ГЛАВА 40 ЄДИНИЙ (ФІКСОВАНИЙ) ПОДАТОК НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ

З 1998 року в Україні введений специфічний податок - єдиний (фіксований) податок на сільськогосподарських товаровиробників, закріплений Законом України від 17 грудня 1998 р.^[526] Цей Закон визначає механізм стягнення єдиного (фіксованого) податку, що сплачують сільськогосподарські товаровиробники в грошовій або натуральній формі.

Загальнодержавний єдиний (фіксований) податок є сукупністю податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів й державних цільових фондів, а саме:

- податку на прибуток підприємств;

- плати (податку) за землю;

- комунального податку;

- збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

- збору за спеціальне водокористування.

Інші податки й збори (обов’язкові платежі), передбачені Законом України “Про систему оподаткування”, сплачуються сільсько­господарськими товаровиробниками в порядку й розмірах, визначених законодавчими актами України.

Сільськогосподарські товаровиробники сплачують у рахунок податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів й державних цільових фондів єдиний податок коштами або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції заготівельним і переробним підприємствам і організаціям, з якими районна державна адміністрація укладає угоди за узгодженням їх з відповідною районною радою.

Наприкінці квітня 1999 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок ГЛАВА 40. Єдаїний (фіксований) податок на сільськогосподарських товаровиробники справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку” №658. Документ у цілому дублює й уточнює основні норми Закону “Про фіксований сільськогосподарський податок”.

Платники. Особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо вони є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські й інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі й рибальські господарства, які займаються розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водоймищах), у яких сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Об’єктом оподаткування є площа оранки або площа порівняльної оранки, переданої сільськогосподарському товаро-виробникові у власність або наданої йому в користування.

Для сільськогосподарських товаровиробників, зареєстрованих після 1 січня 1999 р., нарахування фіксованого сільськогоспо­дарського податку здійснюється на підставі грошової оцінки сільськогосподарських угідь, які перебувають у його власності або надані йому в користування, у тому числі на умовах оренди.

Постанова №658 конкретизувала поняття валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва. У такий дохід входить не тільки вартість проданих продуктів тваринництва й дарунків полів, але й, приміром, вартість послуг машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад тощо.

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 р., відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: для ріллі, сіножатей і пасовищ - 0,09; для багаторічних насаджень - 0,03; для земель водного фонду, які використовуються рибницькими й рибальськими господарствами для розведення, вирощування й вилову риби у внутрішніх водоймах, - 0,45 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях і Автономній Республіці Крим.

Сплата податку проводиться щомісяця протягом ЗО календарних днів, що спливають за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

- в І кварталі - 10 відсотків;

- в II кварталі - 10 відсотків;

- в III кварталі - 50 відсотків;

- в IV кварталі - ЗО відсотків.

Контрольні питання:

7. Місце єдиного (фіксованого) податку на сільськогосподарських това­ровиробників у податковій системі України.

2. Платник податку.

3. Об’єкт оподаткування.

4. Ставка оподаткування.

5. Обчислення й сплата податку.