<<
>>

§ 9. Обов'язки дітей щодо батьків

Виходячи з взаємності обов'язків батьків та дітей, закон встановлює, що діти у тих випадках, коли батьки є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, повинні їх утримувати.
У більшості випадків дорослі діти подають своїм батькам матеріальну підтримку добровільно. Однак є особи, які не усвідомлюють свій обов'язок щодо батьків. Тому закон (стаття 81 КпШС України), встановлюючи обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх непрацездатних батьків, що потребують допомоги, припускає можливість примусового здійснення такого обов'язку через суд.

До сплати аліментів притягуються повнолітні діти, які мають заробіток чи інші доходи. Деякі неповнолітні діти мають самостійний заробіток по досягненню ними 16ти років, у зв'язку з чим можуть надавати своїм батькам певну матеріальну допомогу. Однак до настання повноліття (18 років) діти не несуть юридичного обов'язку надавати утримання батькам, і суд не має права стягувати з них аліменти на користь останніх.

Обов'язки по утриманню батьків виникають в тих випадках, коли вони є непрацездатними та потребують допомоги

164

Непрацездатними за віком визначаються жінки, які досягла 55 років, та чоловіки, які досягли 60 років (у певних випадках жінки, які досягли 50 років, чоловіки — 55 років), а також визнані у встановленому порядку інвалідами. Слід мати на увазі, що непрацездатні громадяни, які мають необхідний трудовий стаж, забезпечуються державними пенсіями. Тому аліментний обов'язок повнолітніх дітей виникає тількм щодо непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги. Факт нужденності встановлюється судом залежно від конкретних обставин справи. Повнолітні діти, які сплачують аліменти на батьків, можуть бути притягнуті до участі в додаткових витратах, викликаних винятковими обставинами (тяжка хвороба, каліцтво, оплата праці осіб, які доглядають за батьками, та ін.).

Згідно до статті 90 КпШС України розмір участі кожного з дітей по утриманню непрацездатних батьків, які потребують допомоги, встановлюється судом, виходячи з матеріального і сімейного становища батьків та дітей, у частковому відношенні до заробітку (доходу), що оплачується щомісячно.

Крім того, судом враховується можливість батьків отримувати аліменти один від одного (мається на увазі, що подружжя повинні утримувати матеріально одне одного).

При визначенні суми утримання суд враховує всіх повнолітніх дітей даного з батьків, незалежно від того, пред'явлена вимога до всіх дітей або тільки до одного чи деяких з них.

Оскільки обов'язок утримання батьків лежить на всіх повнолітніх дітях, вони повинні бути притягнуті до сплати аліментів. Але необхідно враховувати, що нерідко батьки не бажають пред'являти позов до всіх дітей, так як один з них ухиляється від надання допомоги батькам, в той час, як інші добросовісно виконують обов'язок. У цьому випадку суд, з'ясувавши матеріальне становище всіх дітей, повинен стягнути з відповідача тільки те, що припадає на його долю. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягають стягненню з повнолітніх дітей, не може бути меншим 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходу громадян.

Так, громадянка Н. виростила трьох дітей (двох дочок і сина), а оскільки займалась вихованням дітей і веденням

165

домашнього господарства, необхідного стажу роботи для призначення пенсії не мала, і досягнувши пенсійного віку, потребувала матеріальної допомоги. Дочки регулярно спілкувалися з матір'ю та надавали їй посильну допомогу, щомісячно передаючи їй по 25 гривень, хоча кожна з них отримувала невелику заробітну плату (130 та 140 гривень) та мали свої сім'ї. Син же зовсім ухилявся від участі по наданню допомоги матері, хоча своєї сім'ї не мав і одержував зарплату 200 гривень. Суд задовольнив позов матері до сина та стягнув на ЇЇ користь аліменти в розмірі 40 гривень щомісячно, враховуючи при цьому матеріальний добробут всіх дітей.

Якщо батьки не виконують своїх батьківських обов'язків щодо дітей, то вони і не повинні розраховувати на отримання матеріальної допомоги від дітей у майбутньому, хоча такі вимоги зустрічаються у судовій практиці.

Підставою для звільнення дітей від обов'язків по утриманню своїх непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і звільнення від стягнення витрат по догляду за ними є встановлений судом факт ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків (частина 3 статті 81 КпШС України).

Під ухиленням від виконання батьківських обов'язків потрібно розуміти результат винної поведінки батьків по виконанню та утриманню дітей. З незалежних від них причин батьки можуть протягом тривалого часу не брати участі у вихованні або утриманні своїх дітей. У цих випадках повнолітні діти не звільняються від обов'язків по утриманню своїх батьків.

За злісне ухилення від сплати аліментів на користь батьків, як і ухилення батьків від сплати утримання на дітей, передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до одного року або виправних робіт на той же строк (стаття 114 КК України).

<< | >>
Источник: Індиченко С.П., Гопанчук B.C., Дзера О.В., Савченко Л.А.. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 2000

Еще по теме § 9. Обов'язки дітей щодо батьків:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -