§ 5. Правове регулювання інших видів спеціального використання тваринного світу
Крім основних, традиційних видів права користування тваринним світом — мисливства і рибальства — законодавство передбачає можливість здійснення інших видів використання фауни, які вперше опинились у правовому полі з прийняттям Закону УРСР «Про охорону і використання тваринного світу» від 27 листопада 1981 року1, але в подальшому майже не отримали законодавчого розвитку.
Це стосується використання тварин у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях, з метою одержання продуктів їх життєдіяльності, утримання їх для розведення у неволі чи напіввільних умовах, а також заходів, спрямованих на регулювання чисельності окремих видів тварин, їх переселення чи акліматизацію.Міністерством екології і природних ресурсів України наказом від 26 травня 1999 рокузатверджені Правила видачі дозволів наспеціаль- не використання диких тварин та інших об’єктів тваринного світу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення[117] [118]. Дія Правил спрямована на правове забезпечення можливості здійснення наведених видів спеціального використання тварин і заходів, що впливають на їх стан. Вона не поширюється на використання водних живих ресурсів в означених цілях, оскільки Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства передбачив випадки використання водних біоресурсів для наукових, освітніх, акліматизаційних та інших цілей. Мінприроди на підставі попередньо затвердженихлімітів видаються дозволи на спеціальне використання: немисливських тварин — з будь-якою метою; мисливських птахів та хутрових звірів—з науковою, культурно-освітньою, виховною, естетичною метою; відлов усіх видів тварин з метою їх переселення у нові місця перебування; для збирання продуктів життєдіяльності тварин та їх частин[119]; з метою регулювання чисельності диких тварин (крім хижаків мисливського фонду).