§ 2. Суб’скти, види і підстави права використання та охорони тваринною світу

Враховуючи можливість існування декількох суб’єктів права влас^ І' ності на тваринний світ, законодавство встановлює, що використанн^ об’єктів тваринного світу може здійснюватись як на праві його влас- ’ ності, так і на праві користування ним.

Власниками або користувачами дикого тваринного світу (тобто суб’єктами права використання його об’єктів) у першу чергу є юридичні особи всіх форм власності та підпорядкування (державні ■■■ мисливські господарства, господарства громадських мисливських^ товариств або їх колективи, фауністичні приватні підприємства, рибогосподарські об’єднання, наукові та навчальні установи тощо). Означені суб’єкти повинні користуватися тваринним світом згідно з цілями і завданнями їх статутної діяльності. Використання тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям права користування середовищем перебування тварин — мисливськими угіддями та рибогосподарськими водоймами.

Фізичні особи (громадяни України, а в передбачених законодавством випадках — особи без громадянства й іноземці), які на законних підставах використовують тваринний світ, повинні перщ за все бути правосуб’єкгними, тобто мати право- і дієздатність на здійснення такого виду природокористування.

Тваринний світ різноманітний, тому різняться і види його використання. Кожен з користувачів здійснює певний вид користування залежно від цілей та характеру своєї діяльності та інших конкретних обставин.

Чинним законодавством встановлено такі види використане* об’єктівтваринного світу:

- мисливство;

- рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин;

- використання об’єктів тваринного світу в наукових, культурно- освітніх, виховних та естетичних цілях;

- використання корисних властивостей життєдіяльності тварин ~^ природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо;

- використання диких тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності;

~ добування (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умовах.

Найбільш поширеними видами користування тваринним світом є мисливство та рибальство, що обумовлює детальнішу правову регламентацію здійснення цих видів діяльності порівняно з іншими видами.

Залежно від ступеня і засобів правового регулювання здійснення наведених видів використання тваринного світу можливе на підставі права загального і спеціального використання його об’єктів.

Загальне використання тваринного світу, різновид права загального природокористування, здійснюється громадянами без вилучення тварин з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування). Воно провадиться безоплатно для задоволення життєво необхідних потреб — естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо. Засоби здійснення такого користування можуть бути досить різноманітними. Так, дозволяється спостерігати за тваринами, фотографувати, мітити їх; використовувати корисні властивості життєдіяльності тварин (наприклад, запилювачів рослин) та продукти їх життєдіяльності — мед і віск диких бджіл і т. ін. Наведені дії не повинні спричиняти шкоди тваринам і місцям їх перебування та порушувати права інших користувачів. Тому під час загального використання тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування Vx жител та біотехнічних споруд, порушення середовища перебування тварин і погіршення умов їх розмноження. При дотриманні таких умов громадянам гарантується здійснення права загального використання тваринного світу.

До спеціального використання належать усі інші види користування тваринним світом (за винятком безоплатного любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування), uzo здійснюються з вилученням (добуванням, збиранням) тварин із природного середовища. Право спеціального використання тваринного світу здійснюється лише за спеціальними дозволами. Вони являють собою офіційні документи, які посвідчують право юридичних чи фізичних осіб на здійснення цього виду природокористування.

Дозволи видаються на підставі затверджених належним чином лімітів граничного використання тварин, тобто науково обгрунтованих обсягів можливого вилучення диких тварин з природного середовища.

- рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, — на підставі подання Державного агентства рибного господарства України;

- ліцензійних та цінних хутрових тварин мисливських видів —- за поданням Державного агентства лісових ресурсів;

- використання немисливських тварин по кожному їх виду — за зверненнями обласних управлінь екології і природних ресурсів;

- тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України, — за зверненнями заінтересованих, як правило, наукових установ.

Затверджені ліміти використання об’єктів тваринного світу доводяться до відома Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій та природокористувачів для видачі і отримання відповідних дозволів.

Дозвіл на спеціальне використання тваринного світу — це

офіційний документ, що засвідчує право особи на використання конкретних видів (виду) тварин у лімітних межах. Він видається відповідно до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарськоїдіяльності» від 19травня 2011 року. Отримання дозволу — це основний, але не єдиний юридичний факт, на підставі якого виникає відповідне право. Таких фактів, як правило, декілька і вони утворюють складну юридичну сукупність, яку практично неможливо уніфікувати щодо права користування тваринним світом у всіх його різновидах. Тому внаслідок різноманітності і несхожості видів, умов та підстав спеціального використання тваринного світу доцільно конкретні підстави і порядок виникнення такого права розглянути при ^[107]

характеристиці особливостей окремих видів користування тваринним світом.

Користувачі об’єктами тваринного світу, крім загальних прав і обов’язків, властивих усім природокористувачам, мають певні спеціальні права і обов’язки, які обумовлені конкретним видом відповідного права. Так, користувачі можуть:

- в установленому порядку здійснювати спеціальне використання об’єктів тваринного світу;

- мати право власності на добуті в законному порядку об’єкти тваринного світу і доходи від їх реалізації;

- оскаржувати рішення державних органів і посадових осіб, що порушують їх законні права і інтереси;

- вимагати усунення перешкод у здійсненні своїх прав, відшкодування заподіяних збитків та ін.

Права користувачів стосовно використання об’єктів тваринного світу можуть бути обмежені в передбачених законодавством випадках у суспільних інтересах, інтересах інших природокористувачів або якщо того вимагає необхідність охорони тваринного світу.

Користувачі зобов’язані: додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків щодо об’єкта користування; використовувати тваринний світ способами, що забезпечують стале користування і збереження біологічного різноманіття тварин; своєчасно вносити збір за спеціальне використання тваринного світу; сприяти діяльності органів державного екологічного контролю.

Окрім наведених, користувачі можуть мати й інші, більш специфічні обов’язки, що обумовлені конкретним видом використання тваринного світу.

Право спеціального використання може бути припинено на умовах і підставах, передбачених законодавством, у разі: припинення діяльності юридичної особи або смерті громадянина; закінчення строку, на який було видано дозвіл на використання; коли минула потреба у користуванні або є добровільна відмова від нього; систематичного невиконання користувачем встановлених правил, норм та інших вимог щодо охорони, використання і відтворення об’єктів тваринного світу.

При суттєвих змінах у користуванні раніше виданий дозвіл скасовується, а новий видається в установленому порядку. Припинення права користування об’єктами тваринного світуздійснюється шляхом скасування, тобто визнання нечинним спеціального дозволу.