<<
>>

Майнові права та обов’язкидітей та батьків.

Кожен із вас має певне майно — свій одяг і взуття, навчальне приладдя, у декого є свій комп’ютер, велосипед тощо. Своє майно є і в батьків, значною частиною цього майна ви можете користуватися. Закон визначає, що майно батьків та дітей є роздільним.

При цьому майно, яке придбане батьками безпосередньо для дитини (іграшки, книжки, одяг, спортивне обладнання тощо), є її особистою власністю. Забезпечити дітей майном (передавши його у власність чи користування), необхідним для виховання, навчання та розвитку, — обов’язок батьків.

Комп’ютер, який батьки подарували дитині, потребує регулярного технічного обслуговування, за квартиру, яку дитина отримала в спадщину, потрібно сплачувати квартплату, автомобіль, подарований дитині бабусею, має їздити, але дитина не може ним керувати. В усіх цих випадках виникає питання щодо управління майном, яке належить дитині. Закон передбачає, що батьки мають право управляти майном, належним малолітній — до 14 років - дитині, використовуючи це майно в інтересах дитини, ураховуючи її потреби. У деяких випадках закон вимагає обов’язкове отримання згоди органів опіки на вчинення батьками дій щодо майна, яке належить дітям.

Ознайомтеся з витягом із Сімейного кодексу України, визначте, на які дії батьків щодо .майна дітей потрібна згода органів опіки та піклування,

і висловітъ думку щодо того, чому саме ці правочини поставлено під особливий контроль державних органів.

Із Сімейного кодексу України

Стаття 177. Управління майном дитини (...) 2. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

видавати письмові зобов’язання від імені дитини;

відмовлятися від майнових прав дитини.

3. Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

4. Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збереження її права на житло.

5. При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий ' з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів і нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків (...).

6. Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачене договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

4. Взаємні зобов’язання батьків і дітей щодо утримання (аліменти).

Одним із взаємних обов’язків батьків і дітей є забезпечення матеріального утримання. Так, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Утримання може забезпечуватися в грошовій або натуральній (продуктами, речами тощо) формі. Кошти, які Надаються в передбачених законом випадках одними особами на утримання інших, які потребують матеріальної допомоги, називають аліментами (від латин, alimentum — харчі, утримання).

Найчастіше питання про забезпечення утримання виникає у випадку окремого від дітей проживання одного з батьків. З метою забезпечення Утримання зацікавлена особа (найчастіше - той з подружжя, з ким

проживає дитина) може звернутися до суду. Кошти на утримання можуть бути встановлені у відсотках від доходу матері (батька) або у твердій сумі. Держава намагається допомогти дитині навіть тоді, коли отримати аліменти з батьків неможливо, - якщо невідоме місце проживання батьків або вони ухиляються від сплати аліментів. У подальшому сума цієї допомопі може бути утримана з того, хто ухилявся від сплати аліментів.

Аліменти, які підлягають сплаті на користь дитини, визначаються судом. При цьому суд повинен ураховувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини. В будь-якому випадку аліменти або тимчасова державна допомога не можуть бути менш ніж ЗО % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Можливе також визначення аліментів у твердій грошовій сумі.

Життя непередбачуване, у ньому трапляються складні ситуації, виникають різні проблеми, які іноді потребують чималих коштів для їх розв’язання — лікування, оздоровлення, купівля путівок тощо. Саме тому закон передбачає, що в разі виникнення особливих обставин (необхідність розвитку здібностей дитини, її хвороба, каліцтво тощо), які потребують додаткових витрат, той із батьків, який сплачує аліменти, зобов’язаний брати в них участь.

Кошти можуть утримуватися із заробітної плати платника за його власною заявою або на підставі рішення суду.

Обов’язок з утримання є взаємним після досягнення повноліття дітьми цей обов’язок щодо батьків покладається саме на них. Він виникає у випадку, коли батьки є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Порядок визначення аліментів на батьків та їх сплати аналогічний порядку, установленому для аліментів, що сплачуються на дітей. Син, дочка звільняються від обов’язку сплачувати аліменти на батьків, якщо батьки були позбавлені батьківських прав і не поновлені в них, а також можуть бути звільнені від сплати на утримання за рішенням суду, якщо батьки ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків.

5.

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме Майнові права та обов’язкидітей та батьків.:

  1. 11.2.5. Гарантії прав, свобод і обов’язківособи
  2. Розділ 25ОСОБА, ДЕРЖАВА І ПРАВО25.1. Поняття і принципи правового статусу особиДля того щоб докладніше охарактеризувати місце і роль людини в суспільстві, її зв'язки з державою, необхідно проаналізувати її юридичний статус, що складається з системи прав, свобод і обов'язків, закріплених законом.Таке поєднання і взаємообумовленість основних елементів правового статусу є невипадковим, оскільки будь-якому суб'єктивному праву відп
  3. 25.3. Права і свободи як головна складова правового статусуЯк було зазначено, головними складовими правового статусу особи є права, свободи і обов'язки. Права і свободи особи визначають умови її нормальної життєдіяльності, створюють необхідні умови для її всебічного розвитку, задоволення інтересів і потреб.Права і свободи особи — це певні можливості, необхідні для задоволення особою своїх життєвих потреб — матеріальних і нематеріальних, для
  4. § 32. Екологічні права та обов’язки громадян. Природокористування
  5. § 79-80. Взаємні права та обов’язки батьків і дітей
  6. Особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей
  7. Майнові права батьків і дітей
  8. Екологічні права та обов’язки громадян.
  9. § 64-65. Взаємні права та обов’язки батьків та дітей
  10. Особисті немайнові права та обов’язки батьків га дітей.
  11. Майнові права та обов’язкидітей та батьків.
  12. § 66. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
  13. Стаття 125. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, присяга перекладача
  14. Суб’єкти окремого провадження, їх права та обов’язки
  15. Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін
  16. Стаття 164. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків. Присяга перекладача
  17. Стаття 171. Роз'яснення прав та обов'язків експерта. Присяга експерта
  18. 6 Права та обов'язки власників земельних ділянок
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -