§ 1. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики

Методика розслідування окремих видів злочинів - частина науки криміна­лістики, яка має озброїти слідчого науково-методичним комплексом знань та навиків розкриття та розслідування злочинів (І.

Методика розслідування - це самостійний розділ криміналістики. Його скла­дають наукові положення, рекомендації та методи розслідування окремих видів злочинів, що ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального законодав­ства. Методику розслідування визначають так: «Криміналістична методика -це завершальний розділ науки криміналістики, який є системою наукових поло­жень (закономірностей, принципів) і розроблених на їх основі практичних реко­мендацій (алгоритмів, профам), які забезпечують оптимальну організацію роз­слідування та попередження окремих видів злочинів» (В. П. Бахін).

Методика розслідування - це сукупність (система] наукових положень, так­тичних засобів, прийомів і методичних рекомендацій, які застосовуються під час розслідування, розкриття та попередження злочинів (І. Ф. Крилов). Існу­ють й інші визначення методики, наприклад, О. М. Васильєва, М. О. Селіва-нова, В. Г. Танасевича.

348

О. Н. Колесніченко першим визначив методику як систему загальнонауко-вих положень, методичних рекомендацій, заснованих на нормах кримінально-процесуального закону, які використовуються з метою розкриття та розсліду­вання злочинів.

Р. С. Бєлкін так визначив методику: «Криміналістична методика - це сис­тема визначених елементів, взаємозалежних та взаємовизначальних, розта­шованих у певному порядку, які становлять структуру методики»¹. § єре/тами криміналістичної методики є: Конституція України; Закони України; юрми кримінального і кримінально-процесуального законів України;

г) слідча судова і експертна практика;

д) положення науки.

Норми кримінально-процесуального закону впливають на побудову окре­мих методів, визначають перелік слідчих дій, які віднесені до першочергових та невідкладних.

Практика є основою пізнання та критерієм істини.

1) вона є основою для визначення завдань щодо удосконалення методи­ки розслідування;

2) теоретичні положення наук перевіряються практикою розкриття та роз­слідування злочинів;

3) засоби та прийоми розслідування, що виникають на практиці, набува­ють завершеної форми після наукового узагальнення та дослідження.

Наука як джерело криміналістичної методики - проявляється у двох формах:

1) створення нових технічних засобів та тактичних прийомів;

2) удосконалення структури криміналістичної методики, що робить її більш ефективною та економічною, розширює коло засобів доказування.

Таким чином, джерелами криміналістичної методики є закон, практика та наука.

Інколи сюди ще відносять: організаційно-методичні, інформаційно-теоре­тичні і методологічні основи.

До першого і другого з них належать вивчення та узагальнення слідчої практики, вивчення способів вчинення злочинів, методи розкриття та розслі­дування, що дозволяє формулювати принципи методики, розробляти кримі­налістичну характеристику, класифікувати злочини.

Третє джерело - методологічні основи, їх суть полягає в установленні на основі пізнання механізму здійснення і класифікації злочинів закономірних зв'язків між елементами криміналістичної характеристики, формуванні нових методів розкриття та розслідування злочинів, розробки програм та алгоритмів діяльності слідчого в типових ситуаціях. Все це розвиває наукові та практичні основи криміналістичної методики.

' БелкинР. С, Курссоветской криминапистики.-М-1979-Т. 3.-С. 177-180.

349