<<
>>

Майнові права подружжя.

Подружнє життя передбачає спільне ведення господарства. При цьому якісь речі має кожен із подружжя ще до вступу до шлюбу, а чимало їх з’являється в процесі подружнього життя. Саме тому виникла потреба в законодавчому регулюванні питань, пов’язаних із майновими правами подружжя, з режимом їхнього майна.

Усе майно подружжя поділяють на майно, що є особистою приватною власністю кожного з подружжя, та майно, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Ознайомтеся з витягом із Сімейного кодексу України та визначте, які речі належать до коленої із зазначених категорій майна.

Із Сімейного кодексу України

Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка с:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, у тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

7. Якщо в придбання майна вкладені, крім спільних коштів, і кошти, що належали одному з подружжя, то частка в цьому майні, відповідно до величини внеску, є його особистою приватною власністю.

Стаття 58. Право на плоди та доходи від речей, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

1. Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів). (...)

Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єкти права спільної сумісної масності подружжя.

Стаття 61. Об’єкти права спільної сумісної власності

1. Об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

2. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

3. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 62. Виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові

1. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно в разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

2. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в отриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Важливо зазначити, що той з подружжя, хто є власником майна, сам визначає як здійснюється володіння та користування ним, однак при цьому він повинен ураховувати інтереси сім'ї, насамперед дітей. Так само він має право самостійно розпоряджатися особистим майном, однак при цьому повинен ураховувати інтереси дітей та інших членів сім’ї. [3]

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме Майнові права подружжя.:

  1. 32. Правовідносини подружжя
  2. Поняття сімейного права
  3. Спільна сумісна власність подружжя. Право на утримання (аліменти)
  4. Майнові права подружжя.
  5. Стаття 146. Поділ жилого приміщення між подружжям
  6. 1. Громадяни України та інші фізичні особи як суб'єкти житлових правовідносин
  7. 2. Право спільної власності на квартиру (будинок)
  8. 1. Особливості охорони та захисту житлових прав
  9. Основні інститути мусульманського права
  10. Основні інститути цивільного права країн англо-американської правової сім’ї
  11. Тема 8. Козацько-гетьманська держава і право
  12. Основні риси цивільного права
  13. Розвиток права у російській Україні
  14. § 4. Цивільне право
  15. § 7. Цивільне право
  16. Основні риси цивільного права
  17. Процесуальне право
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -