Криміналістична характеристика злочинних порушень правил дорожнього руху
Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) є серйозною проблемою в усьому світі. В даний час ДТП займають 9-е місце у переліку причин смертності. Статистика свідчить, що у середньому за добу в Україні внаслідок ДТП гине 14 і отримують травми різного ступеню тяжкості понад 100 осіб, що в 4-10 разів більше, ніж в країнах Євросоюзу.
Експерти до причин ДТП відносять різні причини. Серед них більшість виділяє залежність від людського фактору, неналежного стану транспортного засобу та несприятливих погодних умов. Серед людських факторів попередусім виділяють, помилки і втому водіїв, незадовільні навички управління транспортними засобами у складній ситуації, неналежне технічне обслуговування транспортних засобів, перевищення швидкості і обгону, інші порушення правил дорожнього руху, поганий стан доріг, затори тощо. В Україні найпоширенішими видами аварій залишаються наїзди на пішоходів і зіткнення транспортних засобів — на них припадає 69,3 % всіх ДТП. Важкими наслідками характеризуються ДТП, що пов’язані із наїздом транспортних засобів на перешкоду, падінням вантажу, наїздом на нерухомий транспортний засіб, наїздом на гужовий транспорт тощо.Відповідно до правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 136 від 06.03.2013 р.) дорожньо-транспортна пригода — це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідно до п. 9 «Правил обліку дорожньо-транспортних подій», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. № 538 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 989 від 21.09.2011 р.) не підлягають обліку пригоди (небезпечні випадки), що сталися:
— внаслідок порушення водіями техніки безпеки і правил експлуатації транспортних засобів у процесі зчеплення-розчеплення з причепами або встановлення на них спеціального обладнання чи механізмів, запуску двигуна за допомогою пускової рукоятки, проведення ремонту транспортного засобу тощо;
— за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів, що сталися внаслідок порушення техніки безпеки під час виконання ними основних виробничих операцій (польові роботи, прокладання траншей, лісозаготівля, робота в кар’єрах, вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються за допомогою автокранів чи методом самоскиду, встановлення щогл, опор тощо);
— під час тренувань і змагань з автомобільних чи мотоциклетних видів спорту, якщо постраждали водії-спортсмени, судді чи інший персонал, що обслуговує спортивні заходи, або глядачі;
— внаслідок стихійного лиха;
— за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка.
Підлягають розслідуванню дорожньо-транспортні пригоди внаслідок яких завдані середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження, настала смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки, що, відповідно, утворюють склад злочину.
Злочинні порушення правил дорожнього руху у переважній більшості належать до необережних злочинів, тобто вчиняються через злочинну самовпевненість або злочинну недбалість з використанням транспортних засобів, що є джерелом підвищеної небезпеки.
Виходячи з положень ч. 6 ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, транспортними засобами, про які йдеться у статтях 286, 287, 288, 291 Кримінального кодексу України, слід вважати всі види автомобілів, трактори й інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об’ємом 50 куб. см. та більше або електродвигуна потужністю понад 3 кВт. До транспортних засобів належать усі види автомобілів, у тому числі спеціальні і спеціалізовані (наприклад, санітарні, пожежні, спортивні, поливальні, автокрани, навантажувачі); самохідні машини, призначені для перевезення вантажів чи виконання сільськогосподарських, дорожніх, будівельних, меліоративних і лісових робіт, — комбайни, грейдери, бульдозери, екскаватори, крани та ін.; міський електротранспорт — трамваї і тролейбуси, в тому числі пасажирські, вантажні, ремонтні, спеціального обслуговування, колієукладачі; мотоцикли, зокрема дорожні, спортивні, спеціального призначення, з боковим причепом або без нього; моторолери, мотоколяски, всюдиходи, аеросани, амфібії, причепи тощо. Не є транспортними засобами мопеди, велосипеди з двигуном із робочим об’ємом до 50 куб. см, рухомий склад метрополітену, фунікулера та інших видів залізниць (пасажирські й вантажні потяги, локомотиви, дрезини тощо).
Елементами криміналістичної характеристики злочинних порушень правил дорожнього руху є:
— способи вчинення злочинів;
— обстановка;
— типова «слідова картина»;
— особа злочинця.
Способи вчинення злочинів.
У переважній більшості випадків ДТП виникають у результаті порушення правил дорожнього руху (ПДД) водіями, пішоходами, пасажирами, велосипедистами, а також внаслідок грубих порушень працівниками транспортних господарств правил технічної експлуатації й поганого контролю за станом доріг та організації регулювання дорожнього руху.Дорожньо-транспортні пригоди залежно від механізму пригоди поділяються на наступні:
1) зіткнення транспортних засобів один з одним (при зустрічному чи попутному русі, бокові зіткнення);
2) наїзд транспортного засобу (на пішохода, нерухомий транспортний засіб, перешкоду, велосипедиста, гужовий транспорт);
3) перекидання транспортного засобу;
4) падіння пасажира з транспорту;
5) інші дорожньо-транспортні пригоди, що звичайно стають наслідком грубого порушення правил руху чи експлуатації транспортних засобів самими постраждалими (падіння транспорту в урвище, з моста тощо).
Особливо небезпечним і в той же час дуже розповсюдженим порушенням є керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, бо у водія при цьому значно уповільнюється реакція, слабшає увага, неадекватно сприймається та оцінюється дорожня обстановка.
Дорожньо-транспортні пригоди можуть відбуватися внаслідок неправомірних дій пішоходів, пасажирів, а саме:
— перехід проїжджої частини перед рухомим транспортом;
— рух уздовж проїжджої частини дороги;
— перехід проїжджої частини у не призначених для переходу місцях;
— недотримання дорожніх знаків і сигналів світлофора;
— ігри дітей і підлітків на проїжджій частині дороги;
— посадка і висадка пасажирів під час руху транспорту;
— їзда на підніжках тощо.
Робітники автопідприємств, відповідальні за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів (диспетчери, механіки, завідуючі гаражами), можуть вчиняти протиправні дії (бездіяльність), що також призводять до дорожньо-транспортних подій:
— випуск на лінію технічно несправного транспорту (із зіпсованою гальмівною системою, несправним рульовим механізмом, двигуном тощо);
— неякісний ремонт транспортного засобу;
— порушення порядку технічного огляду транспорту;
— невжиття заходів щодо запобігання експлуатації технічно несправного транспорту;
— порушення правил контролю за виходом транспорту на лінію;
— допуск до керування транспортним засобом особи, яка не має або позбавлена прав водія, чи такої, що перебуває в стані сп’яніння;
— грубе порушення режиму роботи водія.
Важливе криміналістичне значення мають дані, що характеризують обстановку злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху (місце, час та інші обставини). Дорожня обстановка становить складну сукупність умов, при яких відбувається рух на певній ділянці дороги чи вулиці і характеризується як статичними, так і динамічними елементами.
До статичних елементів дорожньої обстановки належать планування доріг і вулиць, їх технічні характеристики (профіль, ширина проїжджої частини, тип і стан дорожнього покриття), наявність засобів автоматичного та іншого регулювання дорожнього руху, огорож, розмітки, дорожніх знаків, зупинок міського транспорту, освітлення проїжджої частини в темний час доби, будови, споруди і зелені насадження, розміщенні поруч з дорогою, тощо.
До динамічних елементів дорожньої обстановки належать: інтенсивність і швидкість руху машин і пішоходів, переміщення інших об’єктів по дорожньому полотну, поведінка пішоходів і водіїв транспорту, зміна сигналів регулювання руху, маневри руху автомашин, оглядовість, видимість та ін.
Час (року, доби) також може бути передумовою формування аварійної дорожньої обстановки. Досить часто злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху відбуваються в години «пік» (коли рух найбільш інтенсивний), при несприятливих погодних умовах (ожеледь, дощ, туман), у темний час доби.
Типова «слідова картина». Слідами дорожньо-транспортних пригод можуть бути сліди гальмування коліс, крові, волочіння потерпілого, його речі, відбитки бампера або протектора на одязі потерпілого, ушкодження і травми, одержані водієм, пасажирами, пішоходами, частки фарби, скла фар, лобового скла та бокових дзеркал, плями мастила, палива, антифризу, відламані деталі транспортних засобів, частини вантажу, що перевозиться, сліди пошкоджень на самих транспортних засобах, а також зміни, які виникли внаслідок їх неякісного ремонту, пошкодження наземних споруд, волокна тканини, волосся, сліди рук тощо. Аналіз і дослідження даних слідів сприяють встановленню інших елементів криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
Особа злочинця. Велика кількість дорожньо-транспортних подій вчиняються особами зі стажем водіння до п’яти років, оскільки вони ще не мають достатніх навичок керування транспортом і в той же час виявляють зайву самовпевненість.
Значна кількість дорожньо-транспортних подій вчиняється через провину водіїв, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
12.2.