Особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей

Розрізняють особисті немайнові та майнові права і обов’язки батьків та дітей. Мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

До особистих немайнових обов’язків батьків щодо дітей належать:

• забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я (якщо батьки цього не зробили, забрати дитину мають право її баба, дід, інші родичі з дозволу органу опіки та піклування);

• невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в дер-

жавному органі реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація провадиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків, а якщо у них різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Дитині може бути надано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати чи батько. По батькові дитини визначається за іменем батька. Якщо батьківство дитини не визнано, то по батькові дитини визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком. У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла 7 років, а після досягнення дитиною семи років прізвище дитини змінюється лише за її згодою. У разі якщо батько змінив своє ім’я, ім’я по батькові дитини, яка досягла 14 років, змінюється за її згодою;

• виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, Батьківщини;

• піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

• забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

• поважати дитину;

• передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування про неї;

• забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;

• забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини;

• обов’язок дитини, повнолітніх дочки, сина піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати допомогу.

До особистих немайнових прав батьків та дітей належать:

• переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини;

• право батьків залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам;

• право батьків обирати форми та методи виховання, крім тих, які не суперечать закону, моральним засадам суспільства;

• право дитини противитися неналежному виконанню батьками обов’язків щодо неї, звернутися за захистом

своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, а після досягнення 14 років - до суду;

• право батьків та дитини на безперешкодне спілкування;

• право батьків на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина, право звертатися за захистом прав та інтересів своїх дітей до суду, органів державної влади тощо.

• право батьків на визначення місця проживання своєї дитини, при цьому місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків, а після досягнення дитиною 10-річного віку - за спільною згодою батьків та самої дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

3.