Висновки до розділу 2

1. З’ясовано, що потреба ефективного забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб вимагає дієвого правового механізму адміністративно-правового захисту самих нотаріусів як невід’ємної складової правової системи України.

2. Розкрито, що змістовна ознака механізму адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Україні передбачає визначення цілей такого регулювання. До таких цілей належить обов’язок публічної адміністрації засобами адміністративного права попередити посягання на права та публічні законні інтереси нотаріусів; не допустити це здійснювати посадовими особами суб’єктів публічної адміністрації та іншими особами; припинити порушення та застосувати всіх передбачених компетенцією адміністративних заходів щодо їх поновлення; забезпечити притягнення винних у порушенні прав і законних інтересів нотаріусів осіб до адміністративної чи іншого типу юридичної відповідальності.

3. Різноманітні засоби адміністративного права, які мають юридичну природу, засади та адміністративний інструментарій адміністративного права щодо правового впливу на поведінку осіб, які порушують права або законні інтереси нотаріусів, визначають зміст формальної ознаки адміністративно - правового захисту. До них належать такі юридичні елементи: норми адміністративного права та їх зовнішнє вираження - джерела адміністративного права; публічна адміністрація; принципи діяльності публічної адміністрації, які використовуються під час захисту нотаріусів; адміністративно-правові відносини правозахисного характеру; форми й методи адміністративної діяльності публічної адміністрації та адміністративні процедури.

4. З’ясовано, що норми адміністративного права є первинною складовою механізму адміністративно-правового захисту нотаріусів, при цьому здобувач обґрунтовує необхідність і напрямки їх удосконалення щодо деталізації матеріальних і процедурних норм проведення посадовими особами Мін’юсту заходів контролю.

5. Доведено, що Мін’юст відіграє найважливішу роль у виданні форм адміністративної діяльності щодо адміністративно-правового регулювання нотаріальної діяльності, а саме здійснює видання підзаконних нормативно - правових актів, насамперед тих, що уточнюють і деталізують закони України щодо здійснення порядку перевірки нотаріусів; видання індивідуальних актів публічного управління щодо затвердження планування перевірок нотаріусів і застосування щодо них заходів адміністративного регулювання; укладення адміністративних договорів (наприклад, договору про надання послуг користування державними реєстрами); надання адміністративних послуг і здійснення матеріально-технічних операцій, найбільш вагомою з яких є підключення нотаріусів до державних реєстрів або відключення їх.

6. У цілому визначено, що форми адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Україні є зовнішнім індивідуальним виразом їх адміністративної діяльності щодо здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності та надання адміністративних послуг шляхом видання нормативних й індивідуальних адміністративних актів, здійснення інших юридично значущих дій і матеріально-технічних операцій з метою відновлення чи недопущення порушення прав і законних інтересів нотаріусів.

7. Виявлено, що основними суб’єктами, які застосовують правозахисні методи щодо нотаріусів, є Мін’юст (зокрема Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації), Нотаріальна палата України та Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. При цьому вони застосовують увесь арсенал класичних методів адміністративної діяльності публічної адміністрації - заходи заохочення, переконання та примусу з відповідною специфікою.

8. Метод заохочення застосовується Нотаріальною палатою України та її територіальними підрозділами через проведення, визначення за конкурсом і вшанування «Кращого нотаріуса», що ж до державних нотаріусів, то вони заохочуються через преміювання та нагородження відомчими відзнаками Мін’юсту.

9. З’ясовано, що найбільш дієвим методами захисту нотаріусів є заходи

адміністративного примусу. Серед них автор виділяє специфічні, притаманні виключно аналізованій сфері методи адміністративної діяльності публічної адміністрації, адміністративно-запобіжні (залучення представника

Нотаріальної палати України як третьої особи під час розгляду адміністративної чи судової справи, наслідком якої може бути накладення адміністративного стягнення на нотаріуса, іншими словами - до моменту винесення щодо нотаріуса неправового рішення). Здобувач пропонує доповнити чинне законодавство через передбачення в ньому такого заходу адміністративного припинення, як адміністративне оскарження рішення Мін’юсту про накладення адміністративного стягнення на нотаріуса до Нотаріальної палати України, яке у свою чергу також може бути оскаржене в судовому порядку.

10. Доведено, що найбільш часто на нотаріусів накладаються санкції посадовими особами Мін’юсту після проведених контрольних перевірок, що є правильним і виваженим кроком у разі порушення першими прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Однак інколи такі стягнення виносяться в неправовий тенденційний спосіб і мають за мету «покарання» принципових приватних нотаріусів, щодо яких виявляють особисту неприязнь деякі посадові особи Мін’юсту з низькою правовою культурою і правосвідомістю, які відстоюють свої особисті чи третіх осіб корупційні інтереси. З метою досягнення правового балансу в цій сфері пропонується обмежити репресивний і каральний характер перевірок посадовими особами Мін’юсту через доповнення КУпАП ст. 166-26 «Порушення порядку і строків проведення перевірок нотаріусів» і визначити покарання за такі адміністративні правопорушення у вигляді штрафу та (або) позбавлення права обіймати посади державних службовців.