі відшкодування заподіяних збитків. Таким чином значно підвищується роль договору підряду на капітальне будівництво.
Замовник несе відповідальність за несвоєчасне надання підрядчику проектнокошторисної та іншої документації.
У випадку порушення договірних зобов'язань може встановлюватись відповідальність замовника за:
а) прострочення передавання обладнання для монтажу, матеріалів і виробів, включаючи матеріали і вироби, необхідні для монтажу обладнання, — у вигляді неустойки в розмірі певного відсотка від вартості не переданого у строк обладнання (за окремими назвами);
б) передавання для монтажу некомплектного обладнання — у вигляді штрафу в розмірі певного відсотка від вартості переданого некомплектного обладнання разом із вартістю деталей, яких не вистачає;
в) затримку початку приймання підприємства, будови, споруди, окремих черг, пускових комплексів, а також об'єктів, які підлягають здачі в експлуатацію до повного завершення будівництва, — у вигляді пені;
г) затримку розрахунків за виконані будівельномонтажні роботи у разі консервації об'єктів і приймання законсервованих робіт — у вигляді пені за кожний день прострочення;
д) незабезпечення в погоджені з підрядчиками строки виконання робіт за договором підряду, укладеним безпосередньо з монтажними або іншими спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами, а також пусконалагоджувальними організаціями, —у вигляді неустойки певного розміру за кожний день прострочення.
Підрядчик також може нести майнову відповідальність у разі порушення інших договірних обов'язків. Так, на підрядчика може покладатись відповідальність за:
а) несвоєчасне закінчення з вини підрядчика будівництва договірних об'єктів — у вигляді пені за кожний день прострочення;
б) порушення строків здачі площ під монтаж обладнання, який повинні здійснювати машинобудівні підприємства або інші спе
7 7244
193
ціалізовані організації за договорами підряду, укладеними із замовником, — у вигляді пені за кожний день прострочення.
Крім того, якщо у визначені гарантійні строки підрядчик не усуне недоліки, то замовник може стягнути з нього додаткову неустойку.
Під час укладення договору сторони можуть самостійно встановлювати неустойки за порушення будьяких договірних зобов'язань, а також на свій розсуд визначати їх розмір і порядок нарахування.
Крім передбачених договорами неустойок, сторона, що порушила зобов'язання, повинна відшкодувати збитки, які не покриваються сплаченою неустойкою, якщо ці збитки виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна. Таке правило закріплене у статті 356 ЦК України. Воно обмежує можливість сторін стягнути збитки у повному обсязі, тобто з урахуванням упущеної вигоди, і тому неодноразово піддавалось в літературі гострій критиці як таке, що не відповідає інтересам потерпілої сторони. (Це особливо важливо в умовах формування ринкових відносин).
Зважаючи на те, що через інфляцію і нестабільність в економіці сторони в договорі не можуть повною мірою захистити свої інтереси шляхом встановлення неустойок за порушення умов договору, це обмеження доцільно в подальшому зняти.