<<
>>

1.1. Договір купівлі-продажу

Договори на реалізацію майна є чи найчисленнішою групою договорів у сфері господарювання. Найдавнішим з цієї групи договорів є договір купівліпродажу, від якого походять інші договори цієї групи договір поставки, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір постачання енергетичними та інши, ми ресурсами, договір міни та його різновид договір бартеру.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з договорами на реалізацію майна, здійснюється Господарським кодексом України (щодо поставки — статті 264271, контрактації сільськогосподарської продукції статті 272274, енергопостачання статті 275277),

236

Цивільним кодексом (щодо купівліпродажу статті 655697, поставки ст.

712, контрактації сільськогосподарської продукції ст. 713, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу ст. 714, міни статті 715716), спеціальними законами (від 15.05. 1996 р. «Про трубопровідний транспорт», від 16.10.1997 р. «Про електроенергетику», від 23.12.1998 р. «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», від 12.07.2001 р. «Про нафту і газ» та ін.), підзаконними нормативноправовими актами (Указ Президента України від 4.10.1994 р. «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС», Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.01.2000 р. № 1 «Про затвердження Типового договору про надання послуг газопостачання» та ін.).

Договором купівліпродажу є договір, відповідно до якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність, господарське відання або оперативне управління іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму. Загальні вимоги щодо укладення, змісту та форми договору купівліпродажу визначаються Цивільним кодексом України (глава 54).

Договір купівліпродажу є більш універсальним, ніж інші різновиди договорів на реалізацію майна, оскільки:

предметом договору можуть бути різні види майна, не виключеного з обороту (товар ч.

1 ст. 656 ЦК України; майнові права ч. 2 ст. 656 ЦК; право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру ч. З ст. 656 ЦК; нерухомість ст. 657 ЦК);

сторонами договору можуть бути будьякі юридичні та фізичні особи за наявності у них відповідного обсягу правосуб'єктності;

сфера застосування будьяка, не заборонена законом (господарювання, культура, наука, охорона здоров'я, благодійництво, задоволення особистих потреб громадян, духовне/релігійне життя та ін.);

порядок укладення зазвичай з дотриманням вимог ч. З ст. 638 ЦК України, відповідно до якої договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною; проте це не виключає застосування різноманітних процедур укладення договору, в т. ч. конкурентних;

форма договору — будьяка (ст. 205 ЦК України), якщо закон та/або одна з сторін не вимагає застосування певної форми (повної письмової, нотаріальної чи ін.).

237

Обов'язки продавця:

• попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (ст. 659 ЦК України);

• вступити у справу на стороні покупця у разі пред'явлення позову третьої особи до покупця про витребування товару на підставах, що виникли до його продажу, про що продавець був повідомлений покупцем (ч. 1 ст. 660 ЦК України);

• передати покупцеві обумовлений договором товар (у визначених кількості, асортименті, з дотриманням вимог щодо якості та комплектності, пакування статті 669, 671, 673, 682685 ЦК України) та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору та актів законодавства (ст. 662 ЦК України), з отриманням визначеного договором строку, а за відсутності в договорі відповідних положень щодо строку передання товару (ст. 663 ЦК України) відповідно до положень ст. 530 ЦК України щодо строку виконання зобов'язань;

• зберігати проданий товар, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару (ст.

667 ЦК України);

• забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним у розумний строк (ч. 2 ст. 690 ЦК України);

• нести ризик негативних наслідків передання товару неналежної якості, комплектності, в т. ч. у разі встановлення законом та/або договором гарантій якості (гарантійних строків).

Обов'язки покупця:

• прийняти товар (ст. 689 ЦК України);

• зберігати товар, від прийняття якого він відмовився (ст. 689 ЦК України);

• оплатити товар за встановленою ціною, а також вчинити за свій рахунок необхідні для платежу дії (статті 691, 692 ЦК України);

• повідомити продавця про подання позову про витребування товару третьою особою на підставах, що виникли до продажу товару, та подати клопотання про залучення продавця до справи (ч. 1 ст. 660 ЦК України);

• повідомити продавця про порушення умов договору купівліпродажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та/або упаковки товару у строк, визначений актами законодавства або договору, а якщо строк не визначений в розумний термін після встановлення факту порушення умов договору відповідно до характеру та призначення товару (ч. 1 ст. 688 ЦК України);

• та ін.

238

Сторони договору купівліпродажу несуть відповідальність за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань у формі (відшкодування збитків (універсальна форма відповідальності), сплати неустойки (у випадках, передбачених актами законодавства та/або і договором), оперативногосподарських санкцій (відмова покупця від прийняття та оплати товару у разі порушення продавцем умов договору щодо якості, комплектності, асортименту товару, його кількості та ін.).

<< | >>
Источник: Вінник О. М.. Господарське право: Курс лекцій. 2004

Еще по теме 1.1. Договір купівлі-продажу:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -