Висновки до розділу 2

Адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, вчинене нотаріусом, - це вчинене нотаріусом (як державним, так і приватним) протиправне умисне діяння (дія чи бездіяльність), що не містить ознак корупції, але порушує встановлені в антикорупційному законодавстві вимоги, заборони та обмеження, за яке передбачено адміністративну відповідальність.

Процес кваліфікації адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, пронизує всю процедуру адміністративного провадження і закінчується лише після ухвалення остаточного рішення у справі. При цьому, основною метою такого процесу є встановлення відповідності ознак вчиненого нотаріусом діяння ознакам складу конкретного адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Загальний об’єкт адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, вчинених нотаріусами, тотожний загальному об’єкту всіх інших адміністративних проступків. Зокрема, як випливає з аналізу ст. 9 КУпАП, це суспільні відносини, якими охороняється «громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління». У результаті порушення нотаріусом антикорупційного законодавства відбувається дестабілізація вказаних суспільних відносин, заподіюється або створюється загроза заподіяння соціальної шкоди їх учасникам.

Під родовим об’єктом адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, необхідно розуміти суспільні відносини, що виникають у сфері запобігання корупції та охороняються адміністративними санкціями.

Оскільки нотаріуси несуть адміністративну відповідальність лише за ст.ст. 172-5 та 172-7 КУпАП, говорячи про видовий об’єкт адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, які були вчинені нотаріусами, необхідно мати на увазі лише два можливих об’єкти: 1) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з необхідністю дотримання нотаріусами встановлених антикорупційним законодавством обмежень і заборон; 2) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з необхідністю виконання нотаріусами встановлених антикорупційним законодавством вимог.

Безпосереднім об’єктом адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, які вчинені нотаріусами, є: 1) за ст. 172-5 КУпАП - суспільні відносини, що виникають у зв’язку з необхідністю дотримання нотаріусами встановлених антикорупційним законодавством обмежень щодо одержання подарунків; 2) за ст. 172-7 КУпАП - суспільні відносини, що виникають у зв’язку з необхідністю дотримання нотаріусами встановлених антикорупційним законодавством вимог щодо недопущення конфлікту інтересів.

Характеризуючи специфіку адміністративно-правового статусу нотаріуса як особливого суб’єкта адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, необхідно виходити з наступного: 1) суб’єктами усіх без винятку адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією, є виключно спеціальні суб’єкти; 2) перелік спеціальних суб’єктів для даної категорії адміністративних правопорушень не є сталим і залежить від характеру та специфіки конкретного проступку; 3) нотаріуси, у зв’язку зі своїм особливим адміністративно-правовим статусом, належать до спеціальних суб’єктів адміністративної відповідальності; 4) у зв’язку з особливим характером виконуваних нотаріусами функцій, вони несуть «обмежену» адміністративну відповідальність за правопорушення, пов’язані з корупцією, тобто можуть бути суб’єктами не всіх, а лише деяких адміністративних проступків, які передбачені главою 13-А КУпАП; 5) відмінності в адміністративно-правовому статусі державних, приватних нотаріусів, а також завідувачів державних нотаріальних контор обумовлюють різний обсяг їх адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією.

Специфіка адміністративно-правового статусу нотаріуса як суб’єкта адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, визначається такими ознаками: 1) нотаріус є «носієм» публічної влади, учасником публічних правовідносин; 2) нотаріус є представником держави і діє від її імені; 3) нотаріус є представником «вільної професії».

В адміністративно-деліктному законодавстві нотаріусів передусім необхідно розглядати як представників держави та учасників публічних правовідносин. Такий особливий характер взаємозв’язку нотаріусів із державою, а також специфіка виконуваних ними функцій впливають на характеристику їх правового статусу як спеціальних суб’єктів адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією.

Нотаріуси несуть «обмежену» адміністративну відповідальність за порушення антикорупційного законодавства, тобто можуть бути суб’єктами не всіх, а лише деяких правопорушень, які передбачені главою 13-А КУпАП: 1) порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (ст. 172-5); 2) порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП).

Встановлення обмеженого обсягу адміністративної деліктоздатності нотаріусів у цілому є виправданим і відповідає тим завданням і функціям, що покладаються на них як на представників держави, які надають публічні послуги. Водночас рівень корумпованості сучасної нотаріальної системи, а також ті наслідки, до яких це може призвести, свідчить про необхідність поширення на нотаріусів додаткових антикорупційних обмежень і заборон, а також розширення у зв’язку з цим меж їх адміністративної деліктоздатності.

Насамперед мова має йти про віднесення нотаріусів до суб’єктів адміністративної відповідальності за такі проступки, як порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4 КУпАП), а також незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8 КУпАП).

Термін «нотаріус», який вживається в пункті 2 частини першої ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», включає в себе лише уповноважених державою осіб, які здійснюють нотаріальну діяльність, тобто державних і приватних нотаріусів. Оскільки аналогія закону в адміністративно-деліктному законодавстві не застосовується, цей термін не підлягає розширеному тлумаченню.

Усі нотаріуси (як державні, так і приватні) мають однаковий обсяг адміністративної деліктоздатності, а тому вони однаковою мірою несуть адміністративну відповідальність, у тому числі за правопорушення, пов’язані з корупцією.

Обсяг адміністративної деліктоздатності нотаріусів у справах про правопорушення, пов’язані з корупцією, не є сталим для усіх представників нотаріального корпусу і залежить від виконання ними додаткових адміністративних функцій. Зокрема, додатковими обов’язками щодо дотримання антикорупційного законодавства наділені дві категорії представників нотаріального корпусу: 1) завідувач державною нотаріальною конторою; 2) завідувач державним нотаріальним архівом.

Адміністративно-правовий статус нотаріуса як суб’єкта адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, характеризується неповнотою і суперечністю, а тому потребує вдосконалення, насамперед, шляхом уніфікації правового становища приватних і державних нотаріусів.