Позбавлення батьківських прав.

Виконання батьківських обов’язків є надзвичайно відповідальним. Однак, на жаль, трапляються випадки, коли батьки нехтують своїми обов’язками. У цьому випадку найсуворішою мірою покарання для rope-батьків є позбавлення їх батьківських прав.

Ознайомтеся з витягом із Сімейного кодексу України та визначнії підстави й правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Із Сімейного кодексу України

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських нрав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав на підставах, установлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише в разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них (...).

Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав

1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, у сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав

1. Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати в разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди в разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власного ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Іноді позбавлення батьківських прав стає для особи серйозним уроком, і через певний час вона звертається з проханням поновити батьківські права. Таке рішення може прийняти суд, однак лише у випадку, коли

дитину не було всиновлено, а також якщо вона ще не досягла повноліття. Суд бере до уваги поведінку особи, яка подала заяву про поновлення в батьківських правах, наявність змін в обставинах, які були приводом для позбавлення, але в будь-якому випадку суд має виходити з інтересів ДИТИНИ. І

Якщо дитина досягла віку, коли вона може висловити свою думку, її обов’язково має бути вислухано при вирішенні будь-якого спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні питання про позбавлення чи поновлення батьківських прав. Водночас суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього, на думку суду, вимагають її інтереси.