§ 4. Охорона рідких та зникаючих видів наземних і водних тварин: вимоги щодо переселення й акліматизації тварин

Охорона рідких і зникаючих видів наземних і водних тварин, а також інших об'єктів тваринного світу забезпечується відповідно до Законів «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України»та іншими законодавчими актами.

Відносини, пов'язані з веденням Червоної книги, охороною та відтворенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу, занесених до Червоної книги України, регулюються Законами «Про охо­рону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. З Закону «Про Червону книгу України», Червона книга є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, які є об'єктами Червоної книги України, а також узагальнені відомості про сучас­ний стан цих видівтваринного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення. Червона книга є основою для розроблення та реалізації програм (планів дій), спрямованих на охорону та відтворення об'єктів Червоної книги.

Об'єкти Червоної книги України підлягають державному обліку в порядку, що визначається Мінприроди України. Про кожний рідкісний і такий, що пере­буває під загрозою зникнення, вид тваринного світу, занесений до Червоної книги України, зазначаються такі відомості: назва (українською та латинською мовами), місце у системі класифікації тваринного світу, категорія, наукове зна­чення, поширення та чисельність (у тому числі за межами України) і причини їх зміни, місцяТїеребування (зростання), загальна характеристика, заходи з охорони, вимоги щодо режиму збереження популяцій, відомості про розмно­ження або розведення в спеціально створених умовах, джерела відповідної інформації тощо. Щодо кожного виду тваринного світу, занесеного до Червоної книги України, складається картосхема поширення, а також виготовлюються його фотографії (малюнки). Форма подання відомостей в офіційному виданні Червоної книги України визначається Національною комісією з питань Червоної книги, до складу якої включаються провідні вчені Національної академії наук України, інших наукових установ, фахівці спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань охорони довкілля, лісового і мисливського господарства та полювання, рибного господарства та інших державних органів і громадських організацій.

Залежно від стану та ступеня загрози зникнення видів тваринного світу, що заносяться до Червоної книги, їх поділяють на такі категорії: зниклі-види, про які після неодноразових пошуків, проведениху типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про на­явність їх у природі чи спеціально створених умовах; зниклі в природі -види, які зникли в природі, але збереглися в спеціально створених умовах; зникаючи - види, які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах і збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій; вразливі-види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій; рідкісні-види, популяціїяких невеликі і на даний час не належать до категорії зникаючих чи вразливих, хоча їм і загрожує небез­пека; неоцінені - види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до неї; недостатньо відомі - види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і достовірної інформації.

Відповідно до положень Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону «Про Червону книгу України», об'єкти Червоної книги можуть перебувати в державній, комунальній чи приватній власності. Якщо такі об'єкти утримуються (зберігаються) підприємствами, установами та організа­ціями державної або комунальної форми власності, то вони є об'єктами права відповідно державної або комунальної власності. Об'єкти Червоної книги відпо­відно до закону та з дозволу Мінприроди України можуть бути надані у приватну власність, розведені (отримані) у штучнихумовах від законно набутиху приватну власність об'єктів Червоної книги, а також ввезені в Україну з-за кордону або на­буті в Україні в осіб, які мають право приватної власності на ці об'єкти. В усіх цих випадкахтакі об'єкти вважаються приватною власністю юридичних або фізичних осіб. Обов'язковою умовою законності набуття у приватну власність об'єктів Червоної книги України є документальне підтвердження такого набуття.

Відповідні відомості про зміст Червоної книги, стан занесених до неї ви­дів тваринного світу підлягають широкому оприлюдненню, в тому числі через засоби масової інформації, доведенню до відома підприємств, навчальних закладів, наукових, виховних та інших установ і організацій. Не допускається оприлюднення відомостей про точне місце перебування об'єктів Червоної книги та інших відомостей про них, якщо це може призвести до погіршення умов охорони та відтворення цих об'єктів. Кабінет Міністрів України забезпечує офіційне видання та розповсюдження Червоної книги не рідше одного разу на 10 років. Мінприроди України забезпечує оперативне доведення до відома заінтересованих державних органів, громадських організацій та громадян ві­домостей про зміни у переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу, занесених до Червоної книги України, вжиття відповідних заходів щодо збирання та узагальнення отриманої науковими та іншими установами, підприємствами, організаціями і громадянами інформації про поширення, чисельність, стан об'єктів Червоної книги, а також про факти їх знищення, пошкодження, загибелі чи захворювання тощо.

Підставою для занесення видівтваринного світу до Червоної книги України є наявність достовірних даних про чисельність популяцій та їх динаміку, поши­рення і зміни умов існування, що підтверджують необхідність вжиття особливих термінових заходів для їх збереження та охорони. До Червоної книги в першу чергу заносяться реліктові та ендемічні види, види, що знаходяться на межі ареалу, види, що мають особливу наукову цінність, а також види, поширення яких швидко зменшується внаслідок господарської діяльності людини. Пропо­зиції про занесення до Червоної книги видів тваринного світу можуть вносити відповідні науково-дослідні установи, державні і громадські організації, окремі фахівці, вчені. Ці пропозиції мають містити наукове обґрунтування необхідності занесення виду тваринного світу до Червоної книги, відомості про його поши­рення, заходи, необхідні для збереження та відтворення у природних чи штучно створених умовах. Національна комісія з питань Червоної книги здійснює аналіз та узагальнення таких пропозицій. Рішення про занесення видів тваринного світу до Червоної книги приймається Мінприроди України за поданням Національної комісії з питань Червоної книги України.

Перебування на певній території видів, занесених до Червоної книги, є підставою для оголошення такої території об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. Види тваринного світу, занесені до Червоної книги, які внаслідок вжитих природоохоронних заходів на підставі результатів наукових досліджень визнані такими, що знаходяться поза загрозою зникнення, підлягають виключенню з Червоної книги. Пропозиції про їх виклю­чення з Червоної книги розглядаються в тому порядку, що і при занесенні видів тваринного світу до Червоної книги.

Види тварин, які не занесені до Червоної книги, але мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, за рішенням Мінприроди України заносяться до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні. Визначення їх ви­дів і встановлення порядку охорони, використання і відтворення здійснюються Мінприроди України з урахуванням науково обґрунтованих експертних ви­сновків.

Розведення в неволі рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин може дозволятися з метою їх збереження, охорони і відтворення насамперед, якщо цього неможливо досягнути в природних умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях, які мають наслідком ско­рочення чисельності цих тварин. Дозволи на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги, видає Мінприроди України. Для забезпечення збереження генетичного фон­ду рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин наукові установи й організації проводять дослідження з питань штучного розведення тварин, створюють центри та «банки» зберігання необхідного для цього генетичного матеріалу. Фінансування діяльності центрів та «банків» зберігання генетичного матеріалу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 42 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», тобто за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та органі­зацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів. Згідно ст. 35 Закону «Про природно-заповідний фонд України» з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створен­ня експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі створюються зоологічні парки.

Зоологічні парки загальнодержавного значення є природоохоронними культурно-освітніми та науково-дослідними установами. На території зоологіч­них парків забороняється діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню сприятливих умов для життя тварин цих парків.

Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, в тому числі тварин, які існують на цих тери­торіях, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони. В разі необхідності охоронні зони можуть установлюватися на територіях, прилеглих до окремих ділянок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки її впливу на навколишнє природне середовище. В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впли­ву на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку, встановленому законодавством України.

Створення і поповнення зоологічних колекцій (живих колекцій зоопарків, зоосадів, океанаріумів тощо, а також у вигляді колекцій опудал, препаратів, частин і залишків тварин) шляхом вилучення тварин з природного середови­ща провадяться підприємствами, установами, організаціями і громадянами лише за дозволами, що видаються Мінприроди України. Зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність і мають загальнодержавне значення, підлягають державному обліку. Створення, поповнення, зберігання, використання, відчуження та державний облік зоологічних колекцій, торгівля ними, а також ввезення в Україну, переси­лання і вивезення за її межі здійснюються за правилами, що встановлюються Мінприроди України.

Переселення тварин у нові місця перебування, акліматизація нових для фауни України видів диких тварин, а також заходи щодо схрещування диких тварин допускаються в науково-дослідних і господарських цілях з урахуванням науково обґрунтованих експертних висновків з дозволу Мінприроди України за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами ви­конавчої влади з питань мисливського господарства та полювання і рибного господарства. Забороняються самовільне переселення, акліматизація і схре­щування диких тварин. Підприємства, установи, організації та громадяни, які утримують або розводять у напіввільних умовах чи в неволі диких тварин, а також свійських тварин, які можуть схрещуватися з дикими тваринами або за­подіяти їм шкоду, зобов'язані вживати заходів до запобігання виходу цих тварин у природне середовище. Створення нових штамів мікроорганізмів, біологічно активних речовин, виведення генетично змінених організмів, виробництво ін­ших продуктів біотехнології здійснюються лише в установленому порядку і за наявності позитивних висновків державної екологічної експертизи.

Ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного світу здійсню­ються за правилами, встановленими Мінприроди України. В інтересах охорони, раціонального використання та відтворення тваринного світу права власників і користувачів землі, лісів, водних об'єктів та інших природних ресурсів можуть бути обмежені законом і на них можуть покладатися відповідні обов'язки згідно з законодавством.