<<
>>

Податкові агенти

Чинне податкове законодавство України передбачає сплату податку не тільки самостійно платником податків, але й шляхом утримання податку з джерела виплати, яким виступає особа, що виплачує (або передає) платникові податків дохід або кошти.

Податкових агентів іноді плутають із платниками податків або їхними представниками. У ряді випадків ставиться знак рівності між податковим агентом і податковим органом, тоді як податковий агент - це юридична або фізична особа, на яку в силу акта податкового законодавства покладають обов’язки по обчисленню, утриманню Із платника й перерахуванню податку або збору до бюджету. Якщо податковий представник діє на підставі угоди, рішення компетентного органу або загального закону, то в основі діяльності агента лежить норма податкового закону, що делегує йому особливі повноваження. Найчастіше податковими агентами є національні підприємства, які мають договірні відносини з іноземними, що здійснюють діяльність у країні податкового агента й мають дохід або інший об’єкт оподаткува н и я.

Податковим агентом є особа, на яку покладено обов’язок щодо обчислення н утримання податку' із платника податків і перерахування його до відповідного бюджету'. Податкові агенти прирівнюються до платників податку й користуються правами, установленими податковим законодавством для платників податків.

Система обов’язків податкових агентів включає в себе як групу основних обов’язків, так і групу деталізуючих, уточнюючих їх. До основних обов’язків податкових агентів належать обов’язки щодо:

1) правильного й своєчасного обчислення й утримання сум податкових платежів з коштів платників податків;

2) своєчасного перерахування податків до відповідних бюджетів.

Ці обов’язки деталізуються додатковими обов’язками подат­кових агентів щодо;

1) здійснення обліку доходів платників податків, утриманих і перерахованих до бюджетів;

2) надання податковому органу документів та інформації, необхідних для здійснення контролю за платником податків;

3) надання податковому органу інформації про неможливість утримання податку з платника податків і про суми забор­гованості останнього.

Важливо враховувати, що обов’язки податкового агента виникають тільки при наявності реальної можливості утримувати й перера­ховувати податок платника податків, тобто при наявності відповідного джерела у вигляді грошових коштів платника податків, що пере­бувають у його розпорядженні. У цьому випадку повинна виключатися ситуація, коли податковий агент перераховує “чужий” податок за рахунок власних коштів.

Утримання податкового платежу податковим агентом має ряд особливостей:

1) провадиться із приналежних платникові податків коштів;

2) здійснюється незалежно від волевиявлення платника податків (у цьому основна відмінність податкового агента від представника);

3) утримання податкового платежу здійснюється в рамках чітко обмеженого часового періоду.

Статус податкових агентів характеризується певною подвійністю. З одного боку, стосовно платника податків вони начебто представ­ляють податкові органи й реалізують функції по обчисленню, обліку й утриманню податку. З іншого боку, у відносинах з фіскальними органами їм надається статус платників податків, і вони виступають як зобов’язані особи, що породжує фактично ідентичні правочини податкових органів по відношенню як до податкових агентів, так і до платників податків.

У випадку відсутності коштів у платника податків у податкового агента не виникає обов’язку по утриманню й перерахуванню податку до бюджету. Правда, подібна ситуація породжує автоматично додатковий обов'язок податкового агента - повідомити в податковий орган про неутримання суми податку в закріплений законодавством строк.

Чинне податкове законодавство України передбачає викорис­тання інституту податкових агентів по декількох видах податків:

1) при сплаті прибуткового податку із громадян податковими агентами виступають підприємства, установи, організації, приватні підприємці, які здійснюють виплату доходів фізичним особам;

2) при сплаті податку на прибуток іноземними юридичними особами як податкові агенти виступають українські підприємства й організації, що здійснюють виплату доходів іноземним юридичним особам;

3) аналогічний попередньому механізм існує й при сплаті податку на додану вартість;

4) відносно новим є статус податкового агента при сплаті акцизного збору.

Верховна Рада України 18 листопада 1999 р.

прийняла Закон України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”, що набув чинності з 14 грудня 1999 р. Майже всі зміни, внесені цим Законом у Декрет Кабінету Міністрів “Про акцизний збір”, стосуються підприємств із іноземними інвестиціями й тільки деякі - інших платників акцизного збору.

Уперше в національному законодавстві використовуються терміни й положення, які до цього в ньому взагалі не застосовувалися. Так, уводиться новий термін “податковий агент”. До нього належать тільки ті суб’єкти підприємницької діяльності, які створені у формі підприємства з іноземною інвестицією й при цьому право яких на звільнення від обкладання окремими податками, зборами (обов’язковими платежами) було підтверджено рішенням суду або господарського суду. Вони не належать до платників акцизного збору, але відповідно до законодавства зобов’язані нараховувати, стягувати акцизний збір з його платників (вони визначені в п. “д” ст. 2 Декрету) і вносити його до бюджету, а також відповідати за невиконання або неналежне виконання таких повноважень. Така відповідальність установлена ст. 7 Декрету. Таким чином, у разі ввезення в Україну' податковими агентами підакцизних товарів вони не сплачують акцизний збір при розмитненні таких товарів, а при їх продажі на території України зобов’язані включити в їх вартість відповідну суму акцизного збору, одержати її від покупців (одержувачів) і перечислите до бюджету. Податкові зобов’язання із продажу' підакцизних товарів у цьому випадку залежать від події, що відбулася раніше: відвантаження (передача) податковими агентами підакцизних товарів або одержання ними коштів або інших видів компенсацій вартості підакцизних товарів. Слід зазначити, що в порівнянні з іншими імпортерами підакцизних товарів податкові агенти все-таки одержали своєрідну пільгу, шо полягає в перенесенні строку сплати акцизного збору до бюджету не при розмитненні підакцизних товарів, а при їх продажі вже на території України.

У Декреті визначено, що податкові агенти не мають права одержувати ліцензії на здійснення імпорту, оптової або роздрібної торгівлі підакцизними товарами або купувати марки акцизного збору.

Іншими словами, вони практично не мають можливості здійснювати діяльність із тими підакцизними товарами, які підтягають ліцензуванню або маркуванню акцизними марками.

Позбавлення статусу податкового агента, як добровільне, так і за рішенням суду, передбачено відповідно ч. 9 і 10 ст. 6 Декрету. Наказом Державної податкової адміністрації України від 6 січня 2000 р. № 4 затверджен Порядок позбавлення статусу податкового агента. Необхідно звернути увагу на основні його положення. Установлено три форми звітності. Два звіти подаються податковими агентами. Окремо - у випадку, коли вони здійснюють імпорт підакцизних товарів безпосередньо у своїх інтересах, і окремо — в інтересах інших суб’єктів підприємницької діяльності. І ще один звіт установлений для покупців підакцизних товарів у податкових агентів. Звіти подаються в органи Державної податкової служби щомісяця, до 15 числа місяця, що йде за звітним.

Для добровільної відмови від статусу податкового агента необхідно письмово повідомити відповідний податковий орган і митницю. У повідомленні вказується дата, з якої підприємство погоджується сплачувати акцизний збір на загальних підставах.

Покупці підакцизних товарів у податкових агентів повинні при здійсненні оплати виділяти в платіжних документах окремим рядком суму акцизного збору.

Підприємства з іноземними Інвестиціями, позбавлені статусу податкового агента за рішенням суду, продаючи підакцизні товари, повинні в письмовій формі повідомити покупців таких товарів про їхні обов’язки щодо сплати акцизного збору до бюджету. А покупці (одержувачі) товарів, одержавши їх, повинні протягом семи календарних днів здійснити перерахування акцизного збору до бюджету.

9.8.

<< | >>
Источник: Кучерявенко М.П.. Податкове право України: Академічний курс: Підручник. - K,: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”,2008. - 701 с.. 2008

Еще по теме Податкові агенти:

  1. Податкові адміністрації і податкові інспекції
  2. 24.2 Державні податкові адміністрації н державні податкові інспекції
  3. §2 Организапнонно-праконая форма и правоспособность ипотечного агента 2.1 Организационно-правовая форма ипотечного агента
  4. §3 Органы управления ипотечного агента Ипотечный агент имеет систему органов, состоящую из общего собрания акционеров, совета директоров (если иное не предусмотрено уставом на основании ч.2 п.] ст.64 Закона об ЛО), коллегиального исполнительного органа (если его наличие предусмотрено уставом п.1 ст.67 Закона об АО) и единоличного исполнительного органа, полномочия которого должны быть переданы коммерческой организации. 3.1 Общее собрание ипотечного агента
  5. Платежные агенты и банковские платежные агенты
  6. Податкові консультації
  7. Податкові органи України
  8. Заходи відповідальності за податкові правопорушення
  9. Місце податку з доходів фізичних осіб у податковій системі України
  10. ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ
  11. Тема 7. ПОДАТКОВІ ОРГАНИ
  12. Податкові соціальні пільги
  13. 2.4. Агенты
  14. 16.3.2.2. Зависимый агент
  15. Тема 17. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ
  16. Статья 1008. Отчеты агента
  17. 7.2.1. Налоговые агенты
  18. Податково-правові норми та податкові правовідносини
  19. ГЛАВА 4 ПОДАТКОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ І ПОДАТКОВО-ПРАВОВІ НОРМИ
  20. Місце податку на промисел у податковій системі України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -