Земельний податок.

Використання землі в Україні є платним. Передбачено, що власник земельної ділянки повинен сплачувати податок на землю, а користувач — податок або орендну плату за землю. Визначення розміру податку на землю залежить від грошової оцінки землі, а також від цільового призначення земельної ділянки, а в окремих випадках також і від місця розташування.

Якщо оцінка землі не проведена, визначено ставки податку, які залежать від місця розташування земельної ділянки.

Багатьом категоріям осіб передбачено надання пільг по сплаті податків. Так, від земельного податку звільняються, зокрема, заповідники, природні парки, заказники, ботанічні сади, дендрологічні й зоологічні парки, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, вітчизняні заклали культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, релігійні та благодійні організації, що не займаються підприємницькою діяльністю.

Власник земельної ділянки самостійно повинен обчислювати податок, який має бути сплачений. Він подає декларацію з розрахунком

до податкової адміністрації та щомісячно сплачує належні йому суми до державного бюджету.

Орендар земель державної чи комунальної власності сплачує орендну плату до бюджету, в іншому випадку орендар сплачує орендну плату власникові, яка визначена договором про оренду.

6.