Особисті немайнові права та обов’язки батьків га дітей.

Одним із найважливіших принципів сімейного права і: рівність прав матері та батька щодо дитини. При цьому ця норма стосується як осіб, які перебувають у шлюбі, так і випадків, коли дитина народжена

поза шлюбом.

#9632; Сімейний кодекс України визначає, що батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі повага до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, своїх) народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому, виховуючи дитину, батьки зобов'язані поважати дитину, заборонено експлуатацію дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Обов’язок піклуватися про дитину зберігається за батьками навіть у випадку передачі дитини на піклування іншим особам, наприклад до дитячого навчального закладу, дитячого будинку тощо.

Правом батьків є виховання дітей, при цьому вони можуть обирати форми й методи виховання, однак не порушуючи при цьому законодавства. Батьківські права повинні використовуватися тільки в інтересах дитини.

Дуже важливо, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Такі обмеження можуть бути встановлені, якщо дитина перебуває в місцях виконання покарань, в інфекційній лікарні тощо.

Батьки можуть захищати свою дитину, звертатися з метою захисту її прав до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій.

На жать, у житті трапляються випадки, коли права дитини порушуються саме тому закон надає право дитині противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї, звертатися за допомогою до державних органів, громадських організацій, а після досягнення 14-річного віку дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду.

Одним з особистих прав людини є право на ім’я, а також на зміну імені.

.

ванням думки іншого з подружжя, якщо виникає спір, органи опіки й піклування та суд повинні виходити насамперед з інтересів дитини.

Так само з врахуванням віку дитини вирішується питання місця проживання дитини, якщо батьки проживають окремо. До 10 років місце проживання дитини визначається батьками за згодою між ними, з 10 до 14 — за згодою батьків і дитини, а з 14 років дитина має право самостійно обирати місце свого проживання. Якщо між батьками виникає спір щодо місця проживання дитини, вони можуть звернутися до органу опіки та піклування або суду. Приймаючи рішення, беруть до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, які заслуговують на увагу.

Найбільше проблем може виникнути у випадку, коли один із батьків проживає окремо від дитини. У цьому випадку за тим із батьків, хто проживає окремо, зберігається право на спілкування з дитиною, він зобов’язаний брати участь у вихованні та утриманні дитини. При цьому той із батьків, з яким проживає дитина, не має права створювати перешкоди для спілкування. Якщо батьки не дійшли до згоди щодо цього питання, орган опіки та піклування або суд визначають порядок спілкування з дитиною, участі кожного з батьків у вихованні та утриманні дітей.

3.