Земельний податок

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до його встановлення за Законом України «Про плату за землю».

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Норма закону

Земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Орендна плата - це плата орендаря власнику за користування, земельною ділянкою.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Для визначення розмірів плати встановлюється ставка податку.

Норма закону

Ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки, що встановлюється у відсотках від її нормативної грошової оцінки.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку відповідно до закону за формою, встановленою податковою інспекцією, і щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції. Нарахування земельного податку громадянам проводиться державними податковими інспекціями, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку.

4.